7 серіалів для тих, кого розлютив «Відьмак» від Netflix

Як повернути собі віру в ТВ-фентезі.

Якщо після першого сезону фентезі-серіалу з Генрі Кавілом вам хочеться заплатити відьмакові чеканною монетою лише для того, щоб він розібрався зі сценаристами шоу – цими безсерцевими чудовиськами, – то ви не самотні. На Rotten Tomatoes у «Відьмака» гнилий рейтинг 56%, і реабілітуватися він зможе лише 2020 року з виходом другого сезону, коли Геральту вже наступатимуть на п'яти «Володар перснів» від Amazon та приквели «Гри престолів». Але не обов'язково чекати на цю епічну битву, щоб заповнити брак якісного фентезі: ось сім серіалів різних років, які чудово з цим упораються.

«Робін із Шервуда» (1984-1986)

Найкращий майстер-клас «Як освіжити, але не зіпсувати тиражовану легенду» було показано на британському каналі ITV ще в 80-х – Сапковський тоді тільки почав писати сагу про Відьмака. У «Робіна із Шервуда» не було голлівудського касту, а спецефекти трималися на сумнозвісній «призупиненні невіри», але похмура історія про Робін Гуда, що б'ється проти некромантів, зачепила серця любителів героїчного фентезі. Якщо вірити форумам, оленеголовий Херн-мисливець, що з'являється з туману на тлі Стоунхенджа, досі приходить у кошмари глядачів «Робіна». Навряд чи епізодичній кикиморі з «Відьмака» (яку персонажі чомусь називають «кикимо́рою») вдасться повторити такий фокус, хоча стрига з пуповиною, що волочиться по підлозі, і справді вийшла вражаючою.

«Неймовірні пригоди Геракла» (1995-1999)

Нового «Відьмака» вже встигли неприхильно порівняти з найрізноманітнішими ТВ-продуктами. Наприклад, з однойменним польським серіалом-першопроходцем, з «Мандалорцем» від Disney+ (обидва про самотніх найманців, що захищають дитину, тільки «Мандалорцем» чомусь усі захоплюються) і навіть з різдвяними шоу на центральних каналах – ну знаєте, тими, де потерті міллю поп-зірки грають персонажів Гоголя і співають щось чіпляюче. Але найближче до істини виявились ті, хто сказав: зачекайте-но, це все вже було в «Ксені» і «Гераклі»! У серіалах 90-х справді було все: пафосні до комізму костюми (утріться, нільфгаардці), деконструкція міфів, навіжений гумор і жінки-воїни. Було навіть те, про що Netflix і не мріяв – наприклад, повний Девід Лінч епізоду «Чужинець у чужому світі», де Геракл потрапляє в альтернативний всесвіт, у якому Ксена – кокетлива тусовщиця зі стрижкою каре, а Габріель – придворний кат. Загалом, коли справа стосується ганебних розваг, Геракл:Геральт — 1:0.

«Демони да Вінчі» (2013-2015)

Серіал Starz не був революційним, але нагадав нам дві важливі речі. Перша: історичне фентезі – це не лише «муха-попаданець убиває Гітлера» чи «хрестові походи, але з файєрболами».  Друга: шоураннер – запорука успіху, і добре, якщо він як слід обкатав власні амбіції на чужих історіях. Творець «Демонів да Вінчі» Девід С. Гойєр якраз такий: він прославився своїм унікальним баченням уже відомих героїв – Блейда з коміксів Marvel, Бетмена з коміксів DC («Темний лицар») і… Леонардо да Вінчі. Творець «Джоконди» в серіалі перетворився на плута, що махає мечем – це, звісно, не так сміливо, як перетворити поетесу Емілі Дікінсон на міленіалку (див. «Дікінсон» на Apple+), але візуальний аспект «Демонів да Вінчі» вражав напряму. Пам'ятаєте жрицю в броньованому ліфчику і з головним убором у вигляді… золотого восьминога? А самого Лео в образі рок-зірки? «Серіал «Демони да Вінчі» одягає епоху Відродження у Versace і Balenciaga», – писав The Hollywood Reporter. А що ж мотузкова сукня Єннефер у «Відьмакові»? Ну, на Reddit обговорюють, якого вона кольору – синьо-чорна чи біло-золота.

