Про те, що київський градоначальник Віталій Кличко не контролює ситуацію в столиці, в експертному середовищі заговорили ще кілька років тому. Останнім часом ці розмови знову набули актуальності на тлі численних корупційних скандалів із незаконними забудовами, «втомленими» мостами, проблемами з водопостачанням тощо. При цьому нова влада на найвищому рівні дає зрозуміти мерові Києва, що в Офісі президента ним незадоволені і бажають усунути його принаймні з однієї з посад (голови КМДА). З цією метою знову розкручується теза – і не безпідставна – що Кличко не справляється зі своїми обов'язками, будучи лише формальною публічною фігурою, тоді як реальну владу в Києві ділять між собою численні «наглядачі» і «вирішувачі» за тим чи іншим напрямами.
Більшість цих «наглядачів», за думкою низки експертів і правоохоронців, контролює та курує людина на ім'я Вадим Столар. Існує думка, що саме Столар сьогодні є de facto реальним мером Києва. Тісні зв'язки зі Столаром не раз ставили Кличку в провину. Той же стверджував, що ніякої дружби чи особливих контактів із відомим бізнесменом і політиком у нього немає. Через деякий час після чергової заяви мера Києва про відсутність будь-яких зв'язків із великим забудовником Telegram-канал «Легітимний» опублікував ексклюзивне відео, на якому Кличко поруч зі Столаром, сидячи в ресторані (імовірно, в Монако), звертається до нього на «ти», дякує за те, що той усіх зібрав, і п'є «за друзів». Таким чином, зв'язки, про які й так багато хто підозрював, стали очевидними.
Так хто ж такий Вадим Столар і чому його називають «сірим кардиналом» української столиці?
Вадим Столар народився 1982 року в родині підприємців, які згодом заснували власну будівельну компанію. Довгий час працював у бізнес-структурах, що належали його батькам, однак згодом почав власну справу. Був одним із акціонерів скандального «Конверсбанку», з якого разом із партнерами, за словами російського олігарха Володимира Антонова, незаконно вивів понад 55 мільйонів євро. У 2006 році Столар зайнявся політикою: обрався депутатом Київської обласної ради від «Нашої України». За його словами, причиною походу в політику стала «відповідальність перед людьми». У 2007 році став депутатом парламенту від «Партії регіонів», балотувався також у 2012 році по 217 окрузі в Києві, де прославився класичним підкупом виборців (під час передвиборчої кампанії ставив лавочки зі своїм прізвищем, будував і реконструював дороги, встановлював дитячі майданчики). У 2014 році, програвши вибори до Верховної Ради, став депутатом Київської міської ради.
За даними громадського руху «ЧЕСНО», Столар був пов'язаний з аферою з «Еліта-центром» (збитки становили 75 мільйонів доларів), а також з кількома скандальними забудовами (зокрема, ТЦ на вулиці Богдана Хмельницького, 7 і будівництвом на Микільській Слободці). Однак перший по-справжньому серйозний скандал, пов'язаний зі Столаром і Кличком, спалахнув у серпні 2017 року, коли журналісти помітили їх обох на борту приватного літака, що летів чартером із Неаполя. Тоді «Схеми» провели розслідування, за підсумками якого з'ясували, що Столар, не обіймаючи жодних офіційних посад, при цьому вирішує чимало кадрових та інших питань у столиці. Водночас Кличко в тому ж 2017 році стверджував, що… взагалі не знає, хто такий Вадим Столар.
Тим не менш, чимало журналістів, експертів і навіть політиків заявляли, що скандальний забудовник є принаймні правою рукою мера Києва, а в крайньому разі й узагалі фактично керує містом. Так, народний депутат Борислав Береза навіть оприлюднив знамениту схему «петлі Столара», згідно з якою в найближчому оточенні київського градоначальника перебувають «11 друзів Столара» – 11 людей, які безпосередньо впливають на всі рішення Кличка. Серед них – 2 заступники голови КМДА, а також 9 керівників департаментів (включно з усіма департаментами, пов'язаними з темою забудов).

