Зміни клімату посилять напруження на міжнародній арені. Про це йдеться у звіті, який підготували кілька відомств безпеки США, пише «ВВС-Україна».
Цей звіт є першою оцінкою того, як кліматична криза може вплинути на національну безпеку до 2040 року. Розповідаємо головне з доповіді.
Різні відомства США вважають, що країни сперечатимуться щодо подолання кліматичної кризи, а найбідніші держави постраждають найбільше, оскільки мають менше можливостей адаптуватися до змін клімату.
У звіті застерігають щодо небезпеки геоінженерних технологій, які деякі країни розробляють і втілюватимуть у життя самостійно. 27-сторінкова доповідь показує позицію 18 відомств США, які переживають за безпеку країни.
Варто зазначити, що звіт демонструє доволі песимістичну картину того, як світ не може працювати разом для вирішення цієї проблеми, що може призвести до жорсткої конкуренції між країнами та нестабільності.
Звіт оприлюднили перед поїздкою президента США Джо Байдена до Глазго, де він візьме участь у міжнародній конференції COP26, присвяченій зміні клімату.

Відомства вважають, що країни намагатимуться захистити свої економіки самостійно, розробляючи нові технології. Хтось уникатиме спільної боротьби з глобальним потеплінням, оскільки у близько 20 країн понад половина експортної виручки надходить від товарів, виготовлених з викопного палива.
«Зменшення доходів від продажу викопного палива загострить ситуацію в країнах Близького Сходу. І саме вони зіткнуться з найрізкішими змінами клімату», — йдеться у звіті. Також є застереження: незабаром вплив кліматичних змін відчують у всьому світі.
Розвідка США виокремлює 11 країн і два регіони, де виникнуть особливі ризики щодо палива, їжі, води та медицини. Вони є найбіднішими, тому їм найважче пристосуватися до змін. Саме в цих країнах виникатимуть осередки нестабільності та внутрішні конфлікти.
Крім того, хвилі спеки і посухи створюють загрози для критичної інфраструктури — наприклад, для системи постачання електроенергії. П'ять із цих країн знаходяться в Південній та Східній Азії — Афганістан, Бірма, Індія, Пакистан і Північна Корея.
Ще чотири країни з регіону Центральної Америки та Карибів — Гватемала, Гаїті, Гондурас і Нікарагуа. До групи ризику також належать Колумбія та Ірак, низка країн Центральної Африки та острівні держави у Тихому океані.
З цих країн нестабільність із потоками мігрантів поширюватиметься світом, створюючи нові гуманітарні виклики.

Холодна Арктика може стати однією з «гарячих» точок, оскільки через потепління лід там починає танути і вона стає доступнішою. Це відкриє доступ до нових торговельних маршрутів, запасів риби та іншого. Однак це також призведе до збільшення військової присутності в регіоні.
Ще одним джерелом проблем може стати доступ до води. На Близькому Сході та в Північній Африці більшість водних ресурсів (понад 60%) знаходяться на території кількох держав, а ріки перетинають кордони.
Через це між Пакистаном та Індією вже триває тривалий конфлікт. Води річки Меконг можуть спричинити проблеми між Китаєм, Камбоджею та В'єтнамом.

Ще одним джерелом ризиків може бути те, що для боротьби зі зміною клімату деякі країни вирішують використовувати геоінженерію.
Йдеться про такі технології майбутнього, як управління сонячним світлом, розпилення аерозолів у стратосфері, які забезпечували б охолодження вітру в нижніх шарах атмосфери (як це, наприклад, відбувається під час виверження вулканів), локальне збільшення біомаси ґрунтів.
Якщо одна країна почне використовувати подібні технології без узгодження з іншими, кліматичні проблеми можуть просто «переміститися» в інший регіон. Для деяких країн це може означати ще більш негативні наслідки змін клімату, ніж вони вже мають.
Наразі ці технології досліджують у США, низці країн ЄС, Великій Британії, Росії, Китаї та Австралії. Поки що мало регулювання або правил щодо їх використання.

Автори звіту вважають, що все ж існують можливості уникнути такого розвитку подій. Однак вони є парадоксальними.
Наприклад, геоінженерія може бути проблемою в руках однієї окремої країни, але якщо діяти спільно, продумано і за правилами, то вона може допомогти в боротьбі зі зміною клімату.
Також може статися якась екологічна катастрофа, яка підштовхне країни до співпраці, якщо досі вони поводилися егоїстично. Поява такого звіту свідчить про те, що кліматичні зміни виходять на порядок денний установ безпеки.
Директорка британського Центру клімату і безпеки заявила: «Уряди дедалі більше визнають, що кліматичні зміни формують національну безпеку так, як ніколи раніше».