«Вікінги» (2013-)

Хтось помітить, що «Вікінги» – не фентезі. Але назвати епічне дітище Майкла Херста історично точним чи бодай правдоподібним важко: увімкніть останній сезон, там Івар Бескостий літає над Києвом на повітряній кулі разом з князем Олегом (Данило Козловський). Серіал помітно схилився в бік історичного фентезі – можливо, винна в цьому шалена популярність «Гри престолів», але Херст стверджує, що таким був початковий задум: показати давню Північ очима її мешканців, для яких пророки, валькірії та сам Один були цілком реальними. Проте, мабуть, головним фентезійним елементом серіалу був і залишається його таймлайн, де історичні події з різницею в століття «зведені докупи» так, щоб їх міг за життя застати один чоловік. Однак як би «Вікінги» не ставили нас у глухий кут, показуючи, що норвезький воїн міг застати і життя до експансії, і облогу Парижа, серіал завжди чітко пояснював локації і витрачав час на те, щоб ми краще дізнались про героїв. «Відьмак» не завжди знаходить час навіть на те, щоб назвати їх на ім'я – не кажучи вже про часові лінії, які до кінця сезону зводили з розуму тих, хто не знайомий з книжками та іграми.

«Британія» (2018-)

У «Британії» від Sky Atlantic фентезійний елемент виражений яскравіше, ніж у «Вікінгах», а нотки фолк-хорору роблять його ще унікальнішим. Друїди чаклують, жінки воюють (дія відбувається в першому столітті нашої ери, на зорі завоювання Британії римлянами), музика навіть не претендує на автентичність, грибні трипи виявляються найздоровішою частиною сюжету, посли сперечаються про переваги своїх богів у форматі жартів «за триста» –  «у нашого вісім рук і шість членів» – але самої лише нахабності й постмодерного запалу серіалу вистачило, щоб за два сезони зібрати собі вірну фанбазу. «Відьмаку» варто було б повчитися у нього не лише жартам, що вимовляються кам'яним обличчям, а й стильному продакшн-дизайну (виявляється, не обов'язково кожну другу локацію ліпити в CGI). Ах так, і своя Келлі Райлі не завадила б будь-якому серіалу – тут вона грає кельтську воячку, але якою могла б бути Трис Меригольд! Мрії, мрії.

«Темний кристал: Епоха опору» (2019-)

Не поспішайте відписуватися від Netflix, якщо «Відьмак» приніс вам лише біль і розчарування. На сервісі живе зразкове дарк-фентезі з ідеальним акторським складом (хай актори й подарували йому лише свої голоси) – «Епоха опору», озвучена Сигурні Вівер, Тароном Егертоном, Анею Тейлор-Джой, Саймоном Пеггом та іншими зірками класу «А». Поява приквела до культового мультфільму 1982 року «Темний кристал» викликала чимало скепсису серед людей, які думають, що мистецтвом ляльковій анімації в 2019 році володіє лише Вес Андерсон. І дарма: серіал вийшов не просто відчайдушно дорогою лялько­вою виставою, а й потужною пригодницькою історією, яка під обгорткою дитячого дизайну ховала чимало кривавих несподіванок – творці прямо визнавали, що надихалися «Грою престолів» (не будемо показувати пальцем на серіал, який теж хотів бути новою «Грою престолів», а став «Суперменом – винищувачем чудовиськ»).

«Королівство» (2019-)

Ще один недавній успіх Netflix родом з Південної Кореї. «Королівство» прикидалося зомбі-екшеном у декораціях Кореї XVI століття, але обернулося розкішною палацовою драмою з правильним фентезійним пафосом. Як заповідав «Тисячоликий герой», головною пригодою стає подорож протагоніста, наслідного принца Лі Чана, у пошуках власної долі. А те, що в королівстві тим часом лютує загадкова зараза – це лише побічний квест (слово «зараза» слід читати голосом Всеволода Кузнецова.) Днями Netflix випустив серію тизерів другого сезону, і за ними видно, що в березні 2020-го серіал знову посоромить американські шоу в плані монтажу, роботи зі світлом, кольором і звуком. Втім, за це є своя ціна. Знімальна група втратила за два роки двох працівників: один потрапив в автокатастрофу, під'їжджаючи до майданчика, а другий, якщо вірити корейській пресі, у 33 роки помер від перевтоми. Тож нехай Лорен Гіссріх і вся команда «Відьмака» як слід відпочинуть – а потім дадуть нам серіал, якому не доведеться шукати заміну.