За і проти: у Білорусі відбувся перший у цю кампанію мітинг на підтримку Лукашенка – і наймасштабніший проти

Провокацій і протистоянь на цей момент не було.

16 серпня у столиці Білорусі відбулися одразу два великі мітинги – перша з часу виборів 9 серпня демонстрація на підтримку чинного поки що президента Олександра Лукашенка, а також опозиційна акція – за чесні вибори та проти насильства. Трансляцію вели білоруське бюро «Радіо Свобода», а також опозиційний Telegram-канал Nexta Live.

Мітинг на підтримку Лукашенка на площі Незалежності в Мінську відбувся вдень 16 серпня. У відкритий мікрофон виступали дуже різні активісти: хтось просив скинутися на путівку на море, хтось заявляв, що протестувальники проти Лукашенка поголовно агресивно налаштовані, а міліція відповідає лише силою на силу, а хтось навіть захищав опозицію (його освистали). З опитаних журналістом «Радіо Свобода» учасників далеко не всі взагалі знали про застосування сили до мирних і не причетних до акцій протесту мешканців.

Пізніше на мітинг прибув сам Олександр Лукашенко. Він виступив з емоційною промовою, в якій назвав протестувальників проти сфальсифікованих виборів «купкою підлітків», залякав присутніх силами НАТО біля західного кордону, «долею України на колінах», владою злочинців і звинуватив опозиційних демонстрантів у відсутності масок і соціальної дистанції (усі його прихильники теж були без засобів захисту і не дотримувалися дистанції). На запитання президента «Ви хочете свободи? Ви хочете змін?» — натовп відповів «Ні».

Також він погрожував працівникам, які виходять на страйки і страйкові акції, що повертатися їм буде нікуди, робочих місць нібито не буде, а країну вони потім не відновлять.

ЗМІ повідомляють, що на мітинг за Лукашенка прибуло близько 10–30 тисяч громадян (за максимальними підрахунками ЗМІ), сам політик у своїй промові назвав 50 тисяч. Багатьох організовано підвозили автобусами до Мінська, окремі люди розповідали журналістам, що приїхали самі.

В опозиційному мітингу біля стели «Мінськ — місто-герой», який почався після пропрезидентського заходу, ЗМІ налічили близько 100–200 тисяч учасників; він вважається наймасовішим протестом за весь час післявиборчих демонстрацій у країні.

До стели також приїхала представниця об'єднаного штабу опозиції Білорусі Марія Колесникова (інші основні учасниці штабу – кандидатка в президенти Світлана Тихановська та її соратниця Вероніка Цепкало – покинули країну в цілях безпеки).

У своєму виступі Колесникова подякувала всім зібраним, закликала продовжувати відстоювати свою точку зору: «Чиновники, представники силових структур і ЗМІ, боріться зі своїм страхом».

Опозиція збирається 17 серпня подати заяви проти всіх, хто застосовував насильство до протестувальників, чиї дії призвели до смерті активістів. Натовп зустрів цю заяву криками: «Трибунал!».

Колесникова також закликала звільнити невдалих опозиційних кандидатів Віктора Бабарико, Сергія Тихановського і 4000 політв'язнів. Крім того, вона вимагає грошових компенсацій постраждалим і відставки Лукашенка. Останню заяву активісти зустріли криками: «Геть!», «Вбивця!» на адресу президента.

Після її виступу частина людей розійшлася по різних локаціях Мінська, зокрема пішла на центральну площу Незалежності, біля Будинку уряду зібралися тисячі людей. Видання «Наша Ніва» повідомило, що демонстрантів лише в столиці зібралося не менше 400 тисяч, також акції проходять в інших містах.

Наприклад, у Бресті до протестувальників вийшли мер, начальник управління МВС, прокурор міста і начальник слідчого управління. Їх зустріли незадоволеним гулом і криками «Вбивці», «Не пробачимо», діалогу як такого не вийшло.

У Мінську до 19:00 учасники акції солідарності заповнили майже всю площу Незалежності і прилеглий проспект. Активісти стояли на сходинках КДБ і тримали плакати з вимогами звільнити політв'язнів. Люди, які проходили повз КДБ, кричали: «Відпускай!». У перший день протестів 9 серпня площу Незалежності та урядові будівлі ретельно охороняли від активістів силами військових і міліції.

На площі Незалежності до зібраних знову звернулася представниця опозиції Марія Колесникова. 

Також Колесникова звернулася до працівників заводів і фабрик, усіх чиновників і дипломатів, силових структур, працівників телебачення: