Раніше кіберспорт існував лише в межах ігрових клубів чи на ПК, тепер же він перетворився на величезну індустрію, що генерує багатомільйонні доходи. Минулого тижня в Шанхаї завершився дев'ятий The International (простіше кажучи: чемпіонат світу) з Dota 2 — команда-переможниця OG отримала понад 15 мільйонів доларів.
У перерахунку на одного гравця вийшло 3,1 млн доларів — це більше, ніж заробив Новак Джокович, який виграв цього року Вімблдон (2,9 млн). І Dota 2 — не єдиний приклад, адже переможець аналогічного турніру з Fortnite Кайл Гірсдорф отримав 3 млн доларів — теж більше за серба. Динаміка розвитку кіберспорту випереджає теніс, тож розрив тільки зростатиме.
Це поки що не порівнянні цифри з найкомерційніше успішними турнірами класичного спорту — футболом, баскетболом, американським футболом, — але перспективу бачать усі. Лише перегляд футболу серед молодшого покоління популярніший за кіберспортивні дисципліни, тоді як баскетбол, бокс, теніс та інші вже відстають.
70% спортивних клубів уже почали діяти. Наприклад, ПСЖ вклався у китайську LGD — і тепер одна з найпомітніших команд з Dota 2 виступає під паризьким брендом.
Але ще поширеніші інвестиції клубів класичного спорту в дисципліни своїх електронних аналогів: футбольні вкладаються у FIFA (PES поки що дуже відстає), баскетбольні — NBA 2k, і так далі. З продуктом від 2k щільно працюють 21 із 30 клубів НБА. Манчестер Сіті, Шальке, Аякс та інші роблять ставку на футбольний симулятор.
Вони бачать не лише можливість популяризувати свій бренд, а й у перспективі заробляти безпосередньо на відеоіграх.
Тенденція зачепила й Україну — кіберспортивний напрямок з FIFA є у Динамо. А нещодавно інвестиційна компанія Степана Черновецького (сина колишнього мера Києва) — Chernovetskyi Investment Group (CIG) — підписала контракт з гравцем у FIFA Олександром Гришаєм і створила кіберспортивний напрямок CIG Gaming.
Скільки заробляють українські футбольні кіберспортсмени на призових, чи вигідно співпрацювати з організаціями і чому FIFA поки що не настільки популярна, як Dota 2, — розповідають TK Media українські топ-гравці у FIFA Олександр Гришай і Олексій Мерсер.
Чемпіонат світу з FIFA від EA Sports, що відбувся на початку серпня, зібрав лише 500 тис доларів призового фонду, половина пішла переможцю Мохамеду Харкусу з Німеччини.
250 тис — це зовсім не мало, але більш ніж 60-кратний розрив призового фонду (500 тисяч доларів на чемпіонаті світу з FIFA проти 33 млн у Dota) показує колосальну різницю в глядацькому інтересі, який і генерує гроші.
Олександр Гришай
гравець команди CIG Gaming з FIFAFIFA недооцінена лише через неактивність EA у просуванні турнірів, але зараз з цим стало набагато краще. Усе, що ми бачимо, — це результат роботи EA на ринку кіберспорту буквально за останні п'ять років. А такі дисципліни, як CS і Dota, вже близько 15-20 років працюють у такому режимі та темпі. Я думаю, що FIFA як кіберспорт щороку прибавляє, а сама гра має величезний потенціал
Усе дійсно розвивається. Окрім чемпіонату світу, є й менші турніри, не враховуючи онлайн-турнірів, де не потрібна присутність в одному місці — географія широка.
Олексій Мерсер: «Країн, де проводяться змагання, зазвичай з десяток за сезон — європейські, і Америка, і навіть азійські країни. Особисто я за цей сезон побував у Росії, Німеччині та двічі у Великій Британії».
Кіберспорт — це вже давно не просто дитячі ігри, він вийшов на професійний рівень — він вимагає тренувань, дотримання режиму. Легко великі гроші теж не заробити.
