Усик упевнено ворвався в хевівейт, але питання залишилися

Олександр Медведєв розбирає старт українця у супертяжкій вазі.

Із труднощами, але дебют відбувся

Довгоочікуваний дебют Олександра Усика в новому дивізіоні нарешті відбувся — попри несприятливі обставини, які то й справа вносили корективи в плани колишнього гегемона важкої ваги. Сьогодні вранці він упевнено розібрався з американським ветераном Чеззом Візерспуном, змусивши команду суперника капітулювати в перерві між 7-м і 8-м раундами.

Якби в команді українця були забобонні люди, які шукають знаки і слідують їхнім вказівкам, переходу в хевівейт могло б і не бути. Обставини складалися не найкращим чином. Яскрава перемога над Тоні Беллью в листопаді минулого року підвела риску під видатним крузервейтським відрізком спортивної кар'єри Усика. Кримчанин ухвалив рішення відмовитися від усіх чотирьох поясів у важкій вазі та перебратися вище. Дебют був запланований на 25 травня проти Карлоса Такама, але за кілька тижнів до бою Олександр травмував біцепс, і бій перенесли на осінь.

Довгий час вважалося, що суперник залишиться тим самим, але зрештою камерунець змінив промоутера, і нова мітла стала мести по-новому. Контракт на бій 12 жовтня підписали з небитим колишнім кікбоксером Тайроном Спонгом, але за кілька днів до бою стало відомо про позитивну допінг-пробу суринамця.

Потрібно було або знову переносити дебют, або оперативно шукати заміну. Затягувати повернення Усика на ринг ніхто не став: він і так не виступав рекордні 11 місяців, і було важливо струсити наявну спортивну іржу, не дозволяючи їй «проникнути глибше». В оточенні Олександра заявляють, що про можливий форс-мажор їм стало відомо за кілька днів до офіційного повідомлення від VADA, тому працювати в напрямку заміни вони почали заздалегідь.

В результаті був підписаний 38-річний філадельфієць Чезз Візерспун. Враховуючи обставини, варіант непоганий — було б наївно сподіватися, що в такій ситуації проти Усика погодиться вийти хтось вищого рівня, ніж той самий Спонг, якого обрали через брак кращих варіантів.

Бій минув без сюрпризів, але не дав відповідей

Олександр Усик показав на вагах 97,5 кг, що дозволило йому зберегти свої сильні якості — швидкість, маневреність, роботу корпусом. Тут усе логічно. Той самий Девід Хей, щоб зберегти свою вибуховість, при переході у важку вагу важив стільки ж, а потім грав із вагою залежно від того, які якості потрібні з тим чи іншим суперником.

«Думаю, наберемо ще трохи ваги, 100 кг або, можливо, навіть більше», — після бою прокоментував колишній чемпіон у важкій вазі.

Можливо, у цьому є сенс і спробувати необхідно, але варто пам'ятати, що з набором ваги можуть піти й фірмові якості. Той самий Хей, переваливши за сотню, ніколи більше не виглядав настільки ж небезпечним, як у своїй природній формі 95-97 кг.

Початок поєдинку вийшов обережним з обох сторін. Усик не форсував подій, Візерспун — тим більше. Олександр ніколи не відрізнявся схильністю стартувати з місця в кар'єр. Тому жвавий початок у першому бою в супертяжкій вазі, та ще й з суперником, до якого не було можливості добре підготуватися, був утопією.

Кримчанин кружляв навколо повільного суперника, працював джебом, зрідка вибухав серіями. З третього раунду їхня кількість різко зросла, а ближче до середини, коли Чезз Візерспун уже практично зупинився, на ринзі відбувалося справжнє декласування.

Чезз, треба віддати йому належне, не відбував номер. У нього був простий, але цілком робочий план. Американець неспішно тиснув на суперника і за класикою боротьби з лівшею намагався контрувати правим оверхендом. Кілька разів вийшло, хоча все це виглядало небезпечно перші хвилин 10. Щойно Візерспун почав втомлюватися, бій набув одностороннього характеру.

За сім раундів Візерспун доніс до цілі лише 21 удар, тоді як Усик відзначився 139 влучаннями. З кожною хвилиною співвідношення ставало дедалі катастрофічнішим, тож рішення секундантів не випускати бійця на 8-й раунд не здивувало. Навпаки, це якраз той випадок, коли все було зроблено правильно і своєчасно.

Тим не менш, попри легку перемогу в довгоочікуваному поєдинку в супертяжах, багато важливих питань залишилися без відповідей.

Візуально здавалося, що більшість силових ударів Усика не несе небезпеки. Можливо, це пов'язано з установкою не поспішати і відпочити якомога більше раундів. Можливо, Олександр просто берег руку, розуміючи, що це лише перший поєдинок після травми. Однак рано чи пізно йому доведеться битися з молодшими, фізично підготовленішими й вибуховими бійцями, і краще, щоб вони відчували небезпеку в кулаках колишнього крузера.

Коли Усик битиметься за титул?

Щоб отримати відповіді на питання витривалості українця в новій вазі, а також здатності змусити рахуватися з собою більших суперників із його ударною потужністю, Олександру потрібен бій із суперником вищого класу.

Перемога над Візерспуном дозволила йому зберегти статус обов'язкового претендента за версією WBO, тобто Олександр матиме право претендувати на бій із найсильнішим у реванші 7 грудня між Енді Руїсом і Ентоні Джошуа.

«Я готовий, я готовий битися з будь-ким. Якщо мені організують чемпіонський бій, то, звісно, я його прийму», — заявив після сьогоднішньої перемоги Усик.

Ймовірність, що наступний бій Усика не буде титульним, велика, але вже до середини 2020-го він отримає свій шанс.

Справа в тому, що на кону реваншу Руїс-Джошуа в Саудівській Аравії стоятимуть три чемпіонські пояси. Переможець не лише зможе позувати з регаліями перед камерами, а й буде змушений виконувати чемпіонські зобов'язання. Так, за словами очільника Matchroom Boxing Едді Гірна, переможцю доведеться обирати між обов'язковим захистом за лінією IBF проти Кубрата Пулєва і поєдинком із претендентом за версією WBO Олександром Усиком. Якщо чиновники з цих організацій не підуть на чергові поступки і не дадуть відстрочку, один із цих поясів стане вакантним.

Якщо така ситуація виникне, то високі шанси, що вакантним стане пояс із символікою WBO. У разі перемоги Джошуа це логічно. Навіщо Гірну зараз зводити своїх бійців, якщо можна зробити обох чемпіонами і підігрівати інтерес до об'єднання? У разі перемоги Руїса прорахувати подальші кроки складніше, але ймовірно вони віддадуть перевагу бою з віковішим і передбачуванішим болгарином.

У будь-якому разі, поки це все вирішуватиметься, Олександр встигне ще раз вийти на ринг. Бій у січні-лютому необхідний не лише для того, щоб залишатися активним і підтримувати себе в хорошій формі. Він потрібен, щоб отримати відповіді на кілька важливих питань, пов'язаних із новим розділом у його спортивній біографії. Але для того, щоб це сталося, йому потрібен «живий» суперник, обов'язково з топ-15.

Олександр Медведєв