У ніч із суботи на неділю Василь Ломаченко вперше виступав у Лондоні як професіонал, і його дебют вдався. Зазнавши певних труднощів під час поєдинку, Василь пристосувався до габаритного суперника і розгромив його. Хоча Люк Кемпбелл кілька разів був на волосині від дострокової поразки, бій протривав усі 36 хвилин і завершився впевненою перемогою фаворита: двічі 119-108 і 118-109 на користь чемпіона.
Ні для кого не секрет, що найсильнішого боксера світу останніми роками рухає прагнення об'єднати дивізіон. У напівлегкій і другій напівлегкій вагах йому це не вдалося через конфлікт промоутерів, що не дозволяв організовувати бої з іншими чемпіонами. Але після переходу в лайтвейт справи Гайтека в цьому напрямку почали налагоджуватися.
Спершу ще була надія, що звання абсолютного чемпіона розіграють у мегафайті з Майкі Гарсією, але американець відмовився від титулів і змінив вагу. Пояс IBF виборов Річард Коммі, а ситуація з титулом WBC пішла іншим сценарієм. Замість найближчого переслідувача за рейтингом, суперником обов'язкового претендента Люка Кемпбелла був призначений чемпіон WBO та WBA Василь Ломаченко, чий лист про «заповітну мрію» так розчулив керівництво Ради, що там вирішили проігнорувати заявки Девіна Хейні і Теофімо Лопеса.
Так чи інакше, Ломаченко отримав шанс виграти вже третій чемпіонський титул у легкій вазі лише у четвертому поєдинку в цій категорії. І він скористався цією можливістю. Впевнена виїзна перемога принесла йому не лише новий титул, а й маркетингову привабливість в Англії разом із рекордним гонораром у кар'єрі.

Попри візуальну легкість перемоги Ломаченка, цей бій не був для нього прогулянкою. Першу третину поєдинку був конкурентний близький бій, де раунди можна було віддати як одному, так і іншому бійцю. Судячи з підсумкових записок суддів, цієї ночі негласне правило, що рівні раунди віддаються чемпіонові, переважило британську традицію, коли все, що можна і не можна, зараховують місцевому бійцю.
Усе розвивалося за передбачуваним сценарієм. На старті Ломаченко придивлявся до суперника, вивчав його на практиці, після чого почав підвищувати темп.
За статистикою CompuBox Ломаченко суттєво переважив суперника: 211 влучань із 527 проти 131 влучного удару з 420 у Кемпбелла. Примітно, що після перших шести раундів такої відчутної переваги не спостерігалося: 71 точний удар проти 58. Статистика підтверджує візуальне враження, за якого Ломаченко хоч і контролював хід поєдинку практично кожну секунду бою, але відриватися від суперника почав після середини.
Були хороші моменти і в Люка. Найкращий з них стався в сьомому раунді, коли британець зловив чемпіона на зустрічні хлисткі лівші в корпус. Ломаченко відчув такий удар, вирішив відвисітися на суперникові, а після відновлення з лихвою повернув борг, провівши кінцівку раунду в активній серійній роботі.
Перед чемпіонськими раундами Василь збавив темп, і здавалося, що бій спокійно дійде до оголошення суддівських карток. Однак в 11-му раунді Гайтек приголомшив суперника і після затяжної комбінації по різних поверхах Люк був змушений торкнутися коліном підлоги. Ситуація повторилася у фінальній трихвилинці: британець знову був приголомшений, але щоб уникнути падіння, вхопився за ноги Ломаченка і провів тейкдаун. Фактично це врятувало його щонайменше від нокдауну, а можливо, і від дострокової зупинки.
Перед боєм багато хто називав Люка Кемпбелла боксером, у якого є все, щоб стати найскладнішим суперником для українського чемпіона.
По-перше, Люк досить габаритний хлопець, а так чи інакше з великими бійцями у Ломаченка виникали найбільші проблеми. І Хорхе Лінарес, і Хосе Педраса перевищували Васю на зріст, «раму» і розмах рук. По-друге, британець добре навчений користуватися своїми даними, що підтверджує ціла колекція найпрестижніших нагород в аматорах, включно з перемогою на чемпіонаті Європи, сріблом чемпіонату світу і тріумфом на домашніх Олімпійських іграх у Лондоні.
Василеві було незатишно виходити на зручну дистанцію для нанесення силових ударів, однак дуже швидко йому вдалося налаштувати джеб, який і став наріжним каменем перемоги українця.
Однак не своїми розмірами здивував Люк. У команді британця провели чудову домашню роботу, знайшлося місце заготовкам. Кемпбелл фактично не полював за головою невловимого суперника, а віддавав перевагу роботі в корпус. Ймовірно, саме ефект від таких дій претендента змусив Ломаченка збавити темп у 8–9 раундах, а в сьомому контрхук по печінці і взагалі приголомшив українця.
Звісно, на перемогу Люк не наробив. Для цього йому треба було діяти активніше і припасти на всяк випадок ще кілька сюрпризів. Однак треба віддати йому належне: хоча б епізодами він робив бій конкурентним і не здавався до самого кінця.

Виходячи з цілі українця, очевидно, що його команда активно працюватиме над повним об'єднанням титулів. Дуже скоро Ломаченко може стати лише п'ятим абсолютним чемпіоном, якому вдалося об'єднати одразу чотири пояси.
У грудні чемпіон світу за версією IBF у легкій вазі Річард Коммі проведе захист проти скандального проспекта Теофімо Лопеса, і, ймовірно, вже в першій половині 2020 року переможець вийде на ринг із Василем. Добре, що з організацією такого файту проблем не має виникнути: у всіх сторін добрі робочі стосунки з промоутером Бобом Арумом.
Що далі? З одного боку, сам боксер каже, що тоді зі спокійною совістю можна завершувати кар'єру, але з іншого у нього будуть розв'язані руки. Він зможе обирати ті бої, які хоче, не витрачаючи час і ресурс організму на поєдинки з обов'язковими претендентами та іншими нав'язаними суперниками.
Можливо, це буде суперлегка вага і спроба стати чемпіоном у четвертій ваговій категорії. Але набагато вірогіднішим видається повернення до 130 фунтів, де йому було помітно зручніше, ніж нині в легкій вазі. Там може бути організований бій із Джервонтою Девісом, Мігелем Берчельтом і Лео Санта Крусом. Будь-який із цих поєдинків викличе справжній фурор у світі боксу, зробить касу і зміцнить спадщину боксера. Інше питання, чи залишиться у Василя Ломаченка мотивація після того, як його мету з абсолютним чемпіонством буде досягнуто?
Олександр Медведєв