Напередодні державні ЗМІ Білорусі повідомили, що в ніч із вівторка на середу спільними зусиллями КДБ і ОМОНу були затримані 33 бойовики. Усі вони виявилися громадянами Росії. Усього ж, за даними правоохоронних органів Білорусі, до країни прибуло понад 200 бойовиків, а їхньою метою є «дестабілізація обстановки в період виборчої кампанії».
Усіх затриманих у Білорусі називають бойовиками ПВК «Вагнер» — приватної військової компанії, яку пов'язують з бізнесменом Євгеном Пригожиним. Примітно, що півтора десятка з них перебувають у базі «Миротворець» — хтось там представлений як «позаштатні співробітники ГРУ РФ», хтось просто звинувачується в участі у воєнних діях на Донбасі на боці так званих ДНР і ЛНР.
«Під час затримання окремі фігуранти посилалися на російське громадянство, а також на службу в минулому в різних силових відомствах Росії як на підставу для непритягнення їх до адміністративної чи кримінальної відповідальності», — цитують заяви учасника затримання співробітника КДБ tut.by.
Факт затримання в Білорусі тих, хто воював на Донбасі на боці сепаратистів, підтвердив і російський письменник Захар Прилепін. «Є там два чи три бійці з мого батальйону, — сказав Прилепін, який воював на боці т.зв. ДНР. — «Власне, якщо не десятки, то сотні людей працюють у ПВК і беруть участь у бойових конфліктах».
Втім, за версією Прилепіна, до Білорусі бойовики приїхали зовсім не для загострення ситуації перед президентськими виборами — він схиляється до думки, що Білорусь використали як транспортний хаб для подальшого переїзду в інші країни.
«Тут, наскільки я можу судити збоку, звичайна історія — добре навчені люди рухаються в певних напрямках за своїми маршрутами, у них свої справи, ніякої Білорусі їм не потрібно. Те, що три десятки чоловіків у камуфляжі збиралися в якийсь інший бік, і білоруським спецслужбам відмінно, впевнений, відомо».
У Білорусі, втім, таку теорію ставлять під сумнів. «Якби здійснювалося переправлення кудись приватної військової компанії, тим більше через територію Білорусі, напевно, по лінії якихось спеціальних служб були б певні пояснення, — в ефірі телеканалу СТВ заявив держсекретар Ради безпеки Андрій Равков. — Тому що це дуже серйозне питання. Але вийшло так, що ні по лінії ФСБ, ні по лінії ГРУ, ні по будь-якій іншій структурі такої інформації не отримували».
У Білорусі це затримання справді сприймають серйозно: проти бойовиків порушено кримінальну справу про підготовку терактів у країні, посилюються як оперативне прикриття держкордону, так і заходи безпеки під час масових заходів. При цьому до МЗС у зв'язку із затриманням бойовиків викликається не лише посол РФ, а й посол України Ігор Кізим.
«Станом на сьогодні главою держави поставлено низку завдань для елементів забезпечення системи національної безпеки, — каже Равков. — Коротко, якщо зупинитися на цих завданнях, то це буде робота МЗС з надсилання запитів і запрошення послів Російської Федерації та України для надання певних пояснень і для обговорення цих питань. Тому що вже зараз, за наявною інформацією, за результатами опитувань цих людей, у межах 14 осіб — це ті люди, які проходили за програмою обліку людей, що були зафіксовані на Донбасі. Тому запрошується і посол України».

Що Лукашенко?
Президент Білорусі, який на майбутніх виборах балотується вже на шостий для себе термін, у висловлюваннях одночасно категоричний і обережний — на терміново скликаній нараді Ради безпеки він називав подію «надзвичайним випадком», говорив про брудні наміри росіян, але при цьому додавав, що не хоче паплюжити «близьку нам країну».
«Я дивлюся на реакцію росіян, — сказав на Раді безпеки Лукашенко. — Вони вже, виправдовуючись, кажуть, що мало не ми їх самі сюди завезли. Зрозуміло, треба ж якось виправдати свої брудні наміри. Тому дуже прошу, щоб у цій ситуації і з цим фактом було все максимально відверто і чесно. Якщо це російські громадяни (а я так розумію, їх допитали), значить, треба негайно звернутися до відповідних структур Російської Федерації, щоб вони пояснили, що відбувається».
Важливо також відзначити, що у зв'язку із затриманням бойовиків керівництво Білорусі планує посилити заходи безпеки і під час проведення масових заходів, пов'язаних із виборчою кампанією. Що ще більше розв'язує руки силовикам під час протестних акцій, які регулярно відбуваються в країні через недопуск опозиційних кандидатів на президентські вибори.
Що за ПВК «Вагнер»?
Приватна військова компанія «Вагнер» або «Група Вагнера» — неофіційне збройне формування, назване так через позивний командира Дмитра Уткіна. Бойовики цього угруповання беруть участь у гарячих точках по всьому світу — від України до Сирії, Лівії і Судану.
У Лівії найманці воюють на боці Халіфа Хафтара, оголошеного військовим злочинцем. Зокрема через їхню участь у лівійському конфлікті у Росії напружені відносини з Туреччиною — ще в лютому турецький президент Реджеп Тайїп Ердоган під час візиту до Пакистану поспілкувався з журналістами і показав їм фотографію, на якій нібито глава ПВК «Вагнер» стоїть поряд з міністром оборони Росії Сергієм Шойгу і начальником Генерального штабу Росії Валерієм Герасимовим.
Попри регулярні спростування, за фінансуванням ПВК стоїть російський бізнесмен-мільярдер Євгеній Пригожин, у народі званий «кухарем Путіна» через те, що його компанія свого часу надавала кейтерингові послуги найвищим посадовим особам Росії.
Про бойовиків «Вагнера» регулярно пише The New York Times — зокрема, за матеріали про це збройне формування видання отримало Пулітцерівську премію.