Новий сезон НБА вже зовсім на носі, а отже настав час розібратися в перспективах українських гравців у найкращій баскетбольній лізі світу. Цього року їх знову буде двоє – Олексій Лень і Святослав Михайлюк, причому останньому місце в Детройті досі не гарантоване.
Олексій Лень перед минулим сезоном підписав з Атлантою дворічний контракт на 8,5 мільйона доларів. Це досить вагома сума, якщо враховувати тенденції НБА щодо центрових, через які багато бігменів були змушені погоджуватися лише на однорічні мінімальні контракти.
Для Атланти контракт на два роки з Ленем дозволяв практично безболісно для платіжної відомості провести тривалий тест-драйв гравця, обраного в топ-5 драфту 2013 року. Ніхто вже давно не таємниця, що Фінікс може вбити будь-якого талановитого гравця, тому Лень уявлявся босам Голкс діамантом, який вони знайшли в бруді.
Українець приходив у НБА як гравець обох сторін майданчика, який мав добру техніку кидка та атакувальний потенціал. У Санс його абсолютно ніяк не розкрили, віддаючи перевагу то використанню Леня як типового «баобаба» з 90-х, який лише й робить, що стоїть під кошиком, то, навпаки, несподівано відтягувати його від кошика на дистанцію з найменш ефективними в баскетболі кидками із середньої дистанції під опором. Якщо додати до цього постійні зміни тренерського штабу та нестабільний ігровий час, стає зрозуміло, що у Фініксі в нього не було особливого шансу на успіх.
В Атланті з самого початку все пішло інакше. Головний тренер Голкс Ллойд Пірс одразу висунув перед Ленем кілька вимог, щоб той міг відповідати не лише його баченню баскетболу, а й сучасним тенденціям НБА. Вимоги були досить прості й зрозумілі: в атаці Олексій мав кидати триочкові, розтягувати майданчик і грати пік-н-ролли з Трей Янгом, а в захисті страхувати під кошиком і за можливості не провалюватися на змінах проти гравців периметра. Бонусом була атлетичність Леня, яка навіть за його габаритів дозволяє українцю адекватно бігти в швидкі відриви.
Олексій за одне літо зумів трансформуватися в зовсім іншого баскетболіста, присвятивши минуле літо «прокачуванню» триочкового кидка. Те, що не змогли зробити з ним у Фініксі за п'ять років, в Атланті зробили за три місяці. За п'ять років у Санс Лень закинув лише шість триочкових, а за один сезон у Гокс – 74. При цьому відсоток українця з-за дуги в 36,3% перевищував навіть середній по всій лізі.
Усе це поки що не гарантувало Леню майбутнього в складі Атланти, але за рік до завершення контракту він зумів переконати керівництво команди в тому, що Гокс не варто було продовжувати цього літа угоду з колишнім стартовим центровим Дуейном Дедмоном або підписувати йому заміну на ринку вільних агентів. Тепер саме Олексій Лень – безальтернативний стартовий центровий Гокс, який матиме всі можливості заробити новий контракт і розвиватися разом із перспективним молодим ядром Атланти.
Його головними й єдиними конкурентами в складі є ексцентровий Деміен Джонс і новачок Бруно Фернандо. Джонс уміє на баскетбольному майданчику трохи більше, ніж нічого, а перспективи Фернандо заграти в НБА взагалі виглядають мінімальними. Перед Олексієм у новому сезоні стоїть завдання розвинути минулорічний успіх у кидковій частині, а також постаратися бути рухливішим у захисті. Якщо він впорається, то у Пірса не буде іншого вибору, окрім збільшення ігрового часу Леня, разом із чим піде вгору його статистика та сума майбутнього контракту.
Майбутнє Святослава Михайлюка в Детройті виглядає не настільки райдужно, як у його співвітчизника. Свят прийшов у Пістонс під час минулого сезону в результаті обміну з Лейкерс, та ще й у команду з усталеною ротацією в розпалі боротьби за останнє місце плей-офф.
В НБА Михайлюк перебрався з Канзасу як прототипний вінгмен, який уміє кидати триочкові й грати в захисті. Але, як казав один з класиків українського тренерського цеху: «Кинути я можу, потрапити треба!» З цим у Сві поки що є великі проблеми. Попри збудливі уяву українських вболівальників нарізки з влученнями Святослава на тренуваннях, його відсоток триочкових у матчах НБА поки що катастрофічно низький.
Свят може опинитися поза НБА вже в наступному сезоні, адже він не виглядав переконливо ні в Літній лізі, ні в передсезонних матчах. У передсезонці Михайлюк влучив лише 31% далеких кидків, не показавши жодного прогресу. Однак у Пістонс немає ресурсів на підписання нових гравців наступного літа, і Михайлюк теоретично міг би стати гравцем лави запасних на мінімальному контракті. Але якщо він продовжуватиме просто кидати з далекої дистанції, а не влучати, керівництво Детройта шукатиме того, хто може це робити.
Допомогти йому отримати пристойний ігровий час можуть або травми конкурентів, або обмін Гелловея, зацікавлений у якому керівництво Детройта. Але брати на себе контракт Ленгстона на 7,3 мільйона вряд чи захочуть інші франшизи, тож він усе ж має залишитися в клубі.
Що стосується цього сезону, то Свят має бути радий будь-яким крихтам ігрового часу, адже в нього забагато конкурентів. Наразі він перебуває позаду Брюса Брауна, Люка Кеннарда, Ленстона Геллоуея, Тоні Снелла, Секу Думбуї, а, можливо, навіть і Гайрі Томаса. Нескладно зрозуміти, що з такою кількістю конкурентів українець є опцією лише для матчів, де результат уже давно вирішено.
Допомогти йому отримати пристойний ігровий час можуть або травми конкурентів, або обмін Геллоуея, в якому зацікавлене керівництво Детройта. Але брати на себе контракт Ленстона на 7,3 мільйона вряд чи захочуть інші франшизи, тож він усе ж має залишитися в клубі.
Найреальніше виглядає перебування Михайлюка в G-Лізі з виходами в основний склад та отриманням від часу до часу 5-10 хвилин на паркеті. Якщо Свят у ці хвилини почне влучати кидки, то його шанси залишитися в НБА зростуть. Якщо ж ні, то керівництво Пістонс вже не буде возитися з гравцем другого раунду на негарантованому контракті.