Death Stranding Кодзими: світова популярність і загальне невдоволення

Про найобговорюванішу гру останнього часу.

8 листопада «Death Stranding» від легендарного геймдизайнера Хідео Кодзими вийшла на консолі PlayStation 4. Гравці та критики неоднозначно сприйняли довгоочікуваний реліз, звинувативши гру в «симуляторі ходьби» та відсутності сюжету.

Розбираємося, чим примітна «Death Stranding», хто такий Хідео Кодзима і чим гра заслужила постійні появи у ваших стрічках новин.

Про що гра

Головний герой Сем (Норман Ріедус) — постапокаліптичний кур'єр. Світ зруйновано через катастрофу Death Stranding, вибухи та чудовиська загрожують людству, а потойбічний дощ Timefall порушує плин часу — під ним рослини виростають і засихають за мить, а люди старіють на очах.

Люди живуть ізольовано, тому Сем за дорученням смертельно хворого президента Бриджет відправляється зі сходу на захід, щоб об'єднати поселення (підключити їх до спільної мережі) і знайти її зниклу доньку Амелі.

Це лише базова частина сюжету. Насправді Death Stranding — це величезна, заплутана й хаотична історія, у якій не кожному вдасться розібратися.

Хто такий Хідео Кодзима 

Японський геймдизайнер і колишній віцепрезидент популярної ігрової студії Konami відомий як творець легендарної серії ігор Metal Gear та інших японських проєктів, переважно для PlayStation.

Здобув популярність серед російськомовної аудиторії після появи мему «Кодзима — геній». Приводом для жартів стала постійна згадка автора в кожному розділі гри MGS 5: The Phantom Pain. Сам Хідео розповідав про російські коментарі у своєму Instagram, які він не розуміє.

Геймдизайнера жартома порівнювали з музикантом Віктором Цоєм і буряткам, а на телебаченні його називали «Стівом Джобсом світу комп'ютерних ігор». 

На радіо BBC Кодзима намагався пояснити фундаментальну суть своєї нової гри: ми з'єднані інтернетом як ніколи, але цей зв'язок штовхає нас до суперечок, розбіжностей і нападок, тож «Death Stranding» має допомогти нам замислитися про зв'язки в нашому житті.

Хідео Кодзима
геймдизайнер

Президент Трамп зі своїм будівництвом стіни. А слідом за нею й Брексіт. Ми самі створюємо собі стіни й відгороджуємося від союзів, тож люди починають думати лише про себе. Навіть коли вони займаються чимось веселим у реальності, разом з іншими, за іграми вони не відчувають, що вписуються в суспільство чи спільноту. Коли такі люди гратимуть у Death Stranding, то зрозуміють, що подібні їм існують по всьому світу. Усвідомлення того, що навіть якщо ти самотній, це не так тягарить, коли бачиш, що десь є такі ж, як ти. Я хочу, щоб вони це відчували.

Чому гравці та критики лають проєкт

Більшість профільних видань поставили грі низькі оцінки ще до релізу, а після нього гравці обрушили шквал невдоволення на студію.

Destructoid:

«Death Stranding — це не те, як її рекламували. Це не надто дивний недоступний огороджений сад, таємниці якого хочеться розгадати. Будь-яка людина з поверхневим розумінням сюрреалізму в мистецтві має бути здатна адаптуватися до того, що по суті є голлівудським фільмом».

IGN:

«Деякі знакові ігри останніх років, як-от The Legend of Zelda: Breath of the Wild і Red Dead Redemption 2, успішно знайшли вдалу межу між жорстокістю реалізму та ескапізмом. Але, як і її головний герой, що спотикається, Death Stranding просто не може знайти правильний баланс, попри одночасну наявність високих амбіцій і безлічі винахідливих ідей. Геймплей просто не витримує ваги приголомшливого науково-фантастичного світу гри на своїх плечах».

EuroGamer:

«Щойно з'являються титри Death Stranding, враження від гри — це самовдоволений пам'ятник своєму творцеві, який сам від себе в захваті. Невже Кодзима завжди був таким? Можливо. Але потім ви повертаєтеся до самої гри, обираєте скромне замовлення на доставку, зав'язуєте черевики й плануєте ще одну подорож. І ви розумієте, що ця гра захопила вас, як це роблять небагато ігор».

Stevivor:

«Death Stranding — це безнадійне сміття, яке має слугувати застереженням для видавців, що дають розробникам карт-бланш на створення «мистецтва».

Game Informer:

«Справжня проблема полягає в тому, що геймплей Death Stranding справді такий простий, як здається, а елементи навколо нього — історія, бій і млява місія — не задовольняють достатньо, щоб зміцнити позиції гри і залучити гравців».

Серед основних причин такого негативу щодо гри можна виділити високий рейтинг очікування і відкладений реліз на PC (8 листопада на PS4 проти літа 2020-го на PC). Не дивно, що ігрова спільнота очікувала від генія-Кодзими щось велике. Більше того, він сам так рекламував гру.

Але у самого геймдизайнера знайшлося інше пояснення.

Хідео Кодзима
геймдизайнер

У Європі та Японії гра отримала захоплені відгуки. У США критика була доволі суворою. Можливо, для американців Death Stranding — набагато складніша для розуміння гра. Вони шанувальники шутерів від першої особи, а Death Stranding літає вище. Я завжди намагаюся створювати нові речі, а суперечки й дискусії — це добре. У всіх різні думки й художня чутливість, подивіться на італійців і французів. Вони намагаються оцінювати цей продукт не лише з точки зору гри, а й кіно.

Деякі гравці залишилися настільки незадоволеними сюжетом і надихнулися соціальною складовою гри, що вирішили зосередитися не на проходженні, а на взаємодії з іншими гравцями — створенні різноманітних зручностей для них.

Допомога й співпраця — одна з ключових ідей та особливостей гри. Тому ентузіасти вирішили будувати дороги, розставляти драбини та альпіністські мотузки, відновлюючи ігровий світ і полегшуючи проходження іншим гравцям.

На думку творця, подібні функції та взаємодія мають об'єднати людей по всьому світу. Так, можливо, гравці та критики просто поки що не до кінця зрозуміли всю геніальність гри?