СТАТТІ

Висновки за реваншем року: Джошуа — відмінник, а Руїс — незадовільно

Олександр Медведєв 08 грудня 2019, 17:01

Професійний розбір вчорашньої перемоги британця.

У ніч із суботи на неділю, з 7 на 8 грудня, у Саудівській Аравії відбувся поєдинок-реванш за титули WBA, WBO та IBF між американцем Енді Руїсом-молодшим (33-2, 22 КО) та британцем Ентоні Джошуа (23-1, 21 КО).

Бій із 12 раундів завершився перемогою Джошуа одностайним рішенням суддів (118:110, 118:110, 119:109) і став головним реваншем 2019 року.

Чому реванш був таким важливим

1 червня Ентоні Джошуа мав гучно заявити про себе в США, дебютувавши в поєдинку зі здоровенним колишнім кікбоксером Джарреллом Міллером. Але той за півтора місяця до бою був викритий у застосуванні заборонених речовин, тож менеджмент британця почав пошук заміни. Вибір упав на Енді Руїса — з вигляду безневинного, але дуже недооціненого боксера.

Причиною першої поразки Джошуа стала чи то недооцінка суперника, чи то бажання виступити яскраво і швидше нокаутувати, чи то брак часу на повноцінну підготовку саме до цього боксера. Як би там не було, вперше британець програв по суті: постійно вступав у розмін на середній дистанції, де перевага була у дуже швидкого опонента.

На 3-му раунді Джошуа відправив суперника на настил, але, мабуть, необачно вирішив, що на цьому все — зрештою його спроби довершити розпочате завершилися двома падіннями. Ентоні не встигав відновлюватися, поки американець хладнокровно продовжував обстрілювати його блискавичними серіями, причому він не полював на голову, а грамотно бив суперника по корпусу. Зрештою на 7-му раунді знесилений британець ще двічі опинився на канвасі, і рефері припинив побиття.

Енді Руїс досяг своєї мети, ставши першим уродженцем Мексики, якому вдалося завоювати титул у важкій вазі. Хоча Ентоні Джошуа безповоротно втратив нолик у графі поразок, він і далі залишався великою зіркою, але з дуже туманними перспективами. Ні про який об'єднавчий мегафайт з Діонтеєм Уайлдером чи британське дербі з Тайсоном Ф'юрі не могло бути й мови, поки навпроти імені Енді Руїса стояла багатокрапка. Не дивно, що другий бій організували максимально швидко.

Домашнє завдання виконав лише один

Обом бійцям було що довести. Для британця на кону стояли репутація й статус за межами своєї країни. У разі другої поразки ЕйДжей продовжив би збирати арени на Туманному Альбіоні, але з гонки за лідерство в дивізіоні випав би надовго.

Енді Руїс хотів втерти ніс скептикам і довести, що його перемога була невипадковою, навести залізні аргументи, що червнева сенсація не стала результатом дикого збігу обставин, а вираз «халіф на годину» (наділений або такий, що заволодів владою на короткий час — ред.) не має до нього жодного стосунку.

За результатом поєдинку видно, що мотивація Джошуа виявилася сильнішою, про що можна було здогадатися ще на процедурі зважування — Руїс набрав 7 кг перед боєм. Британець зробив висновки з першої зустрічі й вирішив пожертвувати м'язами заради швидкості, мобільності та фізики. Він скинув 5 кг м'язової маси, що дозволило йому бути легшим на ногах і зберегти мобільність довше, ніж зазвичай.

Загадкою залишаються висновки Руїса, який показав свою максимальну вагу за 10 років. Боєць мексиканського походження пояснив це бажанням бути фізично сильнішим, щоб і цього разу не доводити справу до підрахунку суддями. Але можна пояснити й простіше: здійснивши мрію, заробивши купу грошей і скуштувавши світової слави, Енді не знайшов у собі мотивації вбиватися в залі до знемоги.

Американський боксер Оскар Де Ла Хойя колись сказав: «Важко прокидатися на пробіжку о 5 ранку, коли спиш на шовкових простирадлах». Мабуть, перша перемога погубила Руїса.

Британець разом із тренером Робом МакКракеном обрали виграшну стратегію акуратного легкого боксу — Джошуа накручував кола навколо масивного суперника, працював джебом і періодично підключав силові удари. У потрібні моменти він не соромився шукати захисту в клінчах, а рефері, на щастя британця, не давав Руїсу шаліти в ближній боротьбі, розводячи бійців.

Руїс же неспішно тиснув на суперника й чекав на його помилки. Кілька разів Джошуа справді захоплювався в атаках і тут же пропускав, але вчасно повертався до первісного малюнка і налягав на ноги.

Бій був нудним, але на кону для Джошуа стояло занадто багато, щоб думати про те, як це виглядає збоку. Руїс же не міг вплинути на перебіг подій, адже вийшов на ринг із простим розрахунком, що якось воно буде. Команда британця розробила єдино правильну стратегію, а сам ЕйДжей ідеально втілив її в життя.

Ентоні Джошуа ідеально виконав домашнє завдання, сам вийшов до дошки і відповідав, тоді як Енді Руїс прийшов до класу непідготовленим, розраховуючи списати або просто відсидітися на галерці, сподіваючись, що його не викличуть до дошки, як і минулого разу. Викликали, запитали, але відповідей не почули.

Що далі

Одразу після поєдинку обидва бійці погодилися на організацію трилогії. Але тепер постає питання інтересу, адже третій бій хоч і принесе багато грошей, але після побаченого у другому в трилогії мало спортивного сенсу. Принаймні з тією ж психологією і вагою.

Незалежно від організації третього бою Руїсу потрібно повертатися в зал і працювати до сьомого поту, адже 130 кг при його статурі — нездоровий перебір, із яким немає перспектив на чемпіонському рівні. Джошуа повернув втрачені пояси, але незабаром може втратити один із них — на носі дві обов'язкові захисти IBF та WBO. Якщо його менеджмент не вибʼє чергову відстрочку, один із цих титулів стане вакантним.

Обов'язковий претендент за версією WBO — українець Олександр Усик, у якого наприкінці лютого наклюнувся бій із Дереком Чісорою. За лінією IBF у претендентах давно ходить болгарин Кубрат Пулев — очікується, що саме його для захисту обере ЕйДжей. Таким чином, титул WBO може стати вакантним і, можливо, він буде на кону поєдинку Усика з Чісорою.