Новий випуск програми «Антиподи» на телеканалі «Ісландія» присвячений «похованому злочину» Іловайської трагедії. В інтерв’ю куратор батальйону «Кривбас» Микола Колесник розповів про перебіг операції, перемовини та винних.
Заходять російські війська. Як утворюється котел?
Як утворюється котел, пройдемо по ходу по хронології, що робить наше вище керівництво. У нас зараз по справі визначають: 25-го чи 26-го заходять росіяни. Це в кримінальній справі. Там так визначається, десь так. Що таке доба.
Такого не може бути. 24-го серпня вже всі все знали. Ще йшов парад, і вже всі знали.
Парадів було два, до речі. Перший був у Києві, а інший парад Петро Олексійович полетів, випивали вони, святкували вже в Одесі.
Я маю на увазі Київський парад. І вже знали про Іловайськ.
У цей час розвідка, сектор, всі доповідали про пряме вторгнення. Що таке доба, коли дають провести всі дії. Закопатися і все таке інше. І що відбувається. Тактично, стратегічно по військовому напрямку не відбувається нічого, чекають.
А 26-го серпня Петро Олексійович Порошенко, ось це дуже важливо, тобі за фахом, будемо зараз оцінювати, я буду консультуватися як з правником, зустрічається з Володимиром Путіним у Мінську. Безпосередньо щодо цієї ситуації. І дають розпорядження своїм керівникам генеральних штабів провести узгодження маршруту виходу.
Наші називають «зелений коридор», у всіх російських пабліках звучить слово «гуманітарний коридор». І коли в генпрокуратурі кажуть, що це однаково — ні. Визначення «зелений», «помаранчевий», «рожевий» — немає. Визначення у міжнародному праві — «гуманітарний», для евакуації біженців. За стихійних лих, військових дій. Це виключно гуманітарне явище.
Без зброї, без техніки.
Демілітаризований до нуля. Спочатку всі меседжі росіян — це гуманітарний коридор.
Достеменно відомо, про що вони домовились? Про зелений чи про гуманітарний?
Йдемо далі. Про те, що керівники, це пряма мова, це те, що я кажу, це у відкритому доступі: комп’ютер, інтернет, Google, виступ Путіна, виступ Порошенка. Керівники генштабів отримали — ok. Зранку 27 серпня пряма мова Муженка в інтерв’ю «Радіо Свобода»: він отримав політичне розпорядження, наказ Верховного головнокомандувача провести перемовини з генеральним штабом Російської Федерації.
Про узгодження маршрутів, гео-точок, на картах все позначити, як будуть виходити наші колони. Це його пряма мова. Його дивишся — і волосся дибки стає. Чувак телефонує Герасимову, це керівник генштабу Росії. Потім Герасимов полетів до Китаю, за нього залишився його перший заступник генерал Богдановський. І от вони з ним обговорюють. Локально, на тактичному рівні всі отримали все.
Маршрути ходу колон узгоджені. При тому, що розглядались дві версії. Це теж пряма мова Муженка. Малими групами на південь у бік Маріуполя і, якщо пам’ять не зраджує, Хомчак пропонував одним ударом на Дебальцеве, зустрічним ударом, ніхто там не чекав. Але це пряма мова Муженка. Він каже: Порошенко сказав, як домовилися, так і будемо робити. Як домовилися в Мінську, так і робимо.
Далі ще цікавіше, мені б хотілося, щоб люди знали. Наш керівник генштабу 12 разів по міжурядовому зв’язку, це його пряма мова, телефонує, все узгоджує з росіянами. І 28 серпня о 22:30, це теж його пряма мова, йому телефонує заступник начальника генерального штабу Російської Федерації Богдановський і каже, що зі зброєю і на військовій техніці нікого не випустять. Це пряма мова Муженка.
Але зранку 29 серпня наші війська спрямовані по маршрутах, узгоджених з росіянами. Де впускають, а потім упритул розстрілюють. Просто розстрілюють. З усього, що тільки є.
Тобто Муженко, знаючи, що наші війська не випустять з технікою і зброєю…
Хомчак сам домовився. Він просто дистанціює себе від цієї ситуації. Керівник Генштабу знає, що твоїх зранку, якщо вони підуть по маршрутах, розстріляють, а він — то сектор «Б», якась Гватемала, не українські війська, він просто відхрещується, бо якщо ти знаєш, які наслідки, ти керівник генерального штабу.
Чи існує якийсь документ про те, що повідомляють? Ми мусимо з’ясувати ключовий момент. Якщо Муженко знав про те, що наших військових не випустять з технікою та зі зброєю, а якщо вони будуть з технікою та зі зброєю, їх знищать, що він мав зробити? Чи існує якась доповідна, він мав когось поставити до відома і таке інше?
