Як шукати роботу в США, якщо опинився без неї. Історія українця

Харків'янин Артем Любезний розповідає про життя в Лос-Анджелесі та про те, з чим зіткнувся під час пошуку роботи в США.

Ми переїхали до Лос-Анджелеса рік тому. П'ять років пропрацював бізнес-аналітиком в харківському офісі компанії Oro, і там же запропонували спробувати себе вже в американському офісі. Компанія допомогла з отриманням грін-карти і навіть із житлом на перший термін, але продажі в неї пішли повільніше, ніж очікувалося, і влітку на 30% у всіх офісах скоротила штат.

Так я опинився без роботи в одному з найдорожчих міст Америки.

Як вижити без роботи в Лос-Анджелесі

На щастя, Каліфорнія досить «лівий» штат, і програма Unemployment Insurance дуже допомогла пережити місяць без роботи. У разі звільнення щотижня виплачується допомога залежно від зарплати, яка була. Мені належала максимальна сума — 450 доларів на тиждень (після вирахування податків — 410 доларів), бо зарплата за квартал становила понад 12 тисяч.

Врятувала й грін-карта: якби це була просто робоча віза, то після звільнення загрожувало б порушення умов перебування і депортація. За наявності грін-карти обтяжує лише фінансове питання.

Кожні два тижні потрібно звітувати про те, як іде пошук нової роботи: ти зобов'язаний вказати, куди подавав резюме, які були відгуки і що ще робив. Також потрібно зареєструватися на каліфорнійському сайті пошуку роботи, хоча в IT-галузі там ніколи нічого не знайти. 

Якщо нарешті вдалося працевлаштуватися, потрібно повідомити, на якому тижні отримав пропозицію і з якого числа працюєш — після цього виплата страховки з безробіття припиняється. Якщо за 26 тижнів так нічого і не знайшов, виплата теж припиняється.

410 доларів — це досить непогано. На добре життя для двох людей не вистачить, але допомагало платити за квартиру, щоб не опинитися на вулиці. Це все-таки не два тижні вихідної допомоги і до побачення.

Пошук роботи в Штатах

Якщо вже працював у США, знайти роботу набагато легше, ніж без місцевого досвіду. Навіть якщо працював в офісі американської компанії в іншій точці світу — це мало допоможе.

За витраченим часом пошук роботи перетворився на саму роботу. Кожен ранок починався з того, що надсилав запити на вакансії, які мені підходили. Оновив профіль на Linkedin і зареєструвався на інших місцевих сайтах пошуку роботи. Окрім Linkedin, у Штатах може допомогти indeed.com, решта ресурсів виявилися марними. Якщо Linkedin побудований за принципом соціальної мережі, то indeed.com більше схожий на work.ua і rabota.ua — каталог вакансій і кандидатів.

Щодня робив по 20-30 запитів, за місяць вийшло близько 500. Вони були схожі один на одного, окрім Cover Letter, де потрібно розповісти, чому саме тебе варто взяти на цю вакансію і взагалі чому все життя мрієш працювати саме тут. Звичний для України формат резюме не підходить — там ти робиш їх красивими, щоб помітили ейчари, тут резюме потрапляють насамперед до рекрутера після обробки однією з 6-7 програм. Потрібно вставити ключові слова, але писати лише суть, без води.

Мені відповіли 50-70 разів. З них половина — «Дякуємо, ви нам не підходите», а деякі могли відповісти через два місяці в стилі «Ми відповідально підійшли до вибору, розглянули вашу кандидатуру, але вирішили взяти іншого», хоча це взагалі міг бути автовідповідач після автоматичного закриття вакансії. За моїм досвідом, якщо з тобою не зв'яжуться протягом двох днів, не розраховуй, що зв'яжуться взагалі.

Пройшов близько двох десятків співбесід. Або телефонували й одразу починали співбесіду, або писали в особисті повідомлення і пропонували призначити час першої розмови. Зазвичай вона проходить по телефону з рекрутером, який хоче отримати про тебе мінімальне уявлення — чи відповідаєш ти тому, що написав про себе, чи є сенс говорити далі. На цьому етапі відсіюється відсотків 20, але якщо ти не потрапив до їхньої кількості, далі з тобою вже розмовлятиме hiring manager, який замовляв цю вакансію. Він проводить співбесіду безпосередньо по суті — спочатку, як правило, теж по телефону, а потім можуть і в офіс покликати.

