Нафтова війна Росії та Саудівської Аравії: що відбувається на світових ринках?

Навіть якщо Саудівська Аравія і РФ домовляться найближчим часом про ціни на нафту, це навряд чи зупинить кризові процеси, запущені з їхньої легкої руки.

Обвал світових фондових бірж і грандіозне падіння цін на нафту сьогодні означає формальний початок чергової хвилі світової фінансової кризи, яка не закінчується з 2008 року. Найбільший фінансово-аналітичний сайт «Markets» вже назвав цей день «чорним понеділком». Американські фондові біржі відкрилися з падінням акцій до 7%, через що вперше з 1997 року вирішили призупинити торги на 15 хвилин. Аналогічне падіння зафіксовано на біржах у Лондоні, Парижі, Франкфурті, Гонконгу, Сінгапурі та Москві.         

Напередодні стався не менш шокуючий крах світових цін на нафту, які одразу впали до $32 — $35 за барель. Це стало найбільшим одноденним зниженням ціни на нафту за останні 29 років. Причина – колапс переговорів між Росією та Саудівською Аравією на засіданні ОПЕК у Відні.

У чому причина падіння цін на нафту?         

Причина криється в протистоянні РФ і Саудівської Аравії. На засіданні ОПЕК (організації, що об'єднує найбільші у світі нафтовидобувні країни) Москва й Ер-Ріяд не змогли дійти згоди щодо нової угоди про скорочення обсягів видобутку нафти. Вона була потрібна для стабілізації світових цін.         

Саудівська Аравія запропонувала РФ скоротити видобуток нафти ще на 1,5 млн барелів, щоб ціна поступово зростала. Для Ер-Ріяда падіння цін, яке світ спостерігав останні кілька місяців, було невигідним, оскільки більша частина надходжень до саудівського бюджету становила саме експорт нафти. А чим нижча ціна, тим менше грошей надходить до саудівської скарбниці.         

Однак Росія відмовилася від такої угоди, розраховуючи, що обвал цін, навпаки, допоможе витіснити з ринків американські сланцеві нафтові компанії, яким для стабільної та рентабельної роботи потрібні високі ціни. У Кремлі вирішили, що якщо на деякий час обвалити ціни, це вдарить по позиціях американських сланцевиків, а російські компанії багато втратити не встигнуть.         

Саме розвал саудівсько-російських домовленостей, на яких трималися більш-менш стабільні ціни на нафту з 2018 року, став причиною обвалу фондових бірж, що відкрилися 9–10 березня, який призвів до нової хвилі світової фінансової кризи, що триває у світі з 2008 року.

Чи тільки в нафті проблема?         

Звісно, ні. Витоки світової фінансової кризи походять з кількох світових процесів, які існують уже десятиліттями, а в останні роки загострилися на тлі глобальних трансформацій ринку праці, економіки та фінансової політики.         

Боргові кризи, деактуалізація та неефективність економічних моделей розвитку, створених на Заході в рамках капіталізму після «холодної війни», зміщення виробничих центрів із Заходу на Схід, демографічні проблеми в країнах Європи й Америки, загострення екологічних викликів – усе це так чи інакше вплинуло на світову економіку і привело її до сьогоднішнього стану.         

Епідемія китайського коронавірусу стала лише поштовхом, який запустив кризові процеси. Саме через цей спалах різко впало споживання нафти в Китаї, що й змусило Саудівську Аравію, яка на цьому втрачає гроші, запропонувати РФ нову нафтову угоду в рамках ОПЕК, щоб урятувати ціни, що падають. Тож обвал цін на нафту – це наслідок змін на ринку, які сталися через епідемію коронавірусу.

Чому це так серйозно?         

Різке падіння цін на нафту і наступний за ним обвал фондових ринків може породити далекосяжні негативні наслідки для світової економіки та кожного регіону окремо. Навіть якщо Саудівська Аравія і РФ домовляться найближчим часом про ціни на нафту, це навряд чи зупинить кризові процеси, запущені з їхньої легкої руки.         

Наразі існують десятки держав, для яких ця хвиля кризи може виявитися фатальною, що може призвести до катастрофічних наслідків для цілих регіонів. Візьмемо, наприклад, Близький Схід, з якого все й почалося і який постраждає одним з перших.         

Обвал цін на нафту завдасть важкого удару по нафтовидобувних країнах Перської затоки, багато з яких і так переживають непрості часи через дефіцит бюджету (Саудівська Аравія), вразливий період початку транзиту влади (Оман), внутрішньополітичні потрясіння (Кувейт) або повномасштабну соціально-економічну кризу (Іран, Ірак).         

Для Саудівської Аравії, у бюджеті якої нафта закладена на рівні $58 за барель, низькі ціни – це не найкраща обстановка для проведення будь-яких реформ чи будівництва інфраструктурних об'єктів. Зростаючий дефіцит бюджету, обвал фондових бірж, падіння акцій саудівських компаній (особливо державної нафтогазової компанії Saudi Aramco) – це пряма загроза легітимності нинішнього де-факто правителя королівства, наслідного принца Мухаммеда бін Салмана. Він уже вжив низку превентивних заходів на випадок, якщо його захочуть «прибрати» на тлі кризи – у ніч з 6 на 7 березня відбулися арешти десятків опозиційно налаштованих до нього високопосадовців, включно з братом і племінником короля.         

Для Іраку, в якому стабільного повноцінного уряду немає вже 5 місяців, такий нафтовий шок може стати фатальним. Країна перебуває на межі нового конфлікту. Протистояння США та Ірану загострюється. Активізуються підпільні осередки терористів «Ісламської держави» на північному сході. Досі тривають масові антиурядові виступи в південних шиїтських провінціях у зв'язку з колапсом економіки та гострою управлінською кризою. Усе це на тлі розгулу епідемії китайського коронавірусу, який лише почав проникати в Ірак зі своєю слабкою медичною системою. І ось на цьому тлі обвал світової економіки може остаточно добити країну, що негативно позначиться на безпеці всього Близького Сходу.         

Аналогічні ситуації зараз спостерігаються в Лівані, Ірані, Сирії, Йорданії, Єгипті, Алжирі, Судані, Ємені та Лівії. Під питанням перебувають Туреччина, Ізраїль, ОАЕ і Туніс.

А що Україна?         

На жаль, Україна до такої кризи не готова. Протягом останніх шести років влада не займалася підготовкою України до можливої нової хвилі світової кризи і не створювала відповідної інфраструктури. Крім того, наявних у нас резервів недостатньо, щоб упоратися з таким масштабом проблем, особливо якщо криза затягнеться.         

На Україну обвал світової економіки вплине негативно: призведе до девальвації національної валюти, зростання інфляції, подорожчання продуктів, подальшого зубожіння населення. Чому так? Тому що всі фактори, які забезпечують економічну стабільність України, сьогодні є зовнішніми, і на них Україна ніяк не впливає, а залежить більше: від світових цін на сировину, грошей від українців-заробітчан і боргових облігацій. Якщо за цими факторами вдарить криза (а вона вдарить), то українська економіка автоматично піде в розніс.

Однак це не означає, що все втрачено і в Україні все буде погано. Обвал старої системи приносить і можливості, якщо вчасно ідентифікувати загрози, вжити превентивних заходів і провести жорсткі, болючі соціально-економічні перетворення, які допоможуть пережити складні часи і вийти з них, не розвалившись як держава.

Ілія Куса, TK Media