Я можу тільки сказати одне: коли я це почув, його інтерв’ю, що він знав, а зранку такі наслідки, то хлопці нагорі перекидають Іловайськ, як гарячу картоплину, один одному.
Ніхто не хоче брати на себе відповідальність.
Там уже Хомчак винуватий чи хтось ще винуватий, хтось домовлявся. Там Збройні сили України.
А хто конкретно ніс за них відповідальність, за всі Збройні сили, які були там?
Керівник Генштабу, головнокомандувач.
Муженко?
Муженко. Але він виконував наказ про переговори від Петра Олексійовича Порошенка.
Ні, ну зрозуміло. Є Верховний головнокомандувач.
Дуже зручно туди вплутувати Корбана, Коломойського, Семена, добробатів. І казати, що вони там щось самі вирішили.
Але і вони там були. Хто їм дав команду заходити? Кому вони підпорядковувалися? Генералу Назарову?
Те, що я бачив у справі, певну кількість поліцейських, міліціонерів тоді ще, представників Нацгвардії; штаб АТО замовляв безпосередньо їхню присутність, контроль, участь в операції в Міністерстві внутрішніх справ. Там із ними був генерал-полковник Яровий, заступник міністра внутрішніх справ, безпосередньо на місці.
Батальйон «Донбас» був у Нацгвардії України. Себто хтось мав дати їм наказ, щоб туди заходили. Від кого вони отримували наказ?
Я ж кажу, там був заступник міністра.
Який сам координував дії всіх підпорядкованих.
Там на місці. Я його бачив, я з ним спілкувався, і він там був.
А від кого він міг отримати? Чи підпорядковувався він Муженку?
Всі підрозділи, які брали участь в антитерористичній операції, підпорядковувалися тому, хто відповідав, це Муженко і Назаров, керівник Генштабу. Зручно казати, що вони якісь стихійні, ні. Але це легко перевірити. Навіть не хочу там сперечатися, коли кажуть, що це придумали в ОДА операцію. Будь ласка, допит, слідчі.

Ну добре, наше завдання зараз встановити, як воно відбувалося. Тому що ці версії, які стосуються того, що Семенченко сам ухвалив рішення заходити, чи Корбан ухвалив рішення сам заходити, чи була ось та таємна нарада. Ми зараз із тобою намагаємося на директивному рівні дослідити, що відбувалося.
Дивіться, за ознаками, коли залучають авіацію, артилерію великого калібру, танки, це не Обладміністрація.
Для мене це не питання абсолютно. Я пам’ятаю, як у травні і в червні 2014 року, коли не хотіли навіть зброю видавати, і я все це чудово розумію. Наскільки важко було навіть з обласною міліцією тоді вирішити питання, не те що з міністерством внутрішніх справ. Ні, ну вирішилось, це вже інше питання.
Ми просто, щоб не розтікатися думкою по древу, досліджуємо суто в порядку хронології те, що відбувалося, і робимо висновки просто на кожному з цих етапів. Добре.
Чи могли війська на рівні комбатів, на рівні керівників наших військових підрозділів самі ухвалити рішення про вихід з цього кордону? Наскільки я в цій темі, я знаю, що їм казали, що буде коридор, виходьте. Хто це сказав?
Безпосередньо операцією на місці командував генерал Хомчак.
Генерал Хомчак підпорядковувався генералу Муженку. Чи відомо, чи віддавав Муженко команду Хомчаку?
А тут наступна серія. Венедиктова і СБУ клопотали при мені, двічі зустріч з родинами загиблих, були ще запрошені, я був запрошений. У передачі «Право на владу» було голосно сказано: 40 томів із 70 зняти гриф «таємно».
І на сайті офісу Генерального прокурора є розділ «Іловайськ», але там немає нічого, там не з’явилися ці 40 розсекречених томів. Тому що досі немає третьої експертизи, яку вже анонсувала Генеральна прокурорка, і досі не знято гриф «таємно» ні з жодного папірця, які вона вже анонсувала.
Тобто нам не дають знати, хто конкретно віддав команду, достеменно знаючи, що військові можуть або будуть знищені.
Вибачаюсь, у нас генеральний штаб, перемовини з генеральним штабом Російської Федерації, і за результатами тих перемовин керівник генштабу каже керівнику сектору накази і розпорядження. У нас там не общак, не нарада на нарах.
Я розумію. Але держава, у тому числі правоохоронні органи, поки що не спромоглися за вісім років дати остаточний публічний висновок.
А знаєш, що відбулося?
Що?
Вони вийшли на себе. І хрін хто що розтаємничить. Там державна зрада на лобі, як клеймо. У тебе тисяча за добу, за дві доби, за три доби, страшенні втрати. Вони знали, що росіяни розстріляють, і все одно пішли війська в коридор. Сім років прокуратура, СБУ щось там бурхливо розслідують. Я поясню, чому в мене сумніви. Взагалі це похований злочин. Все робиться, щоб це був похований злочин.
