Ердоган вторгся в Сирію і зустрівся з «кримськими депутатами». Що зараз відбувається в Туреччині?

Туреччина вступає в конфронтацію із Заходом і зближується з Росією. Редакція TK Media розібралася, що зараз відбувається в Анкарі.

Кажуть, Туреччина вторглася в Сирію. Що там відбувається?

9 жовтня президент Туреччини Реджеп Ердоган оголосив про початок турецької військової операції проти курдів на північному сході Сирії. МЗС Туреччини розіслало повідомлення про початок вторгнення США та країнам НАТО. Ердоган назвав військову операцію «Джерело миру».

Того ж дня турецькі авіаційні та артилерійські сили почали бомбити позиції курдів у провінціях Ракка, Алеппо та Аль-Гасака, а також інші міста вздовж турецько-сирійського кордону. Проти курдів виступила й орієнтована на Туреччину організація «Сирійська національна армія». 

Навіщо Туреччині війна проти сирійських курдів?

Необхідність військової операції президент Ердоган виправдовує загрозою тероризму, що походить від курдів на північному сході Сирії та створює загрозу сепаратизму з боку курдів у самій Туреччині, які становлять ні багато ні мало – від 15 до 25% населення країни. Варто зазначити, що «антикурдська риторика» – частина внутрішньої політики Ердогана, за допомогою якої він переміг на дострокових президентських виборах у 2015 році, а останні вибори в Туреччині, зокрема перемога опозиції на місцевих виборах у Стамбулі, змусили Ердогана шукати способи мобілізації власного електорату. Кількість терактів у Туреччині останніми роками справді збільшилася, а страх населення та політика забезпечення правопорядку допомогли турецькому президенту посилити вплив правоохоронних органів і «закрутити гайки» опозиції.

Серед цілей операції, названих Ердоганом: нейтралізація терористичних організацій, встановлення контролю над територією та створення «поясу безпеки» між Сирією і Туреччиною. Крім того, після встановлення контролю над північним сходом Сирії Ердоган розраховує переселити на цю територію 3 мільйони сирійських біженців, які перебувають на території Туреччини. Останнє – проблема біженців – окремий великий біль Анкари останніх років та економічний тягар для країни.

Як відреагувала на вторгнення міжнародна спільнота?

Захід засудив дії Туреччини в Сирії.

Франція, Велика Британія, Німеччина, Бельгія та Польща ініціювали скликання Ради безпеки ООН. 13 жовтня канцлерка країни Анґела Меркель телефонувала президенту Туреччини і висловила занепокоєння, що дії Туреччини спровокують черговий виток дестабілізації в Сирії, призведуть до масового виходу місцевих жителів і відродження розгромленого терористичного угруповання «Ісламська держава».

Єгипет скликав екстрене засідання Ліги арабських держав для обговорення ситуації, що склалася.

На офіційному рівні Росія зайняла позицію «нейтралітету» і заявляє про зацікавленість у встановленні миру в регіоні. При цьому, за словами самого Ердогана, Росія схвалила військову операцію турецького президента. 12 жовтня президент Туреччини зустрівся з головою російської Держдуми В'ячеславом Володіним, що також можна трактувати як сигнал підтримки Анкари з боку Москви.

Окремої уваги заслуговує позиція США.

Розмови про можливе військове вторгнення Туреччини в Сирію з'явилися не вчора і не стали несподіванкою. 7 жовтня після телефонної розмови з Ердоганом Дональд Трамп оголосив про виведення американських військ з північно-східного регіону Сирії. Через це багато європейських ЗМІ та американських політиків звинуватили Трампа в здачі позицій США, наданні курдів (як союзників США) на розтерзання Туреччині та нагадали про персональну відповідальність за можливий геноцид. У Трампа ж відповідають, що погодилися лише на «помірковану військову» операцію в Сирії.

