Китай скасував штрафи за народження третьої дитини: яка раніше була політика щодо дітей і чому

У країні зростає занепокоєність через падіння народжуваності та раннє старіння населення.

Китай офіційно дозволив парам мати трьох дітей, оскільки в країні зростає занепокоєність низьким рівнем народжуваності. Розповідаємо, яка в Китаї раніше була політика щодо дітей і чому. 

Політика «однієї дитини»

У 1979 році в Китаї запровадили політику «однієї дитини» — парам загрожували штрафи, втрата роботи та примусові аборти, якщо в них буде більше однієї дитини. Спочатку це рішення вітали як успіх китайської влади. 

Посадовці заявляли, що така політика запобігла 400 млн додаткових пологів у найнаселенішій країні світу, заощадивши ресурси та прискоривши економічне зростання. 

Однак це призвело до масового дисбалансу за статтю, оскільки вагітності дівчатами переривали через перевагу синам. 

Двоє дітей у сім'ї

У 2016 році владі Китаю змінили закон і дозволили двох дітей у сім'ї, оскільки небезпеки старіння населення стали очевиднішими.

Кількість людей працездатного віку в Китаї скоротилася, а зростання населення залишалося низьким — у 2020 році народилося 12 млн немовлят. Це значне скорочення порівняно з 18 млн у 2016 році. 

Населення працездатного віку скоротилося з 70,1% до 63,3% за останні 10 років, а кількість китайців старше 60 років зросла у період з 2010 по 2020 рік до 18,7%. 

Завершення політики «однієї дитини» спочатку підвищило народжуваність, але це зростання незабаром зникло. 

Дозвіл на трьох дітей

Урочисті законодавчі збори змінили Закон про народонаселення та планування сім'ї. Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників повідомив, що штрафи більше не будуть накладати за порушення попереднього обмеження на двох дітей. 

Комітет також закликав до нових заходів у сфері фінансів, оподаткування, шкільної освіти, житла та зайнятості, щоб «полегшити тягар сімей». 

Експерти стверджують, що в Китаї можуть повністю зняти обмеження на народжуваність. Однак такий крок може потенційно призвести до інших проблем — нерівності між мешканцями міст і сільськими жителями. 

Жінки, які живуть у великих містах (таких як Пекін і Шанхай), можуть забажати відкласти або уникнути пологів, а жителі сільської місцевості триматимуться традицій і створюватимуть великі родини. 

Китай — не єдина країна, що зіткнулася з наслідками старіння населення та падіння народжуваності. З такою ж проблемою стикаються інші країни Азії та Європи. 

Країни з високим рівнем доходу, такі як Японія та Німеччина, можуть використовувати інвестиції та закордонні активи, тоді як Китай покладається на трудомісткі сектори — сільське господарство та обробну промисловість.