Дякую тобі, що ми не даємо поховати цей злочин. Коли не допитаний основний свідок — той, хто провів перемовини про цей коридор, Петро Олексійович Порошенко. Я не хочу викликати бурхливі емоції, як раніше, а з більш-менш холодною головою.
Якщо вас надурили росіяни, так криваво обманули, де у нас карні справи безпосередньо щодо росіян? Не ефемерні, на Шойгу чи когось, а на командирів батальйонів, тактичних груп, на командирів артилерійських підрозділів, які розстрілювали наших. У нас є ці дані.
Чи є дані про те, що комусь із росіян були оголошені підозри і вони були засуджені в порядку спецпровадження?
Та нікого.
Чи відомі ці особи?
Звичайно. По-перше, у нас ідентифіковані безпосередньо ті, хто потрапив у полон, у них є командири і таке інше. У нас все зафіксовано.
Добре. Ми будемо з тобою хронологічно просуватися. Далі. Наші починають виходити і по них одразу відкривають вогонь. Відкривають вогонь з чого?
З усього, що лише є.
Тобто наші виходять однією колоною чи двома, так? Скільки в цих колонах приблизно людей?
Чесно, я не скажу скільки, можливо, одна більша за другу. Але більше півтисячі, якщо весь облік рахувався там 1200–1400, то поділи на два. Потім ще через соняшники скільки вибиралося хлопців.
Якби ми мали доступ до матеріалів справи, якби держава це розслідувала, то зараз нам не доводилося б оперувати порядком цифр, а ми б говорили конкретними цифрами.
Тому я просто прошу не розцінювати це як якусь зверхність чи неуважність до деталей. Просто ми не маємо всіх деталей, на превеликий жаль, на восьмому році цієї трагедії.
Загиблі на полі бою — це одне, а скільки скалічених. Скільки поранених, скільки потім внаслідок поранень, захворювань, каліцтв, скільки людей віддали життя. У нас в батальйоні вже більш ніж 20 хлопців — онкологія, інфаркти, інсульти. Після Іловайська, Дебальцевого. Це не втрати? Такі ж втрати. Іловайськ наздоганяє. Я до чого кажу: саму цифру втрат я б рахував теж, хто, коли, внаслідок чого.
Ти віриш, що взагалі хтось за це буде покараний?
Найважче питання останнім часом. Я вірю, тому що я можу для цього робити. Але залишилось на пальцях однієї руки тих, хто нагадує про це. 29-го — показові заходи, ніхто ходити з нормальних не буде. Будуть ходити свої. Ось є там у Facebook група «Іловайське братерство» — 1200–1300 чоловік, я зараз не пам’ятаю. І всі майже дотичні один до одного.
Між собою можна сваритися, лаятися, «ти не так воював» і таке інше. Але вони є. І це люди, які пам’ятають, їм болить. Є ще сотні родин, близьких тих військових, яких спалили в коридорі. Почали палити там у Зеленопіллі. Є родини безвісти зниклих. Якщо ми з тобою перестанемо вірити… Не обов’язково сидіти й відповідати, щоб знати правду.
Для цього потрібно піти до суду, потрібно заочно звинуватити росіян. Потрібно кожному, хто торкнувся нашого бійця, офіцера, у полоні, не в полоні, хто стріляв — підозра. Потрібно розібрати все до найменших деталей. Якщо держава не дає відповіді за такий злочин, масове вбивство, от тоді я не вірю в державу. Це не держава.
Давайте уявимо, таке сталося в розвиненій країні наших партнерів. А як дивляться наші партнери, коли це сталося в нас і вони дивляться на реакцію держави. Ми там кажемо НАТО, блок, стандарти, сухпай. Чому досі люди не знають правди, чому досі справа не в суді. Я можу когось звинувачувати, мене можна хейтити за що завгодно, але я надаю цю інформацію.
Не дивіться на мене, слухайте те, що я кажу, можливо, я не найкраща людина в цьому світі, так і є. Але де ж ви такі правильні й патріотичні, якщо у вас язик у сраці і ви про Іловайськ забуваєте, масово забуваєте. Ви просто про нього забуваєте. На нас дивляться, а у нас тисяча за добу. І держава не дає ніякої реакції. Ніякої.
Можна хейтити кого завгодно: Хомчака, Муженка, командирів, Семена, Березу, зайдіть до суду, отримайте правдиві речі. Нехай країна подивиться через суд, через відкритий судовий процес, що там врешті-решт відбувалось. Не бірюковські легенди, щоб Петю відмазувати, а правду. У суді. Щоб свідки. Хай він буде рік, два, три, але на це потрібно давати відповідь. Потім Дебальцеве до суду. Якого хріна здали Логвінове і в оточенні опинилося все угруповання. Це теж «Кривбас» кров’ю ригав.