«Полик і Грек». Дуже неприємно, коли президента моєї країни розводять якісь шахраї

Колонка політтехнолога Володимира Петрова.

Володимире Олександровичу, добрий вечір! Як проходять ваші гастролі Україною? Я одразу зрозумів, що ви скучили за сценою і придумали хитрий хід: і по регіонах проїхалися, і на сцені в кожному виступили, поєднали приємне з корисним.

Мені дуже неприємно, коли президента моєї країни розводять якісь шахраї, тому розповім вам одну стару шахрайську схему, якою заробляли на початку 90-х Полик і Ута Грек. Пам'ятаєте таких? Вона дуже проста: до людини з грошима приходять бандити і вимагають у неї ці гроші, погрожуючи вбити або покалічити членів її родини. Поки та в розгубленості намагається вирішити питання, з'являється доброзичливець і повідомляє, що в нього є «дах», який може допомогти за суму у два-три рази меншу. Частіше лох погоджується, що йому пощастило розплутатися з половини або третини суми — вовки ситі й вівці цілі.

Але є трохи складніша схема: одні наїжджають на людину з грошима, другі пропонують «вирішити», бізнесмен погоджується, але помічники через два-три дні повідомляють, що перші бандити дуже страшні й відморожені, що з ними не вийде вирішити ні в кого і краще розрахуватися. У свою чергу перші бандити корчать незадоволену пику і карають лоха за те, що він пішов скаржитися і вирішувати, подвоєнням суми. Підсумок: баран платить удвічі більше, ніж на самому початку.

Уся ця історія дуже схожа на наші дипломатичні відносини з Росією за останні кілька місяців. Хтось із вашого найближчого оточення розповів вам, що зможе домовитися з найстрашнішим бандитом за половину суми, водив вас за ніс, розповідав, як усе добре. Але настав час, і найстрашніший бандит, розуміючи, що він у вигіднішому становищі, ніж ви, починає качати права і вимагати в підсумку у кілька разів більше. Як думаєте, хто винен у цьому примітивному розводі більше: бандит, який для вас ніхто і для якого це просто робота, чи ваш друг, який підставив вас по повній програмі?

Ми ж прекрасно читаємо між рядками і всі знаємо, які саме телеграм-канали ви читаєте. Тому ось ця історія про «Президент Зеленський виграв донбаський кейс, розізливши Путіна» — жалюгідна спроба вашого секретаря списати свій дипломатичний провал, подавши його як вашу перемогу. Адже коли перемога виявиться поразкою, то вона теж автоматично стане вашою, а той, хто реально замутив цю комбінацію, умиє руки, попередньо отримавши свою частку від найстрашнішого бандита.

Володимире Олександровичу, давайте нікому нічого не віддавати і просто пошлемо в дупу як найстрашнішого бандита, так і ваше найближче оточення, яке йому допомагає вас «стригти».