Понад сотня забруднювачів: через 300 років Дніпро може перетворитися на пустелю, — Держекоінспекція

Окрім забруднювачів у воді виявлено перевищення норми нітратів, заліза, нітритів, фосфатів, сульфатів та інших речовин.

Під час пресконференції за підсумками 2021 року фахівці Держекоінспекції порушили проблемні питання захисту водних ресурсів — дослідження проб води з Дніпра підтвердили, а місцями навіть посилили найгірші прогнози вчених щодо майбутнього водної артерії України.

На шляху до катастрофи

Так, під час заходів контролю, здійснених протягом 2021 року, Держекоінспекція Столичного округу виявляла в Дніпрі перевищення допустимих концентрацій нітратів, заліза, азоту амонійного, нітритів, фосфатів, сульфатів, ХСК, БСК, хлоридів. 

Щодня через порушення природоохоронного законодавства водним об'єктам області завдавалася шкода на суму 115 тис. грн.

Найбільшим забруднювачем Дніпра є ПрАТ «Київводоканал». Щороку підприємство скидає в його басейн близько 300 мільйонів кубометрів зворотних вод, великий обсяг яких містить високі концентрації забруднюючих речовин. 

За результатами перевірок Київводоканалу протягом 2021 року Держекоінспекцією було розраховано збитки на суму 25 млн 578 тис. грн, що становить близько 35 тис. грн на день.

Наслідками цих порушень Держекоінспекція називає цвітіння річок, замор рибних ресурсів і обміління. 

Запропоновані заходи

Щоб запобігти катастрофі, необхідний низка змін у екологічному законодавстві.

По-перше, посилення штрафних санкцій за забруднення вод. Наразі вони становлять 85-136 грн для посадових осіб — це мізер порівняно зі шкодою, яка завдається навколишньому середовищу, повідомили в ДЕІ. 

Другою пропозицією стало реформування екологічного контролю шляхом ухвалення законопроєкту №3091. Він підвищує штрафи за недопуск інспекторів до перевірки майже до 2 млн гривень. 

Таким чином, підприємствам вигідніше буде вкласти кошти в модернізацію, ніж не допускати інспекцію на перевірку. Крім того, документ скасовує судовий збір для інспекції, що дозволить ДЕІ стягувати з порушників усі завдані ними збитки.

По-третє, налагодження комплексної системи контролю водних ресурсів, яка включатиме, зокрема, державний моніторинг. У Держекоінспекції вже є відповідні ініціативи — минулого року розпочато супутниковий моніторинг для виявлення екологічних порушень.

Як повідомляється, у наступному році Держекоінспекція продовжить масштабні перевірки підприємств-водокористувачів, «щоб жодне порушення не залишилося без відповідальності та санкцій».