Чому COVID-19 настільки небезпечний? Розповідає медпрацівник system охорони здоров'я Іспанії

Пояснює Роман Глущенко — український лікар, який працює в Іспанії.

Небезпеку інфекційного агента визначає комбінація трьох факторів:

1. Вектор передачі;
2. Заражуваність (патологічна вражаємість);
3. Смертність.

Вектор передачі COVID-19 знаходиться між 1,5 і 2,5, і це приблизно в три рази вище, ніж у грипу. І простими математичними розрахунками можна здогадатися, що його поширення відбувається в геометричній прогресії: 1-2-4-8-16-32-64.

Однак на відміну від грипу та від SARS (тяжкий гострий респіраторний синдром, який був останньою епідемією коронавірусу у 2003 році), COVID-19 поширюється, і ним можна заразитися навіть під час інкубаційного періоду, тобто він може передаватися ще до початку будь-яких клінічних проявів.

Говорячи про заражуваність і смертність у Європі, важливо розуміти одну дуже просту річ: протягом найближчих 3 місяців ми всі заразимося COVID-19, просто і легко.

Зверніть увагу на таке: із 1000 заражених у 900 він пройде безслідно, включно з дітьми та підлітками, а у 100 будуть симптоми й госпіталізація. Із цих 100 людей 80 перенесуть хворобу, як тяжкий грип: сухий кашель, м'язові та головні болі, загалом 2-3 тижні вдома. Із решти 20 хворих у 15 розвинеться двостороння пневмонія з дихальною недостатністю, що потребуватиме обов'язкової госпіталізації для введення кисню, бронхолітиків і кортикоїдів.

У 5 із решти розвинеться легеневий фіброз, який потребуватиме негайної реанімації та механічної вентиляції. З цих 5 — троє помруть. Ще двоє матимуть наслідки, які можна вирішити лише трансплантацією легень.

Вище наведено актуальні офіційні цифри, дещо спрощені для розуміння суті справи.

Після цих цифр він уже не здається таким небезпечним і серйозним, правда?

Проблема в іншому: на відміну від грипу, від якого населення щеплюється і з яким контактує 5 місяців на рік протягом останніх 100 років, коронавірусна інфекція — це хвиля (дивімося Італію), яка за 2-3 місяці заразить усіх і до якої наш організм зовсім не готовий.

Якщо взяти приклад Іспанії, то побачимо, що з 40 мільйонів населення лише у 4 мільйонів у принципі будуть симптоми, з яких 3,2 мільйона перенесуть її як тяжкий грип. 600 тисяч потребуватимуть госпіталізації з киснем, а 200 тисяч, імовірно, опиняться в реанімації.

Так в чому проблема?

Проблема полягає в тому, що в Іспанії всього між державною та приватною медициною близько 200000 ліжок і близько 4000 ліжок у реанімаціях. Бачите проблему?

Проблема не в самій хворобі, навіть попри її заражуваність і смертність, а в її епідеміологічних характеристиках: вона накриває хвилею майже все населення за 2-3 місяці, внаслідок чого відбувається повний колапс системи охорони здоров'я. А нам відомо, що коли ліжка переповнені, активується протокол військової медицини, коли лікар сам вирішує, кого класти на ліжко, а кого відправляти додому з балоном кисню (якого теж напевно не буде в наявності).

І це рішення прийматиметься залежно від віку та загального стану. Тобто відбиратимуть молодших з більшими шансами вижити. А тепер давайте глянемо на інші ургентні патології, які щодня потребують уваги в реанімації: інсульти, інфаркти, аварії, і все це без ліжок і без реанімації. Все описане вище здається якимось фантастичним фільмом, але саме це зараз і відбувається на півночі Італії.

Так що ж робити?

Це як лотерея: важко виграти, але чим більше купиш квитків, тим більший шанс. Наступні кілька тижнів важливо ходити на роботу та в магазин виключно за потреби. Не їсти поза домом, не ходити до залу, не викликати швидку просто так, не ходити на масові зустрічі людей, мінімізувати до нуля користування громадським транспортом. Це все займе кілька тижнів.

Ви запитаєте: «якщо ми все одно всі заразимося, то навіщо стільки заходів і застережень?». Тож давайте копнемо трохи глибше і з'ясуємо, що різниця в тому, чи пройде інфекція безсимптомно, чи людині знадобиться кисень і реанімація, залежить від віку людини та стану її імунітету. Але також від одного концепту, який називається «вірусне навантаження», тобто кількості вірусів, що потрапили в організм під час зараження.

Чим більше навантаження, тим більшої шкоди вірус може завдати легеням, поки наша імунна система організовується і виробляє антитіла для захисту. Очевидно, що це не одне й те саме — цілуватися із зараженим, вдихати напряму краплі Флюгге з вірусом від хворого або торкатися місця, куди ці краплі впали години 3 тому, а потім торкатися свого обличчя.

Тому навіть якщо ми заражаємося, потрібно робити так, щоб вірусне навантаження було мінімальним. Тому й не рекомендується ходити в публічні місця, уникати громадського транспорту та закладів громадського харчування.