Після початку вторгнення Трамп змінив риторику, назвавши військову операцію «поганою ідеєю» і пригрозивши економічними санкціями, здатними знищити економіку країни.

Трамп написав у «Твіттері», що розпорядиться припинити торговельні переговори з Туреччиною та повернути 50-відсоткові мита на імпорт сталі, знижені у травні до 25%.

Дональд Трамп
президент США

Незабаром я підпишу указ, що дозволяє санкції проти діючих і колишніх посадовців керівництва Туреччини, а також – проти будь-яких людей, які дестабілізують обстановку на північному сході Сирії. Я готовий без зволікань знищити економіку Туреччини, якщо турецькі лідери продовжать іти цією небезпечною та руйнівною дорогою

Із заявою виступив і міністр фінансів США, заявивши, що нові санкції здатні повністю зупинити економіку Туреччини.

14 жовтня Анкара заявила, що не планує зупиняти військову операцію, доки вона не досягне поставлених завдань. Про це заявив офіційний представник президента Туреччини, прокоментувавши погрози економічними санкціями. Ердоган же дістав свій «козир» – сирійських біженців. Президент Туреччини заявив, що готовий відкрити кордон і дорогу до Європи 3,6 мільйона сирійських біженців, якщо Європа продовжить називати військову операцію «Джерело миру» окупацією регіону.

А що курди?

Становище курдів залишається невтішним. Лідери курдів оголосили про зупинку антитерористичних операцій проти «Ісламської держави», заявивши, що кидають усі сили на захист від турецького вторгнення з півночі.

Крім того, курди почали офіційні переговори з Дамаском за посередництва Росії. За даними агентства Рейтер, лідери курдів і представники уряду Башара Асада провели переговори на базі Хмеймім, де розміщена російська авіація. У межах угоди, досягнутої між курдськими угрупованнями та Дамаском, урядові війська Сирії будуть розміщені по всій довжині сирійсько-турецького кордону, щоб допомогти відбити наступ Туреччини. Крім того, сирійські державні структури повністю повертаються на територію курдів.

У разі реального укладення союзу курдів і Дамаска за посередництва Росії та подальшого врегулювання конфлікту з Анкарою (за посередництва Росії) Кремль зміцнює свої позиції в регіоні на тлі виведення американських військ.

Ердоган зустрівся з «кримськими депутатами». Він визнає Крим російським?

12 жовтня президент Туреччини зустрівся з головою російської Держдуми В'ячеславом Володіним, у російській делегації вперше були представлені й депутати Держдуми від Криму – Наталія Поклонська та Руслан Бальбек, попри те, що Туреччина не визнає анексію Криму. Джерелом цієї новини стала сама Наталія Поклонська, яка розмістила фотографії на своїй сторінці у Facebook.

Міністерство закордонних справ направило ноту протесту до Анкари і викликало турецького посла до МЗС. У міністерстві відповіли, що стурбовані зустріччю президента Туреччини з російськими політиками, незаконно обраними на окупованих територіях. Не оминули увагою й публікацію Поклонської та правоохоронні органи. У прокуратурі Автономної Республіки Крим заявили, що дадуть правову оцінку цьому візиту. За словами ж лідера кримськотатарського народу, нардепа Мустафи Джемілєва, президент Туреччини Реджеп Ердоган просто не мав поняття, з ким він вітався.

Мустафа Джемілєв 
лідер кримськотатарського народу

Ми зараз чекаємо роз'яснення МЗС Туреччини з цього приводу. Запитали через посольство, у чому справа? Загалом картина така: на вечерю запросили Ердогана, який пішов вітатися з усіма. Він не мав поняття, хто вони такі. У МЗС кажуть, що списки через них не проходили, через адміністрацію президента теж

Чекати визнання анексії Криму від Анкари не варто, але загравання з «кримським порядком денним» на тлі зближення з Росією та конфлікту із Заходом вже відбувається. Це стане серйозним викликом, зокрема, й для української дипломатії.