Учора всі дружно, і я теж, сміялися з епізоду з інтерв'ю на «1+1», вирізаного з контексту: «Аваков — черт? — Мгм». А сьогодні вранці я передивився весь цей епізод. Власне, цього виявилося достатньо, і дивитися все інтерв'ю немає сенсу.
Тож я ні краплі не сумніваюся, що міністр внутрішніх справ України зробив усе можливе, щоб та частина українського суспільства, яка полемізує з ним у примітивній словесній формі, зрозуміла, що він їй погрожує.
«Потім подивимося», — звертається Аваков до протестного електорату і робить таке обличчя, мовляв, здогадайтеся самі, що буде. Вийти на компліментарне велике інтерв'ю в прайм-тайм і одразу лякати опонентів — безглуздо, бо опонентам приємно, навіть якщо страшно.
Видно, що «черт» — дуже образливе для міністра слово. І ця образа відбивається на обличчі. Я міг припустити, що він піде в пафос і скаже щось на кшталт «черт для ворогів порядку» або в філософію «злі вчинки служать добру, тоді як благими намірами вистелена тра-ля-ля».
Але ні, просто в лоб з погрозами за образу. Рік міністр внутрішніх справ відмиває імідж, налагоджує зв'язки, не пише дурниць у Twitter. І все для того, щоб із загадковим виглядом повідомити всім нам «потім подивимося».
Подивимося, звісно.
P.S. сьогодні друге за два дні велике інтерв'ю Авакова, цього разу Гордону. Учорашнє інтерв'ю, яке він дав Мосейчук, зібрало за добу менше 2000, але справа не в переглядах, а в тому, що два рази — це два рази. Цікаво, що відбувається.