23 серпня в Києві відбувся інавгураційний саміт «Кримської платформи» — міжнародного механізму, покликаного виробити спільну стратегію щодо деокупації Криму.
Захід відбувся в центрі Києва біля Маріїнського палацу. У ньому взяли участь представники 46 держав і міжнародних організацій, зокрема всіх країн НАТО.

Розповідаємо про підписану спільну декларацію, як проходив саміт і яку стратегію напрацювали.
Відкрив саміт президент України Володимир Зеленський привітальною промовою. Під час виступу він оцінив підтримку всіх учасників, заявивши, що «самотужки Україна не зможе повернути Крим».
Володимир Зеленський
президент УкраїниСинергія наших зусиль має змусити РФ сісти за стіл переговорів, щоб повернути півострів Україні. Україна, і я особисто робитиму все можливе, щоб повернути Крим, щоб Крим разом з Україною став частиною Європи. Для цього ми використовуватимемо всі можливі політичні, юридичні, передусім дипломатичні засоби.
Він запропонував «уже сьогодні зосередитися на практичній роботі та координації зусиль з дуже конкретних питань», серед яких насамперед:
Також Зеленський закликав країни визначити своїх уповноважених представників, які триматимуть контакт і координуватимуть роботу нового Офісу Кримської платформи.
«З сьогоднішнього дня ми фактично починаємо зворотний відлік часу до звільнення нашої землі, українського півострова, і цілком можливо, що 23 серпня 2021 року увійде в історію як день початку деокупації АР Крим і міста Севастополь. Окупація півострова Крим почалася в Москві, деокупацію Криму ми точно почнемо в Києві», — підсумував Зеленський.
Після Зеленського виступив президент Латвії Егілс Левітс. За підсумками свого виступу він зазначив, що рано чи пізно Крим повернеться до України.
Президент Польщі Анджей Дуда заявив, що «ніхто не залишиться байдужим до порушення міжнародного права». «Полякам ще з радянських часів добре відоме слово окупація і болісне відчуття, коли союзники кидають вас напризволяще за залізною завісою», — резюмував лідер Польщі.
Президент Литви Гітанас Науседа повідомив, що його держава ніколи не визнає окупацію Криму, надалі працюватиме над посиленням санкцій проти РФ, а також, що він «почувається в Україні як удома серед найближчих своїх друзів».

Президентка Естонії Керсті Кальюлайд закликала країни ЄС працювати предметніше, щоб залучити країни Східного партнерства, зокрема Україну, до різних вимірів європейської співпраці, а також допомагати з реформами країнам, які прагнуть стати частиною ЄС.
Президентка Молдови Майя Санду у своєму виступі зазначила, що важливо дотримуватися міжнародного права, і підтримує резолюцію ООН про неподільність території України.

Лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілев повідомив, що «цей форум є променем надії на швидке звільнення від окупації». Він зазначив, що нинішній режим окупації Росією став навіть гіршим, ніж радянський.
Президент Європейської ради Шарль Мішель повідомив, що Європейський Союз не має наміру визнавати незаконну анексію Криму Росією і надалі дотримуватиметься політики невизнання.

Учасники першого саміту підписали спільну декларацію «Кримської платформи», яку згодом опублікувало МЗС України. У ній засудили російську окупацію Криму та порушення прав людей і безпеки на півострові.

Під час виступу Зеленський заявив, що документ підтверджує «непризнання незаконної окупації Росією Криму та зобов'язання розглянути впровадження додаткових політичних, дипломатичних обмежувальних санкцій щодо РФ у разі подальшої агресії».
Крім того, учасники Кримської платформи вирішили:
Підписанти декларації зазначили, що «будь-яка зміна статусу Автономної Республіки Крим і міста Севастополя як невід'ємної частини суверенної території України не визнається і не буде визнаватися», а спроби Росії легалізувати тимчасову окупацію і незаконне захоплення є «неприйнятними».
У заключній промові Зеленський закликав Росію приєднатися до «Кримської платформи», підписати спільну декларацію і «виправити трагічну історичну помилку, розробивши шляхи деокупації Криму».
Володимир Зеленський
президент УкраїниСаміт за участю 46 країн відбувся попри всі палиці в колеса від третіх сторін... У спільній декларації завжди буде рядок для підписання документа представником Росії. Можливо, навіть Росія підпише його останньою на останньому саміті «Кримської платформи» в Ялті.
Після підписання декларації Верховна Рада майже одноголосно ухвалила Звернення до ООН, ПАРЄ, ОБСЄ, НАТО, Європейського парламенту, урядів і парламентів іноземних держав щодо посилення міжнародної співпраці в рамках «Кримської платформи» для протидії агресії Російської Федерації.