Військова волонтерка Маруся Звіробій: ми вимагаємо, щоб Зеленський нам в очі пояснив, чого саме він злякався

Звіробій заявила, що в неї немає страху перед званнями та посадами.

У новому випуску програми «Антиподи» на телеканалі «Ісландія» українська волонтерка, контрактниця ЗСУ та громадська діячка Маруся Звіробій розповіла про розведення військ, ставлення до Зеленського та Порошенка, а також свою справу за погрози президенту.

Чи були вам взагалі властиві якісь суто жіночі захоплення? Ви цікавились модою, скажімо?

У дитинстві. 

Ні, не в дитинстві. Уже в зрілому віці. Ось як зараз дівчата мають якесь дозвілля, вони одягають підбори, ідуть десь сидять у ресторані.

Фарбуватися. У ресторан не так щоб часто. Але у мене все одно якось був і жіночий колектив. Я якось не дуже любила забагато розмов. Я не люблю, коли багато розмовляють. Тому передачі, де це треба ходити, теревенити, я так не люблю. Мені треба, щоб була якась справа. Якщо ти якусь справу робиш і розмовляєш, оце баланс у всесвіті. Тому я, якщо відходжу від справи, не можу просто довго ходити і балакати. Це якась дурня.

А ви матюкаєтесь у житті?

Так, періодично, як усі.

Яке ваше улюблене лайливе слово?

Йопта.

Яке?

Йопта. Якщо поруч знайомі або діти, то я ж фільтрую. Але загалом мене мало що дратує у звичайному житті. Мене треба серйозно довести до сказу. Ще є нюанс, коли це було вимушено. Два варіанти вимушеного використання ненормативної лексики. Перший варіант — в армії, другий варіант — Зеленський.

А чому вимушено?

Два роки я керівник добровольчого полігону. І з них рік я командир добровольчого батальйону. Добровольчий рух — там же ніхто нікому не платить, там просто організовуєш. Там всі забезпечують одне одного. Це наче система монастиря, на добровільних засадах. І мені не доводилось примушувати людей щось робити.

Навпаки, люди приїжджають з якимись пропозиціями. Ті приїжджають: ми дров привеземо. Ті приїжджають: ми баню побудуємо. І так якось розбудовувались. А потім приходжу на контракт в армію, і частина мого колективу, інструкторів, це були служиві хлопці, які в армії все зрозуміли, як треба служити, щоб собі не в напрягу.

І коли ставиш задачі, от у мене було кілька таких людей, старшина такий був і сержант один. Ставиш задачі, і я вже бачу на лобі таку біжучу стрічку у людини. По-перше, він уже знає, як відмазатися, і по-друге, він уже знає, на кого стрілки перевести, щоб цього не робити. Вони так мене вивели з себе. Я ставлю задачі, через тиждень виявляється, що задача не виконана. Якось мене так дістали, десь через місяць такого.

Ти ж пояснюєш людям, це командна робота. В армії ж взагалі все не так, як у бізнесі. У бізнесі на результат, а в армії там просто броунівський рух. Головне — видимість цього руху. І десь за місяць збираю нараду. Я всіх так розцідила, наче це треба було ще вчора. Тижневий обсяг роботи було виконано за два дні. Тобто так ми розуміємо, так? По-доброму ми не розуміємо. Окей.

І я просто досить жорстко вже почала спілкуватися з людьми, тому що для мене було абсолютно неприйнятно, щоб ми, наприклад, затягнули терміни випуску бійців, або щоб вони не склали іспити чи заліки, або ще щось. Це ж все буде впливати. Тому досить жорстко з 2016 року можу так поспілкуватися. Це коли тебе не розуміють. Коли мова Гомера не заходить. І те саме було якраз про Золоте. Під час відведення військ.

Я, по-перше, була перед Зеленським у Золотому. І з тими самими «азовцями» зустрічалась. А ще зустрічалась з місцевими бабусями. Не з тими, які в кадрі у нього були, коли вони на камеру розповідали: «Відведіть війська, Володимире Олександровичу». А з тими, які там жили. І вони казали абсолютно правильно, єдине правильне: «Ми не знаємо, як треба». Які питання взагалі до бабусь? Хто з вас верховний головнокомандувач?

