Нове українське кіно. У якому воно стані?

З міжнародним визнанням, Зеленським і не без державної підтримки.

Якщо у 2011 році в кінотеатрах за рік показували один вітчизняний фільм, то зараз їх кількість перевищує три десятки. Деякі з них настільки успішні, що відзначаються на престижних фестивалях. Державна підтримка кінематографу зростає, і це зростання, якщо вірити президентові країни, який до недавнього часу займався акторською діяльністю, триватиме.

«Я мрію і зроблю все, щоб Україна стала потужною кінематографічною державою, — казав Володимир Зеленський під час свого привітання з Днем українського кіно 14 вересня. — Ми повинні налагодити весь кінопроцес — від зйомок до дистрибуції, розвитку кінотеатрів, щоб український кіномитець презентував свій самобутній і сучасний творчий почерк удома і на міжнародних екранах». 

Розповідаємо про те, як цей почерк проявляється і як загалом розвивається кіноіндустрія в Україні.

Як підтримується українське кіно 

Державна підтримка кінематографу — одна з вагомих причин стрибка в розвитку індустрії. Фінансування Держкіно за бюджетною програмою «Державна підтримка кінематографії» на 2019 рік становить 505 млн грн (роком раніше — 505,7 млн грн): з них 479,9 млн грн пішли на виробництво фільмів, і ще 20 млн — на промоцію українського кіно.

Для порівняння: у 2012 році бюджет Держкіно становив 178 млн грн, а рік потому ще менше — 157 млн  грн. 

Як заробляє українське кіно

«Десять років тому сам факт виходу українського кіно на великий екран сприймався як перемога, — розповідає режисер напередодні виходу в широкий прокат картини «Додому» Наріман Алієв. — Сьогодні вже ні. Є певний прогрес: ми хочемо знати, яка якість у цього фільму, який у нього бюджет, які у нього касові збори».

Найуспішнішим українським фільмом є «Я, ти, він, вона» з Володимиром Зеленським у головній ролі. Його створила студія «Квартал 95» за підтримки Держкіно (підтримка у розмірі 17,6 млн грн). У прокаті фільм зібрав понад 70 млн грн, що вдвічі перевищує його бюджет. 

Ще однією успішною комедією варто назвати «Скажене весілля». Їхній стартовий бюджет становив 10,8 млн грн, а в прокаті зібрали у 5 разів більше — 54,9 млн грн. Підтримка Держкіно також була присутня — у вигляді 10% від загального бюджету. 

Якщо згадати недавні приклади, то успіхом можна вважати і картину «Захар Беркут». Вона поки що не окупилася, але показує непогані цифри. Примітно, що в її створенні брала участь американська студія Cinema Day, яка залучила низку голлівудських акторів. Стартувала стрічка з 9,643 млн грн ($389 тис.), що є найкращим стартовим результатом серед українських проектів у 2019 році. На другу сходинку за цим показником опустилися «Свінгери 2», які зібрали 6,065 млн грн.

Що стосується прокату за весь час, то екранізація повісті Івана Франка показала четвертий результат в історії українського кіно. Усього ж за місяць прокату «Захар Беркут» зібрав понад 35 млн грн. Водночас очікується, що наприкінці зими (ідеальний час для прокату) його обжене «Скажене весілля 2», прем'єра якого відбудеться 25 грудня.

Звісно, буває, що успіхом вважають ситуації, коли картина покриває свої витрати. Так сталося з мультфільмом «Викрадена принцеса». Він мав міжнародний прокат, а в озвучуванні брали участь провідні поп-зірки — Надія Дорофеєва і Позитив з гурту «Час і Скло», а також телеведучий Сергій Притула. А от «Сторожова застава», попри потужну рекламну кампанію минулого року, змогла зібрати лише половину власного бюджету.  

Є й та категорія фільмів, які настільки провальні, що про них публічно не звітують. Наприклад, картина «Казка про гроші». Її зняли на кіностудії Довженка повністю за державний кошт. Однак у підсумку ніхто не повідомив про суму зборів фільму. 

Якщо говорити про загальні цифри, то у 2018 році українські фільми заробили 198,9 млн грн, а їхні збори в прокаті склали 8,6% від загального касового результату. Усього в прокат вийшло 35 українських картин — і 22 з них були підтримані Держкіно.

Фестивальне кіно 

Окрім фільмів для широкого кола глядачів, в Україні знімають і кіно для фестивалів. Тут, звісно, насамперед варто говорити не про заробіток, а про авторитет і визнання, яке регулярно отримують українські режисери.

Так, у 2018 році одразу два українські фільми, які частково знімали на державні кошти, потрапили до конкурсних програм Канн. Більше того, вони отримали там три нагороди. Йдеться про картину режисера Сергія Лозниці «Донбас». Вона отримала приз за найкращу режисерську роботу в програмі «Особливий погляд». Світова преса охрестила фільм «орвеллівською антиутопією» і «криком серця». 

Другий фільм — це «Жінка на війні», який розповідає про те, як жінка усиновлює дитину з України. У ньому звучать українські народні пісні, тексти до яких адаптували в Національній музичній академії. Саме в Каннах фільм отримав нагороду за найкращу музику разом із державною премією Каннського кінофестивалю «Золота залізниця».

Протягом 2014–2017 років 13 українських фільмів отримували нагороди та номінувалися на міжнародних кінофестивалях. Найвідоміший з них — «Плем'я» — отримав Гран-прі тижня критиків у Каннах. 

Сьогодні ж у соцмережах активно обговорюють фільм «Додому». Його світова прем'єра відбулася на 72-му Каннському міжнародному кінофестивалі, а під час української прем'єри на 10-му Одеському кінофестивалі він отримав Гран-прі — Золотого Дюка. 

Це дебютна повнометражна картина Наримана Алієва. У фільмі розповідається історія кримського татарина Мустафи, який хоче забрати з Києва для поховання в Криму померлого старшого сина Назима і повернути додому молодшого Аліма. Фільм також став претендентом від України на премію «Оскар» за найкращий фільм іноземною мовою. 

Олексій Симончук