Економічний колапс, голод, протести та звернення по допомогу до МВФ. Що відбувається в Лівані?

Близькосхідна країна переживає найважчі часи і просить 10 млрд доларів, щоб люди не померли від голоду.

1 травня Ліван офіційно подав запит про допомогу до Міжнародного валютного фонду. Це сталося менш ніж через місяць після того, як керівництво країни заявило, що не зможе погасити єврооблігації на 1,2 млрд доларів, і оголосило дефолт.

Згідно з планом порятунку економіки, затвердженим ліванським урядом, країна очікує отримати 10 млрд доларів допомоги від МВФ, але для цього їй потрібно ухвалити необхідний пакет реформ.

Закордонні економісти й дипломати називають цей план першим критично важливим кроком для порятунку країни, яка переживає найсильнішу фінансову кризу з часів громадянської війни (1975-1990).

Економічна криза, спричинена неефективною роботою влади в останні роки, і наступний за нею дефолт призвели до інфляції в 50% — попри те, що за офіційним курсом долар коштує 1500 лір, на чорному ринку його ціна вже більша в 3 рази і продовжує зростати. Очікується, що до кінця травня долар може коштувати 10 000 лір.

Разом з масовим відтоком капіталу за межі країни в Лівані почали згортати діяльність великі іноземні компанії. 31 травня припинила діяльність Coca Cola — через неможливість імпортувати сировину.

Разом із дефолтом різко зросли ціни на все, включно з продуктами харчування. Цукор, наприклад, подорожчав на 70%, овочі, якщо порівнювати з минулим роком, коштують удвічі дорожче.

Прем'єр-міністр Лівану Хассан Діаб називає ситуацію «близькою до повного колапсу», однак цей колапс уже очевидно настав: у країні спостерігається масове безробіття, а люди буквально голодують. Більш ніж 60% населення, згідно з опитуванням, не вистачить харчових запасів, щоб прожити 2 тижні.

У мережі поширюється відео, на якому протестувальник говорить військовому, що він голодний, а той відповідає, що голодний не менше.

Протести в країні, що почалися ще в жовтні 2019, досягають піку, попри пандемію коронавірусу: на вулицях хаос, люди палять давно порожні банкомати і громлять банки, які заморозили виплати за доларовими депозитами.

Сутички з військовими тим часом стають дедалі жорсткішими, і вже є перші загиблі. Так, 27 травня в Триполі було застрелено 26-річного протестувальника Фаваз Фуад Аль-Семан, і в Human Rights Watch вже розкритикували силовиків за використання вогнепальної зброї.

Попри те, що протестувальникам вдалося домогтися відставки колишнього прем'єр-міністра Саада Харірі восени минулого року, зміна влади й досі є головною вимогою населення.

У Лівані незадоволені тим, що нова влада продовжує займатися тим самим, чим займалися попередні лідери країни, — а саме обслуговувати інтереси шиїтської групи «Хезболла», представники якої домінують у парламенті, та їхніх закордонних партнерів на кшталт Ірану.

Василь Обараз, ТК Media