Нова компанія

Якщо бачиш, наприклад, на Linkedin, що вакансія через пару днів оновилася — подайся знову, твій запит могли просто не помітити. На роботу, яку зрештою отримав, я подавався три рази на різних сайтах. Спочатку пройшов дві телефонні співбесіди, потім побував в офісі, а фінальна була теж по телефону — всього чотири. Пропозицію зробили під час останньої усно, а офіційно підписав документи, коли прийшов на перший робочий день.

Це — стартап Klickly. Ми робимо маркетплейс, і в нас є технологія, що дозволяє купувати товари в один клік прямо з банерної реклами.

Наразі компанія оцінюється в 120 млн доларів, і це, здається, ще не межа, а офіс розташований у знаменитій Санта-Моніці, прямо біля океану.

Через зміну роботи довелося переїхати. Спочатку ми жили в Голлівуді в квартирі чотириповерхового будинку, але на нову роботу туди добиратися півтори години і лише наземним транспортом, який постійно запізнюється в середньому на 10-15 хвилин через відсутність виділеної смуги і, як наслідок, заторів.

Зараз ми живемо в Даунтауні серед хмарочосів, зате до офісу можна доїхати за 40 хвилин на метро.

Переїзд з Лос-Анджелеса в інше місто під час пошуку розглядався, але був дуже невигідним, тому що:

1. У нас договір оренди квартири був до кінця жовтня, і розірвання означало б дуже великий штраф. До цього додавалася необхідність шукати нове житло в іншому місті, класти гроші на депозит і оплачувати перший місяць
2. Сам переїзд з речами обійшовся б від 3 до 5 тисяч доларів
   

Я подавався на кілька вакансій за межами LA — в інші міста Каліфорнії, у Сіетл, Портленд, Остін. У місця, де в більш-менш великій кількості technology jobs. Мені навіть передзвонювали, але коли розповідав ситуацію, казали: «А, зрозуміло, ми вам передзвонимо». І не передзвонювали. 

Їх можна було зрозуміти, адже для переїзду від них нам знадобився б якийсь upfront.

Життя в Лос-Анджелесі

Лос-Анджелес — менш концентроване місто, ніж Київ, але просто-таки величезне. Масштаби добре видно з літака. Він заходить на посадку, за півгодини пролітаючи все місто, а потім робить розворот над Даунтауном. На горизонті бачиш величезну кількість будинків, і на цьому вони ще не закінчуються.

Минулої весни їздили до природного парку за межами міста, і довелося на машині дві години їхати фривеєм — просто щоб виїхати з LA. 

На місто тут схожа багатоповерхова забудова — якраз від Даунтауна до Санта-Моніки. Все інше одноповерхове, як село.

На попередній роботі заробляв 80 тисяч на рік до сплати податків, зараз — 95 тисяч (але поки без страховки). Потрібно сплатити федеральний податок 15%, потім податок штату — 5-7%, плюс Social Security, плюс Medical Care. Разом — близько 25%.

На ці гроші двом людям можна комфортно почуватися в Лос-Анджелесі і навіть відкладати. 

Ми з дружиною не відчуваємо, що в чомусь собі відмовляємо: ходимо в паби, на концерти, а коли жили в Голлівуді, купували абонемент на відвідування кінотеатру. Абонемент від AMC коштував 20 доларів на місяць на людину і дозволяв відвідувати три сеанси на тиждень — це дуже вигідно, і навіть більше, ніж може дозволити особистий час і кількість цікавих фільмів. Окремий квиток на один сеанс може коштувати від 15 до 30 доларів.

Що ще можна сказати про роботу в Каліфорнії

• після переїзду працював у тій самій компанії, але різниця між харківським офісом і Лос-Анджелесом відчувалася сильно. У Харкові можна прийти, попити кави, робити паузи під час роботи. В LA нічого такого — прийшов і працюєш.
• законами Каліфорнії відпустка ніяк не регулюється, все виключно за домовленістю з роботодавцем. Чим цінніший ти працівник, тим краще у тебе буде з відпусткою, а на низькокваліфікованих може взагалі не бути відпусток.
  
• закон гарантує лише два тижні декретної відпустки. Далі або домовляйся з роботодавцем, або звільняйся, або якось справляйся, або наймай няню.
  

Євген Блажко