13 січня в Голосіївському районі Києва, неподалік ТРЦ «Ocean Plaza», стався масштабний прорив тепломережі.
Відбувалося схоже на кадри з фільмів про апокаліпсис: гаряча вода заполонила торговий центр, під маршруткою провалився асфальт, на паркінгу затопило автомобілі, а людям довелося евакуюватися з ТРЦ, вибиваючи скло, щоб врятуватися від кипатку.

Відомо щонайменше про 10 постраждалих з опіками: троє з них отримали допомогу на місці, семеро потрапили до лікарні. У ДСНС розповіли, що 6 людей довелося виносити на руках.
Спершу поліція кваліфікувала справу як ч.1 ст. 270 ККУ («Умисне знищення або пошкодження об’єктів житлово-комунального господарства»), але згодом прокуратура змінила кваліфікацію на ч. 1 ст. 275 («Порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд»).
Окрім фізичних травм, десятки людей постраждали матеріально: як торговий центр і бізнес, що орендував приміщення, так і люди, чиї автомобілі затопило на паркінгу. Вже першої ночі адвокати почали координувати допомогу постраждалим і готувати судові позови про компенсацію збитків. Допис партнера юридичної фірми Berylstone Владислава Білоцького із таким закликом набрав сотні репостів у Facebook.
TK Media поспілкувалися з Максимом Ковалем, адвокатом юридичної фірми Berylstone, яка представляє інтереси постраждалих від прориву тепломережі біля ТРЦ «Ocean Plaza».
— Хто понесе відповідальність за цю аварію?
— Поки що це питання залишається відкритим, оскільки наразі триває розслідування правоохоронними органами, а також КП «Київтеплоенерго», яке експлуатує тепломережі.
Водночас саме КП «Київтеплоенерго» є суб’єктом, який «апріорі» несе відповідальність за експлуатацію, діагностику, а також підтримання належного стану тепломереж у місті Києві. Таким чином, на даний момент найбільше питань до КП «Київтеплоенерго».
— Про які масштаби збитків сьогодні можна говорити?
— Масштаби збитків для кожного постраждалого різні. Для когось це кілька десятків тисяч гривень, для когось – мільйони гривень. У будь-якому разі розмір збитків для кожного суб’єкта визначатиметься та документуватиметься індивідуально. Якщо говорити про загальний розмір матеріальних втрат, то вони обчислюються щонайменше десятками мільйонів гривень.
— Які перспективи судового процесу?
— Перспективи судових процесів досить позитивні. Але в будь-якому разі успіх цих процесів залежатиме від таких факторів, як якість фіксування завданих матеріальних збитків, правильно обрана правова позиція позивача, а також результати судової експертизи, внаслідок якої буде визначено наявність причинно-наслідкового зв’язку між діями/бездіяльністю відповідача та завданими постраждалому збитками. Тривалість такого процесу становитиме приблизно близько року. У разі подання стороною апеляційної або касаційної скарги процес може затягнутися ще на рік-півтора.
— Враховуючи велику кількість потерпілих, це будуть серії індивідуальних позовів і множина судових процесів, чи можливо колективний позов і один процес?
— Швидше за все, це будуть окремі індивідуальні позови і відповідно — окремі судові процеси. Це пояснюється тим, що кожен випадок індивідуальний, зі множиною власних особливостей. До того ж кожен здатен нести різний обсяг судових витрат. Водночас ми клопотатимемо в суді про об’єднання цих позовів і процесів для зручності розгляду справи.
— КП «Київтеплоенерго» є комунальним підприємством. Якщо позови буде задоволено, чи відшкодовувати збитки муситиме місто (платники податків)?
— Так. Якщо позовні вимоги буде задоволено, фактично витрати на відшкодування збитків нестимуть платники податків, які є джерелом поповнення міського бюджету.
— Чи понесуть кримінальну відповідальність комунальники? Відомо щонайменше про десятьох постраждалих, 7 людей перебувають у лікарні.
— Фактичне притягнення представників комунального підприємства до кримінальної відповідальності залежатиме від ефективності роботи правоохоронних органів. Це питання – їхня компетенція та обов’язок.
Моя особиста думка: у цьому випадку присутні ознаки кримінального правопорушення. За таких умов правоохоронцям необхідно вивчити посадові інструкції осіб, які працюють на комунальному підприємстві, а також визначити, чи було порушення цих інструкцій, хто вчинив ці порушення, та чи є причинно-наслідковий зв’язок між цими факторами і збитками/шкодою, завданими людям. На підставі цього правоохоронні органи визначатимуть, чи є в цьому випадку склад злочину. Якщо є, то відповідні особи комунального підприємства будуть притягнуті до кримінальної відповідальності. Але знову ж таки, все залежатиме від розслідування.
— Скільки клієнтів ви вже представляєте за цим кейсом?
— До нас наразі звернулися три потенційних клієнти. Наші відносини перебувають на консультаційному етапі. Подальше просування з цього питання відбуватиметься поетапно, наступним етапом буде збір доказів.