І вони казали: «Нам головне, щоб по нас не стріляли. Якщо для цього треба, щоб всі розійшлись, ну розходьтеся. Якщо треба не відходити, не відходьте». Людям просто треба було, щоб по них не стріляли.

Так, скрізь, по всій лінії розмежування.

Так, але роботу було зроблено. Те, що та сторона не відійде, так ми всі знали, що вона не відійде. Хто на війні був, всі знали, що вона не відійде. Нахамити азовцям, прямо там, показати, який ти крутий хлопець. Слухай, ну не тобі з чотирма відкосами, який не воював, показувати свою крутість на ветеранах.

Його дії, по-перше, були злочинними для держави, на моє переконання, зараз там стоять ГРАДи. І зараз позиції, з яких він відійшов, зайняті ворогом. Яким чином ти будеш повертати? Оцей абсолютний бред, коли казали: ну якщо що, ми повернемося. Як ти повернешся? Повернись тепер.

Уже стоять там ГРАДи?

Так. Це ж були останні повідомлення, що в районі Золотого підтягували туди, коли Путін почав підтягувати зараз всі свої сили, от туди почали підтягувати ГРАДи. І він не повернеться зараз на ті позиції. Щоб туди повернутися, він покладе багато людей. Я йому по-армійськи пояснила, ким він є, якщо він прийме рішення відвести війська з Золотого.

Окрім того, хамити ветеранам, розумієш, це нахамити нам всім. Ти хто такий взагалі? Де ми тебе бачили під час війни взагалі? Ти ржав з повістки у 2014 році на камеру. До цього скандалу, пам’ятаєш, він штовхав Полторака, на відео було. Він з кимось розмовляв, Полторак — тоді ще міністр оборони, і він його тупо так бере, відпихає руками.

Було таке відео. Я не розумію, що там сталося. Там були різні версії.

«Позвоніте Баканову з приводу цього чорта». Він хамовито поводив себе. Потім йому нормально напхали після нашого замісу. І після нашого замісу він вже нікому не хамить. Вони задіяли зовсім іншу тактику. Він тепер у нас простачок. Щоб його всі жаліли. Це, до речі, хороша тактика, тому що український народ завжди жалів хворих і недолугих.

І тепер усі розповідають, що це таке нещасне, його всі підставляють. Це величезний брехун, покидьок, і він ще багато тут наробить, і ми будемо ще довго розгрібати після нього.

Сталася ситуація в Золотому. Всі як би притомні люди були проти розведення військ. Я сказав «розведення», насправді це інша семантика на Донбасі. На Донбасі «развести» — це дещо інше означає. Ви кажете, що він не мав морального права так розмовляти з ветеранами. Що саме вас вивело з себе? Те, що «42 года, не лох»?

Так точно. Навіть ось не цей момент. Дивіться, командир, загалом, він може бути хороший, поганий, будь-який. Командир може посваритися з особовим складом. Таке у нас скрізь. Він, як командир, може посваритися там на місці з хлопцями.

Питання: чому ми це побачили всі? Там були тільки його журналісти і тільки його камери. Навіщо це показали всій країні? Щоб що? Для мене це було очевидно: він вирішив вислужитися перед усіма, на ветеранах показав, хто тут головний.

Наскільки я пам’ятаю, спочатку виклали коротке відео, а потім уже виклали повне відео.

Ні, чекай. Він же туди поїхав зняти цілий сюжет. Це ж сюжет з тими бабусями, з цими азовцями, і все це викладалося у форматі підготовки до відведення військ. Все це спочатку й виклалось. Потім на цей шматок відреагували всі, вся країна відреагувала.

Мій редактор стверджує, що спочатку «Азов» виклав відео.

Добре, відео виклав «Азов», а тому це потім виклали всі?

