За часом дотримання сучасних тенденцій ̶б̶и̶в̶ш̶и̶й̶ футболіст Артем Милевський часто був на крок попереду — добре, доходи й любов до розкоші це дозволяли. Будучи молодою зіркою Динамо і маючи дуже хороший контракт (кажуть, Артему в його найкращі роки відраховували $100 тис/місяць «чистими»), Миля був завсідником наймодніших клубів і ресторанів, їздив на дорогих авто й запалював з найяскравішими жінками. І його вихід у всепоглинаючий, але тільки-но розвинений в Україні YouTube не здивував. Здивувало інше — то, наскільки ж Артем постарів.
Його дебютний випуск за 5 днів зібрав чверть мільйона переглядів. У глобальному сенсі це зовсім дрібниця, але для нашого YouTube показник солідний. Настільки ж солідною є й розкрутка пілота, запущена в медіа. «Милевський і Алієв рвуть нічний Київ» — це, звісно, спершу сміла заява в назві відео, а на додачу підоспіла ще й допомога талановитих смм-щиків деяких спортивних видань. Розігнали славно, тут без питань.

Питання є до контенту. Бажаючих подивитися на подвиги «кентів» знайшлося багато, але самих подвигів ніхто на виході не побачив. Алієв, звісно, свою справу запрошеної зірки зробив — одним своїм епізодом у барі десь на Дніпровській набережній, де він напередодні вже встиг перейти до десерту. «О*уєть, ти що з цього, чи що, фільм знімай, цей, бл*ять, як його на*уй, 13 стільців?» — це був сильний коментар щодо картатих штанів Милевського. Але сам Миля випуск не витягнув.
Ідея поїздки в один зі столичних клубів провалилася вщент. Милевський, якому в січні виповниться 35, відпочивав не так, як відпочиває його потенційна аудиторія, і не так, як відпочивав він сам 10-15 років тому: з сигаретою в одній руці, черговою «віскі-колою» в другій і молодими дівчатами на плечах. Поки Алієв заплетеним язиком відверто зізнається, що «вже не те», і він «з цього виріс», Милевський стверджує, що це Київ не той, адже традиційного жіночого колективу, що чекав на нього до ранку, не знайти.

Так, можливо, через наявність стосунків (судячи з соцмережах, він вирушив на Балі не наодинці) Милевський був обмежений у своїх рухах, але тоді як пояснити, що «розрив нічного Києва» завершився розпиванням кави та сумним монологом про те, що «вранці ще вставати»? Як старий дід, чесне слово.
Артем показав, що в нього все як і раніше «лакшері»: модний одяг, дорогий парфум, Range Rover з водієм/агентом. Але після перегляду його дебютного відео значно більше запам'ятався його бурчання на тлі — у чому ми вкотре переконалися — Алієва, що так само падає на дно. І це, до речі, питання до роботи на монтажі — навіщо глядачу розчароване ворчання Милевського, який разом з усіма смм-щиками обіцяв свято душі?
У 2-му відео, опублікованому напередодні Нового року, Милевський уже був без Алієва — тут треба було тягнути самому. Але, судячи з монтажу (та що ж таке-то), все пішло не за планом із самого початку. Ідея полягала в тому, щоб вручати подарунки вболівальникам Динамо, які впізнають переодягненого в костюм Діда Мороза Милевського. Фейл полягав у тому, що з перших трьох опитаних екснападник Динамо не впізнав ніхто.
Розмова з азіатом, який явно хоче якнайшвидше втекти з кадру, приставання до 10-річного хлопчика з тягненням його за ніс і плесканням по голові завершилися зовсім недвозначними підказками впереміш із самомилуванням героя каналу.
Ймовірно, творці каналу розраховували на вау-ефект — мовляв, сам Милевський, а не якийсь шахрай, та ще й подарунки. Тільки от спонсорські м'ячики та екснападник Динамо, що не знімає бороду, нікого особливо не здивували. Тут він уже давно не зірка, а один із колишніх гравців столичного футбольного клубу, який не виправдав їхніх сподівань.
Талант у Милевського-футболіста справді був величезний. Для тих, хто в цьому досі сумнівається, історія з пресконференції Жозе Моурінью (досить шанований спеціаліст?) після матчу його Інтера з Динамо в Києві, коли португалець фактично сказав, що його команда здобула камбек завдяки тому, що замінили Милевського. Тоді — сезони 2008/09 і 2009/10 — Миля саме був у повній формі та забивав під два десятки за сезон, тож Жозе не даремно його побоювався.
Що з ним сталося далі — інша розмова, а тут про інше: якщо талант у Милевського-футболіста був, то у Милевського-блогера він поки що не проглядається.