Всесвітня організація охорони здоров'я оприлюднила нові «Керівні принципи щодо якості повітря», де оцінюються граничні концентрації забруднювальних речовин, небезпечних для здоров'я людини. Документ не оновлювали з 2005 року.
Під час розробки цих рекомендацій було вивчено понад 500 наукових публікацій про вплив забруднення повітря на здоров'я людини. Основний висновок — шкода завдається за нижчих концентрацій забруднювальних речовин, ніж вважалося раніше.
За результатами свого дослідження ВООЗ запропонувала нові цільові показники якості повітря. Організація скоригувала майже всі граничні значення для основних забруднювачів.
Насамперед ідеться про тверді частинки — дрібнодисперсні (PM₂,₅, діаметр — менше 2,5 мікрометра) і грубодисперсні (PM₁₀, діаметр — менше 10 мікрометрів). Для прикладу, діаметр людського волосся становить приблизно 50-100 мікрометрів. Ці частинки — найдрібніший пил, що утворюється на будівництвах, автомобільних трасах і промислових підприємствах, під час спалювання вугілля. За складом частинки можуть суттєво відрізнятися.
ВООЗ знизила середньорічний безпечний рівень концентрації в повітрі частинок PM₂,₅ удвічі, а частинок PM₁₀ — на чверть. Також у чотири рази знизили допустимий рівень вмісту діоксиду азоту, який, наприклад, викидають в атмосферу дизельні двигуни.
За оцінками організації, щороку забруднення повітря призводить до понад 7 млн передчасних смертей у всьому світі, що порівнянно з кількістю смертей від куріння. Генеральний директор ВООЗ Тедрос Адганом Гебреєсус заявив, що забруднення є загрозою для здоров'я людей у всьому світі, але найбільше від нього страждає населення країн з низьким і середнім рівнем доходу.
У дітей забруднення повітря може спричиняти порушення розвитку та функцій легень, респіраторні інфекції, загострення астми. Одними з найпоширеніших причин смерті від забруднення повітря серед дорослих є ішемічна хвороба серця та інсульт.
Найдрібніші тверді частинки можуть проникати глибоко в легені та кров, спричиняючи респіраторні та серцево-судинні захворювання. У 2019 році понад 90% населення планети проживало в районах, де концентрація цих частинок перевищувала рекомендовані значення.
Фахівці ВООЗ провели експрес-аналіз можливих сценаріїв, згідно з результатами якого у всьому світі можна було б запобігти майже 80% смертей, пов'язаних з частинками PM₂,₅, шляхом зниження поточного рівня забруднення до рекомендованого.
Організація також наголошує на економічних наслідках забруднення повітря — від витрат на охорону здоров'я до витрат, зумовлених збитками для сільського господарства та інфраструктури. Наприклад, у 2013 році 5,5 млн смертей від хвороб, пов'язаних із забрудненням повітря, коштували світовій економіці близько $225 млрд втрачених трудових доходів.
Ганс Клюге
директор європейського регіонального бюро ВООЗКерівні принципи щодо якості повітря» не зобов'язують уряди країн світу вживати будь-яких заходів. Це актуальна довідкова інформація, яку можна використовувати для оцінки негативного впливу забрудненого повітря. Наступний крок для політиків у всьому світі — використати ці принципи для розробки програм, спрямованих на зниження неприйнятної шкоди для здоров'я людей.
Організація наводить приклади успішних заходів з покращення якості повітря: підтримка чистішого транспорту та промислових технологій, будівництво енергоефективного житла, використання палива з низькими викидами та енергії з відновлюваних джерел, зменшення кількості відходів і розвиток методів їх утилізації.
Експерти стверджують, що проблема забруднення повітря тісно пов'язана з проблемою глобального потепління. Ті самі джерела, що спричиняють кліматичні зміни, значною мірою забруднюють повітря. Переважно йдеться про спалювання викопного палива.
Дорота Яросінська
технічний керівник з розробки керівних принципів ВООЗСпроби покращити якість повітря допоможуть пом'якшити кліматичні зміни. І навпаки — спроби пом'якшити кліматичні зміни призведуть до покращення якості повітря.