Насправді не має значення, це єдине, що є ремаркою на те, що поїхали його камери, його канали і таке інше. Добре. Ситуація з «Азовом». Така сама ситуація трішечки раніше, приблизно за рік до того, сталася з тим самим «Азовом», але з іншими військовослужбовцями «Азова», які не привітали Порошенка.

Це було якраз після скандалу зі Свинарчуками. І вони його не привітали як головнокомандувача. Це нормально?

Як він відреагував?

Порошенко? Ніяк. Проковтнув.

Отак мав і Володимир Олександрович зробити. Хоча вони з ним розмовляли на «ви». Вони йому не хамили. Це була звичайна розмова. Більше того, вони за нього голосували. Тому що «Азов» не є прихильником Порошенка і вже дуже давно. Він фактично розмовляв зі своїми виборцями. Він хамив не лише ветеранам, він своїм виборцям хамив.

Тобто це була реакція на тон, який дозволив собі Зеленський щодо конкретної людини.

Це була реакція на те, що він на цьому піариться, що він це показує по всіх своїх телеканалах. Він це оприлюднює. «Азов» би так цього не розкрутив. Але всі ці матеріали разом з бабусями. Це ж одночасно потрапила інформація з «Азовом», з бабусями, це фактично один сюжет.

Бабусі, які репетують «відводьте війська». Там не бачили бабусь, а це що за бабусі? А вже за кілька днів знайшли тих бабусь, які фотографувалися поряд із Захарченком. Що це? Це брехня. Там забагато брехні, забагато маніпуляцій. Окрім того, маніпуляції ще на ветеранах. Нам було неприємно з Софією. Мені особливо.

Якщо ми вже перейшли до критики влади, то ви можете назвати топ-3 прорахунки цієї влади?

Так у них кожен день пр**об. Вони створюють хаос у країні. У нас країна переповнена внутрішніми скандалами, створеними навмисно.

Наприклад.

Та будь-які. Від «сосен корабельних» до їхнього особового складу тієї «зеленої сили», монобільшості. Звільнили там кого? Хтось там ґвалтував когось, той повій викликав.

Він мажоритарник, наскільки я пам’ятаю, як його звільниш?

Зеленський зробив йому зауваження?

Я не знаю.

Це його особовий склад. Зауваження робить Гордон: «Да что вы себе позволяете». На кого він кричав, на Тищенка? «Вы подводите моего президента». Оце створення картинки: цар гарний, а бояри погані. Це взагалі якась путінська схема. От Путін на початку теж такий простачок, хоче гарно для країни. А цей буксанув, йому по капелюху одразу надавали всі, оці його агресивні якісь випади.

Давай подивимось відео, яке ми знайшли у Facebook й воно трохи дивне. Це відео користувача Владислава Теремчука, і він стверджує, що на відео ти у 2015 році. У мене питання, це ти?

У 2014 році. У 2015 році я вже народила дитину, у мене волосся було отаке. Це відео 2014 року. Це після Майдану. Це тільки початок війни. І це отака фішка, коли ми намагались з донбаськими про щось говорити. Це десь середина літа чи початок літа це відео. Коли на мене був інформаційний тиск, тоді його й кинули.

Це вже було після Іловайська?

Це було після Майдану. У мене вчора грохнули сторінку, може десь знайду, у мене є фото якраз початку літа, де я отак виглядаю. По-перше, це шматок відео, повне відео там ще в метро Резніченко був, ще два бійці вже з Донбасу брали участь. Це якийсь журналіст запропонував нам звернутися до жителів Донбасу, звернутися російською, бо не говорила російською вже, я на Майдані все, зашилась, і звернутися, пояснити, що ми їм не вороги.

Це взагалі була риторика і на Майдані теж. Пам’ятаєш, величезний плакат на Майдані висів, там було написано «Поймите, нас задолбало». На нас же тоді почалася атака росіян, оті перші боти, з якими ми тоді масово познайомилися в інтернеті, це були оті перші фейки про страчених хлопчиків, оце все, чим засипається наш інформаційний простір, і ми намагалися людям з Донбасу ще щось пояснити.

