«Неправдива інформація». Facebook почав позначати дописи з «недостовірною інформацією» в Україні. І до цього є питання

Перевірку здійснюють «незалежні фактчекінгові компанії».

Facebook почав позначати дописи українських користувачів із «недостовірною інформацією». На це звернув увагу блогер Олександр Гоц — соціальна мережа позначила його публікацію про поїздку Ґрети Тунберг у німецьких поїздах як неправдиву. 

Як це виглядає?

Facebook затемнює фотографію і перекриває її великим написом «Неправдива інформація. Розглянуто незалежними експертами з перевірки фактів».

Ця плашка впадає в очі раніше, ніж користувач встигає прочитати публікацію, через що в читача заздалегідь складається думка про прочитану інформацію як про недостовірну.

Соціальна мережа також пропонує дізнатися причину такого рішення: після натискання на кнопку Facebook показує, яка організація дійшла такого висновку. Перейшовши на сайт організації, можна ознайомитися з висновком. Користувачі також можуть приховати плашку, натиснувши на кнопку «Дивитися фото».

Крім того, Facebook робить додаткове попередження, коли користувач намагається поділитися записом, пропонуючи підтвердити свій вибір і ознайомитися зі звітом про перевірку фактів у публікації.

Користувачі поставилися до нововведення з гумором. «Я знав, що ти брешеш у своїх постах, але в мене ніколи не було фактів», — написав у коментарях нардеп Роман Грищук.

Що не так із цим нововведенням?

Facebook вибірково підходить до оцінки публікацій користувачів, і дії соціальної мережі можуть здатися спробою встановити «монополію на правду». Перевірку публікації Олександра Гоца здійснювала німецька компанія «dpa-Faktencheck». У звіті організації користувачеві приписують заяви, яких він не робив.

Зі звіту фактчекінгової компанії

..."У повідомленні на Facebook стверджується, що фотографія: «фальшивка» і «відверта брехня», тому що, згідно з даними залізничної компанії, у Тунберг було місце в першому класі.
Факти: Ґрета Тунберг подорожувала 14 грудня 2019 року з Deutsche Bahn із Базеля до Кіля. Пізно ввечері вона опублікувала фото в службі коротких повідомлень Twitter. Наступного дня пресслужба Deutsche Bahn подякувала в Twitter кліматичній активістці, яка подорожувала разом із ICE 74. Компанія додала: «Було б ще приємніше, якби ви також повідомили, наскільки дружньо й компетентно за вами доглядала наша команда на вашому місці в першому класі». Тунберг відреагувала. Її потяг із Базеля зазнав невдачі, тому їй довелося їхати на підлозі в двох різних поїздах, написала в твітері Тунберг у неділю...»  

У своїй публікації Гоц посилається на достовірне джерело: офіційний твіттер-акаунт німецької залізничної компанії. Своєю чергою, претензії Facebook і фактчекінгової організації «dpa-Faktencheck» зводяться до того, що користувач не вказав у своїй публікації відповідь Ґрети Тунберг на заяву залізничної компанії, а це навряд чи можна назвати «неправдивою інформацією». 

Як зауважив у коментарях до запису Олександра Гоца актор Євген Янович, Facebook позначив як публікацію з «недостовірною інформацією» і допис самої Ґрети Тунберг. Публікації Тунберг і Гоца містять одну й ту саму фотографію: еко-активістка сидить на підлозі в німецькому поїзді. Із цього можна зробити висновок, що Facebook позначає як «недостовірну інформацію» дописи користувачів, які містять цю фотографію. Однак публікації Ґрети Тунберг і Олександра Гоца мають діаметрально протилежний зміст: у першому випадку еко-активістка вказує на проблему переповненості поїздів, у другому Олександр Гоц цитує залізничну компанію, яка вказує, що Тунберг їхала в першому класі.

2 грудня Facebook уперше позначив публікацію користувача як недостовірну. Раніше менеджерка з публічної політики Facebook в Україні Катерина Крук , виступаючи на форумі «Основні виклики свободи слова в інтернеті: український і світовий контекст», розповіла, що компанія розпочне кампанію з протидії дезінформації в Україні вже у 2020 році.

Катерина Крук
менеджерка з публічної політики Facebook в Україні

Ми зараз готуємося до розширення глобальної програми протидії дезінформації в Україні. У нас є система, яка відпрацьована у світі — це програма під назвою «Third-party fact-checker». Ми співпрацюємо з локальними фактчекінговими організаціями, які допомагають нам перевіряти контент. Це працює за кількома принципами — звісно, ми використовуємо machine learning і просимо фактчекерів перевірити наші внутрішні передбачення щодо того, яка інформація або з яких сайтів може бути маніпулятивною. Також вони самі можуть моніторити і надсилати нам інформацію