Вчора нарешті зрозумів, кого мені нагадує кандидат у мери Києва Сергій Притула. Почув його «оригінальну» заяву про «Уважно читайте програми кандидатів!» і мене осяяло: хлопці, це ж політична копія Вови Парасюка.
Пафос, узагальненість, спекуляція на симпатії до молодості, псевдочесність і псевдовідкритість, шаблонні гасла.
Подальша поведінка Притули у разі перемоги буде точною копією поведінки Парасюка: сяде на зарплату до великого схемщика і почне пояснювати невиконання обіцянок стороннім втручанням, судами, корупцією та домовленостями, які ніби не дають йому працювати, а він дуже хоче.
Примітно, що в соцмережах Притулу хвалить той самий контингент, який хвалив Парасюкова, Гаврилюка, Соболевих і Семенченка. Яким розчаруванням усе закінчилося, ми пам'ятаємо, але українську любов до граблів ніхто не скасовував.
Дуже показово, що Притула так само, як і Парасюк та інша наволоч, відмовляється вибачатися перед Vasyl Krutchak за своє колгоспне хамство.
До речі, прізвище Притула означає приблудного волоцюгу, який припхався невідомо звідки в село і «притулився» до баби, дому, місцевого куркуля, щоб перезимувати і тупцювати далі.