У 2015 вже ніхто нікому нічого не пояснював. Якщо ми ще могли звертатися до них на початку війни, тому що ми переживали за те, що вони вірять у всі ці фейки. І в повному відео, знайдіть повне відео, ще подивіться, там були питання до нас усіх фігурантів, як ми ставимося до фашизму, наприклад. І ми всі, і бійці, яких знімали, давали інтерв’ю, і Резніченко, і я, ми казали, що, звичайно, негативно.

У 2015 році Резніченко сказав, що негативно ставився до фашизму?

Так. Резніченко вже служив у 2014 році.

Він тоді просто був ультраправим, це вже потім він став ЛГБТ-активістом.

Ультраправий ще не означає, що він фашист.

Я розумію, просто ж він розумна людина, освічена людина.

У такому самому варіанті, така сама зачіска, з цією самою футболкою, у той самий час я даю ще одне інтерв’ю у себе на полігоні. Це вже був Марусин полігон.

Слухай, тобі не здається, що все одно ти якось дублюєш ті наративи, які з того боку лунали: «Хтось згори», «Українській владі не довіряють».

Так. Більшість людей, вони в цьому досі і залишилися.

А ти щиро була впевнена, що українській владі не довіряють? Вже ж і президента обрали.

Почекай. У нас були, по-перше, для цього докази. Тому що в СБУ, в МВС, особливо у Збройних силах України згадай, скільки було історій хлопців. Коли тобі в генштабі надають маршрут для проведення спецоперації, і ти в такий-то час, там прописано, де ти маєш бути, тебе вже чекатиме засідка. Це було дуже часто.

Так це СБУ. Ти кажеш «українській владі не довіряють».

Тому і не довіряли. Чому приїздили до мене взагалі, взагалі чому полігон організувався? Тому що у збройних силах, якщо є хороша військова підготовка, це виключно ініціатива нормального командира на місці. Системно була слабка підготовка, і хлопці дуже часто самі шукали, де знайти військову підготовку для себе, перш ніж вони підуть служити. І саме тому до нас їхали тисячі людей.

Марусю, от дивись, вже було Зеленопілля, вже розстріли Луганського прикордонного, Луганський аеропорт.

Там, де я даю це інтерв’ю, ще нічого не було.

Зеленопілля було, здається, у травні. Я до того, що ти у відео кажеш, що хтось зверху посварився, нам треба домовлятися.

Я щиро вірила в те, що я говорила. Коли йдеш на контракт, починаєш бачити все трохи інакше. Якби я лишилася там, на тому самому місці, на тому полігоні, але окрім того, дожила до сьогоднішнього року, і мені тепер взагалі є з чим порівнювати ту владу, яка нам здавалася зрадницькою, і цю владу. Ти розумієш, скільки людей у мене вчились стріляти на полігоні? Хто мені дасть зараз, ти шо. Це ж стаття за тероризм.

У тебе є УБД?

Так.

Ти брала участь у боях?

Не зовсім. У мене були свої завдання. Це типу як медики або аеророзвідка. У мене завдання забезпечення завжди. Але це ротація на передовій теж. На рівних умовах абсолютно, розвезення хлопців по бойових позиціях.

Ти стріляла по ворогу?

Ні, це не моє завдання.

Твої кримінальні справи зараз в якому стані? Коли ти була востаннє в ДБР, коли тебе викликали?

У ДБР вже закінчили. ДБР вже змахнуло піт і відхрестилося від мене і передало справу до суду, зараз суди йдуть. І вони триватимуть. Ось наступне 20 травня у Львові.

Що тобі інкримінують у підсумку?

У сухому залишку вони прибрали дві статті. Це стаття за повалення конституційного ладу і ще якась. Залишили погрози президенту. І ми тепер просимо, щоб він прийшов і пояснив, чого саме він злякався. У чому нюанс справи, яку він відкрив: жоден президент, по-перше, не підпишеться потерпілим. Він підписався потерпілим. Там написано: Зеленський Володимир Олександрович і підпис Володимира Олександровича.

