У світі активно розвивається капіталізм, який навіть неусвідомлено підтримують мільйони людей по всій планеті. Але, як відомо, на кожну силу знаходиться протисила, тому як протест постійним перегонам за грошима виник рух дауншифтингу.
TK Media з'ясували, у чому основна ідея дауншифтингу і чому люди по всьому світу відмовляються від бізнесу, високих зарплат і різних благ цивілізації заради щасливого і, на їхню думку, вільного життя.
Дауншифтинг — вічно молодий спосіб життя «заради себе», протиставлений «чужим цілям», трудоголізму та погоні за грошима і речами, які пропагують маркетологи.
Люди, які зараховують себе до новомодного руху (дауншифтери), відмовляються від капіталу, кар'єрного зростання та інших загальноприйнятих критеріїв сучасного успіху. Усі дії та важливі життєві рішення дауншифтерів ґрунтуються на їхніх власних уявленнях про щастя і свободу.
Рух виник на межі 20–21 століть на Заході, але останніми роками зачепив і пострадянські країни. Суть дауншифтингу полягає в протесті проти нав'язаних ідеалів суспільства споживання. У різних країнах рух може ґрунтуватися на екології, місці проживання, сім'ї або просто на отриманні задоволення від життя.

У загальноприйнятому розумінні потрібно відмовитися від цілей суспільства споживання: нових і дорогих гаджетів, одягу, автомобілів, за потреби змінити коло спілкування, місце проживання, роботу або взагалі відмовитися від усього цього.
Дауншифтери вважають, що сучасне суспільство «працює, щоб витрачати» і перебуває в постійних перегонах («щурячих бігах») за благами, нав'язаними маркетологами. Вони відмовляються від принципу трудоголіків «життя = робота».
Як правило, дауншифтери починають менше працювати або переходять на фриланс, заробляючи мінімум, необхідний для існування. Деякі з них продають або здають в оренду власне житло і переїжджають до місць, доступніших для життя (відомі випадки переїзду дауншифтерів з Росії до Таїланду, з столиць і великих міст у села).
У виняткових випадках, коли дауншифтерами вирішують стати успішні бізнесмени, вони навіть продають частку в компанії або весь бізнес повністю заради можливості відмовитися від роботи до кінця життя.
Серед послідовників руху трапляються й твердження про те, що робота і гроші не мають сенсу, адже всі ми рано чи пізно помремо, але одні присвятять усе життя роботі і «перегонам», а інші — задоволенням і щастю.

Через неоднозначні принципи, які радикально суперечать сучасним устоям суспільства, дауншифтинг активно піддається критиці. Послідовники впевнені, що активними критиками їхнього руху виступають маркетологи.
Здебільшого дауншифтинг лають за ізольований спосіб життя, не притаманний психічно здоровій людині, і спроби таким чином впоратися зі власними невдачами в житті.
Трапляються й зауваження про те, що дауншифтинг — шлях до деградації суспільства. Адже якщо всі люди вирішать жити заради власного задоволення, це позначиться на розвитку технологій (дослідженні космосу), медицини (пошуку ліків від раку та інших смертельних хвороб) і демографії (людство почне значно менше народжувати).
У відповідь на таку критику дауншифтери стверджують, що людині дано лише одну можливість (життя), і тільки їй вирішувати, на що його витратити: на себе, на близьких людей, на дослідження космосу, на пошук ліків від раку чи на щось інше.
Таким чином, дауншифтинг не має чітких меж і не забороняє послідовникам займатися чимось. Рух лише акцентує увагу на тому, що сучасному суспільству не варто слідувати пропаганді, а людина має бути в першу чергу щасливою.