«Призові — це дуже делікатний момент: можна виграти й окупити сезон у 10 разів, а можна взагалі нічого за сезон не виграти і піти в мінус. (при порівнянні вкладень на сезон і прибутку з турнірів мається на увазі), — ділиться Мерсер.
Призові різні, залежать від конкретного турніру і спонсорів. Турніри, які проводив офіційний розробник EA Sports, бувають із призовим як у 30-40 тис доларів, так і чемпіонат світу з призовими 500 тис доларів.
На аматорських турнірах призові вкрай рідко перевищують 400-500 доларів, ну а якщо є спонсори, то, звісно, сума може бути 1-2 тис доларів, плюс як призи спонсор часто надає свою продукцію.
Особисто я в цьому сезоні виграв приблизно 4-5 тис доларів — чесно кажучи, до копійки не рахував, але турнірів було досить багато. На жаль, на найбільш «призових» турнірах не вдалося посісти високі місця і забрати великі суми, але це не найголовніше. Найголовніше — це досвід, який допоможе наступного разу не допустити помилок, які були зроблені цього разу».
Але призові — не єдине джерело доходів для гравців навіть в Україні.
«Для професійного гравця, звісно, турніри — це найважливіше, де він має максимально себе показувати і забирати призові місця, — продовжує Олексій Мерсер. Але до цього доходу можна також додати зарплати від організації (якщо з нею є контракт) і, звісно ж, доходи з соцмереж (якщо вони є у гравця)».
Наприклад, найуспішніший український гравець у FIFA Євгеній «Yozhyk» Мостовик за 8 років, які співпрацював з Na’Vi, заробив лише 35 тис доларів призових. На своєму каналі в YouTube, де зараз 340 тисяч підписників, — напевно, значно більше.
Якщо Dota 2 і CS — це командні ігри і в будь-якому разі доводиться працювати в організаціях, то гравці у FIFA за бажання можуть залишатися індивідуалістами.
Якщо обирають співпрацю, то є кілька варіантів: наприклад, футбольні клуби підписують контракти з кіберспортсменами, а можуть і кіберорганізації (наприклад, Na’Vi та інші) співпрацювати з індивідуальними гравцями.
В Україні поки що мало футбольних кіберспортсменів співпрацюють з організаціями, але все ж такі є: Віталій Муха працює з Динамо eSport, Олексій Мерсер — з Winstrike Team. Олександр Гришай цього літа підписав угоду з CIG Gaming.
Олександр Гришай
гравець команди CIG Gaming з FIFAВ Україні тільки розвивається тенденція формування професійних команд. Це початок нової історії не лише для мене, а й для українського кіберспорту загалом. CIG Gaming — це новий амбітний проєкт, і мені хочеться бути його частиною. І, звісно, класно, що мені надають базу для тренувань з усім необхідним обладнанням, підтримують участь у міжнародних турнірах, дають можливість грати з найкращими гравцями світу. Тепер я можу зосередитися на грі, розвитку своїх навичок, не замислюючись про інші питання. Власне, це те, що й потрібно професійному гравцеві.
Мерсер: «Організація часто допомагає з фінансової точки зору, а також і особистий менеджер старається тримати моральну складову в доброму стані. Вони надають усе, що потрібно в технічному плані. Мінусів співпраці з організацією, чесно кажучи, в наших реаліях вкрай мало, ну а для мене, мабуть, їх і взагалі немає, адже допомагають усіма можливими методами».
Але в деяких ситуаціях гравцям і клубам краще розходитися. Організації несуть зобов'язання перед спонсорами і, природно, перекладають їх на гравців. Ті, якщо стають популярними, можуть отримувати пропозиції від інших рекламодавців. Тоді взаємовигідно припинити співпрацю і працювати самим на себе, як і зробив Yozhyk, пішовши з Na’Vi.
TK Media