Вище цілий текст про те, що дві жінки, йому не знайомі, погрожували, він вважає це погрозами, він потерпів. Це лист, який у нашій судовій справі знаходиться. Він навіть оприлюднений. Окрім того, якихось ще навіжених бабусь пару штук: ми бачили в інтернеті, що вони погрожують нашому президенту, і втратили свідомість. І накатали на нас заяви.

Ми вимагаємо зараз, щоб це непорозуміння нам в очі пояснило, чого саме він злякався в цьому відео. Чому він злякався? Чи в нього всі вдома взагалі, боятися стрімів в інтернеті. У нас були обшуки, не знайшли нічого такого, чим я могла б його підірвати, там же про підрив йшлося. Зброю вилучили і віддали вже. До зброї ніяких питань вже немає.

Не хоче приходити на суди. Чого ти не хочеш? Ну давай, пацан сказав, давай доводь справу до кінця. Ми просимо подивитися на цю істоту, нехай вона в очі скаже нам, чому злякалася.

А ти от взагалі як вважаєш, це нормальна тональність до будь-якого президента так звертатися?

У мене не існує страху перед званнями, посадами.

Абсолютно я ці авторитети взагалі не бачу, не помічаю. Але ось люди кажуть, що у нас є інститути, які ми мусимо поважати.

Ти не повіриш, але коли я сюди їхала, я чомусь думала, що тебе саме на це питання буду відповідати. Я вважаю, що всі українці мають право говорити, що хочуть. А інститут президентства може знівелювати тільки сам президент своїми справами. Поїхати кудись ганьбити країну може. Знівелювати авторитет цього інституту.

Десь домовлятися, шукати мир в очах Путіна теж нівелює авторитет країни, на яку Путін напав. От такі дурнуваті кроки вони і нівелюють інститут президентства. І що, це українцям мовчки терпіти все, що воно робить з цією державою? Я не вважаю, що вони мають терпіти мовчки.

Ти ж розумієш, що у різних українців різне сприйняття факапів президента. Були питання, пов’язані зі Свинарчуками, скажімо, з цим кейсом. Були, як і «Азов» артикулював на фронті Порошенку тоді. І тоді, я пам’ятаю, той самий Юра Бірюков, вони казали, що це неподобство, так не можна, це верховний головнокомандувач і таке інше.

Слухай, це ж питання до Бірюкова. А ти питаєш мене.

Ні. Я тобі кажу, «Азов» нормально вчинив, якщо вони вважали, що президент причетний до корупції, вони мали право так вчинити?

Як?

Ну як вони, ну просто забити на нього, коли він прийшов до них.

Слухай, це їхнє. Кожен робить, що хоче, у нас у країні. Наскільки я пам’ятаю, азовці воювали при Порошенку. І навіть якщо йому не подобалася їхня поведінка, вони були на фронті, і в них була можливість і полк ростити, і воювати, існувати добробатом. Так само показувати це все, розумієш.

Вони не на фронті, вони зараз не воюють?

Я зараз не знаю.

Просто Білецький був у мене, він казав, що він на фронті.

Ну, частина з них точно на фронті. Але воно не так позиціонується. Добровольчий рух взагалі кричав, він змушував з собою рахуватися, його відзначав Порошенко. Спочатку у нього були «цинічні бандери». Він все одно з нами працював. Ми могли сваритися, ми могли не вітатися, ми його критикували, але ми всі були на фронті, розумієш.

А зараз це зелене чмо, воно не по наш бік барикад. І воно постійно показує, його прокурори про це постійно говорять нам. Вони ж говорять не тільки суду чи обвинуваченим. Вони ж всій країні говорять про своє ставлення.

І це почав Зеленський, коли він отак поїхав, нахамив і оприлюднив це відео, от він і дав зрозуміти, хто будуть у цій країні, оці качаючі права якісь азовці. Качаючі права азовці, які за тебе топили, за тебе. Проти Порошенка вони топили. Ну це таке дурне, що просто на голову не налазить.