Зміна клімату: що роблять найбільші забруднювачі для скорочення викидів вуглецю

Більша частина вуглекислого газу виробляється в чотирьох країнах, жодна з яких не досягла успіхів у його скороченні.

Більша частина вуглекислого газу (CO2) виробляється лише в чотирьох країнах — Китаї, США, Індії та Росії, а також в узагальненому показнику Євросоюзу.

Усі вони погодилися в Парижі в 2015 році скоротити викиди, щоб обмежити небезпечне підвищення глобальної температури — але які кроки вони зробили відтоді?

Китай 

Китай є найбільшим виробником CO2, на нього припадає чверть усіх світових викидів. І його викиди вуглецю все ще зростають, головним чином через залежність від вугілля.

Китай не пояснив, чи його вуглецева нейтральність передбачатиме скорочення викидів, чи їх компенсацію шляхом пошуку інших способів скорочення еквівалентної кількості CO2.

Минулого місяця президент КНР Сі Цзіньпін оголосив про припинення фінансування нових вугільних проєктів за кордоном.

Однак на території самого Китаю вугільним шахтам наказали збільшити видобуток для задоволення зростаючого попиту на енергію, хоча Пекін обіцяв скоротити використання вугілля з 2026 року.

Китай досяг прогресу у сфері відновлюваних джерел енергії: наразі на його частку припадає понад третина всієї світової сонячної енергії, і він є найбільшим у світі виробником енергії вітру.

Але, за даними Міжнародного енергетичного агентства, країні необхідно скоротити попит на вугілля більш ніж на 80% до 2060 року, щоб досягти своїх кліматичних цілей.

Тим часом служба моніторингу клімату Climate Action Tracker заявляє, що політика і дії Китаю «недостатні», і якщо всі країни підуть тим самим шляхом, це призведе до підвищення глобальної температури на 3 °C.

США: найбільша кількість викидів на людину

До 2030 року США скоротять викиди CO2 щонайменше на 50% від рівня 2005 року, а половина нових автомобілів буде електричними.

Понад 80% енергії в США виробляється з викопного палива, хоча відновлювані джерела енергії постійно зростають.

Екологічний план президента Джо Байдена спрямований на подальший розвиток зеленої енергетики за допомогою програми чистої електроенергії на $150 млрд для заохочення комунальних підприємств, що переходять з викопного палива.

Але він зіткнувся з протидією з боку деяких американських законодавців, стурбованих впливом на укорінену в економіці країни вугільну та гідророзривну промисловість.

Але Climate Action Tracker заявляє, що дії та політика США «недостатні» і потребують «суттєвого покращення» для досягнення мети Паризької угоди щодо утримання зростання глобального потепління на рівні 1,5 °C.

Європейський союз: викиди падають

Євросоюз обіцяє скорочення викидів на 55% порівняно з рівнем 1990 року до 2030 року, а також отримувати 40% енергії з відновлюваних джерел енергії.

Найбільшими джерелами викидів CO2 у ЄС є Німеччина, Італія та Польща.

І хоча у блоку є спільні цілі щодо викидів, держави ЄС мають різні фінансові й технічні можливості.

Але всі країни-члени мають узгодити, як вони досягають цілей блоку, оскільки ЄС веде переговори як єдине ціле, коли справа доходить до Конференції ООН зі зміни клімату 2021 року (Cop26).

Climate Action Tracker заявляє, що політика і дії Євросоюзу «майже достатні», щоб утримати підвищення глобальної температури нижче 2 °C, водночас відзначаючи, що викиди знижуються з 2018 року.

Індія: залежність від вугілля

Індія прагне до зниження «інтенсивності викидів» на 33–35% до 2030 року. До того моменту там планують 40% електроенергії виробляти за рахунок невикопного палива.

Щорічні викиди CO2 в Індії невпинно зростали протягом останніх двох десятиліть, але це найнижчий рівень викидів на людину серед першої п'ятірки.

Індія стверджувала, що багатші та промислово розвинені країни мають нести більший тягар, оскільки з часом вони внесли значно більший внесок у глобальне потепління.

Індія також пообіцяла значне збільшення виробництва енергії з джерел невикопного палива, таких як сонячні, вітрові та гідроелектростанції, і у 2019 році ця цифра досягла 23%. Але близько 70% електромережі Індії працює на вугіллі.

Крім того, Climate Action Tracker заявляє, що країні необхідно відмовитися від вугільної енергетики до 2040 року і підвищити свою ціль щодо енергії, що отримується з невикопного палива.

Росія: болота і критична залежність від газу та нафти

На відміну від планів інших країн щодо скорочення викидів із застосуванням передових технологій, Росія досі покладається на свої обширні ліси та болота для поглинання вуглецю.

Вітрова, сонячна й гідроенергетика, а також інші види невикопного палива становлять невелику частку в загальному енергобалансі «наддержави».

Тим часом викопне паливо становить понад 20% валового внутрішнього продукту (ВВП) — загальної вартості товарів і послуг, що виробляються в Росії.

Це демонструє критичну залежність економіки РФ від викопних видів палива, таких як газ і нафта.

Climate Action Tracker заявляє, що політика і дії країни «вкрай недостатні», щоб обмежити глобальне потепління до 1,5 °C.