Важко назвати це простим збігом, адже левова частка бізнесу Столара пов'язана з будівництвом, і часто це будівництво потрапляє в корупційні скандали. Останній приклад – сумнозвісний «скляний міст» Кличка. Його будувала фірма-«пустушка» Столара, яка, за словами глави ОП Андрія Богдана, розкрала майже весь бюджет однієї з головних транспортних артерій Києва. А у 2019 році в програмі «Наші гроші» вийшов сюжет, згідно з яким Столар і його партнери будують чергову висотку прямо на парковці біля палацу «Україна». Компанія «Укржилстрой-плюс», пов'язана з бізнесменом, отримала від КМДА дозвіл на будівництво житлового комплексу просто в історичному центрі Києва.
У неформальних коментарях ЗМІ люди, які працюють на високих посадах у сфері нерухомості в столиці, заявляють, що роль Столара в процесах перерозподілу земельних ділянок під забудову важко переоцінити. За даними «Країни», він фактично вручну координує ці процеси і особисто курирує низку будівельних проєктів, які нерідко відбуваються в обхід законодавства. Простіше кажучи, сьогодні в Києві дуже важко збудувати щось мало-мальськи значуще «в обхід» Вадима Столара.
За словами журналіста Юрія Бутусова, він також значною мірою є «розпорядником» Віталія Кличка: саме Столар планує графік мера, призначає і скасовує зустрічі, знайомить з потрібними людьми і підказує, де і що необхідно зробити. Наведена вище інформація в сумі дає всі підстави стверджувати, що саме Столар сьогодні зосередив у собі низку формальних і неформальних схем, корупційних потоків і мерських функцій Києва.
Наразі над одіозним бізнесменом збираються хмари: нова влада на найвищому рівні демонструє рішучість видавити його та його людей з численних схем, в яких вони замішані. Втім, враховуючи здатність Столара до «непотоплюваності» при будь-якій команді на Банковій, можна припустити, що й за складних несприятливих умов він зможе отримати для себе вигоди та преференції, зберігши своє становище або хоча б уникнувши будь-яких серйозних наслідків від своєї діяльності.
Більшість експертів сходяться на думці, що Столар сьогодні є дуже впливовою в Києві людиною, яка далеко не завжди працює чесно. Водночас політолог Данило Богатирьов впевнений, що майбутнє бізнесмена туманне і незабаром його «підвинуть».
Данило Богатирьов
політолог«Його роль «наглядача по Києву» полягає в неформальному керівництві землеотводом і отриманні прибуткових будівельних підрядів у ході фіктивних конкурсів. Яскравіший приклад — будівництво Шулявського мосту. Власне, ці схеми прості, як two копійки. Або підкуповуються депутати Київради і проводиться корупційний землеотвід під забудову, або створюються фіктивні компанії під конкурс на виконання робіт, які потім цей конкурс виграють і отримують господряд на будівництво за ціною в кілька разів вище ринкової».
А ось політолог Микола Спиридонов вважає, що, попри значний вплив у столиці, роль Столара як «сірого кардинала» Києва дещо перебільшена.
Микола Спиридонов
політолог«Столар – олігарх другого ешелону… Він намагався присутньо бути в будівельному бізнесі Києва за будь-якої влади.... За Кличка його вплив зріс, адже він став певною мірою вхожим до самого Кличка, і його бізнес почав добре розвиватися… Він прагне бути ближче до влади, до фінансових потоків, оскільки будівельний бізнес практично неможливий без підтримки влади. Столара можна порівняти з Ринатом Ахметовим: його завдання – зберегти бізнес за будь-якої влади. Однак «тіньовий правитель» – це перебільшення і демонізація Столара».
Також політолог припускає, що бізнесменові вдасться домовитися і з новою владою, як він не раз робив раніше, однак стверджувати щось напевно не можна.
З ним солідарна і журналістка руху ЧЕСНО Тетяна Катриченко, , яка займалася антикорупційними розслідуваннями щодо Столара. За її словами, Столар добре вміє пристосовуватися, тож є всі шанси, що й цього разу він зможе вийти сухим із води.
Тетяна Катриченко
журналістка руху ЧЕСНО«Столар хотів закріпити за собою округ на Оболоні… На місцевих виборах до Київради у 2015 році він не пішов, але відправив туди щонайменше 4 своїх представників по Оболоні. З кожним він так чи інакше пов'язаний. Те, що у Зеленського не хочуть з ним співпрацювати, є наслідком того, що він пішов (і взяв своїх людей) до списку «Опозиційної платформи – За життя». Столар має вміння пристосовуватися – то в «Партію регіонів», то в «Нашу Україну», то в «Солідарність».