Розслідування Bellingcat щодо «вагнерівців»: в ОП не надали пояснень, ФСБ РФ не була в курсі операції

Текстова версія розслідування про «вагнергейт» вийде протягом двох тижнів.

Розслідувачі Bellingcat, які шукають відповіді на питання про зрив операції із затримання членів російської ПВК «Вагнера», не отримали відповідей від Офісу президента України. 

Головний розслідувач Bellingcat Христо Грозев в інтерв’ю НВ розповів, що вважає: російська ФСБ не знала про операцію, ініційовану Україною.

Детальніше про те, що розповів Грозев про провал операції із затримання «вагнерівців».

Ігнорування від ОП

Грозев вважає, що операцію не «злили», а Офіс президента вдався до «легітимних, але помилкових дій», які в той момент могли видаватися правильними.

Христо Грозев
головний розслідувач Bellingcat

Досі ми не отримали офіційної відповіді (від ОП — ред.), але ми після кількох спроб перестали намагатися. Коли закінчимо документальний фільм, ще раз у останню хвилину звернемося за коментарем.

Він запевняє, що найбільшою помилкою стало те, що напівзірвану операцію не визнала українська влада. «Називаючи операцію операцією; оприлюднивши відразу всі дзвінки; тисячі хвилин зізнань найманців — це дало б доказову базу багатьом судовим справам, які зараз тривають, зокрема в Гаазі та Страсбурзі», — повідомив Грозев.

На його думку, можна було не називати операцію провальною, а сказати: «Ми не довели її до кінця, але зібрали достатньо доказів, відомостей, що принижують російську сторону та їхні спецслужби, і ми оприлюднюємо їх у публічному просторі». 

Христо Грозев
головний розслідувач Bellingcat

Мене обнадіює те, що вже визнали: така операція все ж таки була. Можливо, її не називають операцією, а намагаються показати інакше, але вона була (ВСК ВР — ред.).

Незнання ФСБ

Грозев в інтерв’ю поділився, що найважливішою частиною його розслідування є демонстрація того, наскільки ця операція була б принизливою для російських спецслужб, а не її провал з українського боку.

Христо Грозев
головний розслідувач Bellingcat

Для мене найважливіше було б показати, наскільки принизливою ця операція була для російських спецслужб, адже все це пройшло повз них, вони нічого не зрозуміли.

Також він готовий сперечатися з версією українського уряду, що операцію не можна було завершити через те, що ФСБ знала про її проведення і якось змогла б відреагувати, скомпрометувати її на останньому етапі. «Цьому суперечать усі дані, які ми зібрали», — сказав він. 

Христо Грозев
головний розслідувач Bellingcat

ФСБ нічого не розуміла і після арешту цих 33 людей, і після того, як білоруська сторона передала їх Росії. Переконання української сторони в тому, що ФСБ знала, хибне. ФСБ нічого не знала.

Інші деталі 

Відповідаючи на питання, чому президент України Володимир Зеленський заперечує проведення такої операції, Грозев припустив, що йому могли порадити так робити.

Христо Грозев
головний розслідувач Bellingcat

Імовірно, тому що на початку хтось йому порадив заперечувати. Уже не можна дати задній хід і не заперечувати. Часто Захід, цивілізовані країни заперечують проведення невдалих операцій. Тому що не можна публічно оголошувати забагато інформації про те, як проводять операції, не можна зливати внутрішню інформацію. 

Він зазначив, що операція набула статусу невдалої саме тому, що інформація вийшла на публічний рівень, а тому далі заперечувати її немає сенсу.

«Треба було з першого дня казати: «Так, ми це зробили, ось плюси для України, ось докази, ми передаємо їх до Гааги». Я б так і зробив. Чому зробили навпаки? Мені здається, Зеленський отримав якусь неправильну пораду», — підсумував Грозев.

На запитання, коли ж Bellingcat опублікує детальне розслідування, він зазначив, що його текстова версія вже готова і буде оприлюднена приблизно через два тижні. Щодо строків виходу двогодинного фільму-розслідування він сказав, що для його створення необхідно ще щонайменше півроку. За нього він планує отримати «Оскар».

Нагадаємо, 29 липня 2020 року в Білорусі були затримані 32 бойовики ПВК «Вагнера». На той момент білоруська влада стверджувала, що вони готували провокації в країні перед президентськими виборами.  

Після затримання Офіс генпрокурора, а також президент України звернулися до Білорусі з проханням екстрадиції затриманих, посилаючись на їхню участь у бойових діях на Донбасі. Але натомість Білорусь повернула «вагнерівців» назад до Росії.

Згодом Росія заявила, що у справі бойовиків причетні українські спецслужби. За попередньою інформацією, «вагнерівців» було заманено до Мінська для подальшого їх затримання силами СБУ, але операція зірвалася. Також з’явилася інформація, що її нібито зірвав глава Офісу президента Андрій Єрмак, наказавши не затримувати бойовиків. В ОПУ все заперечували.

При цьому СБУ підтвердила у суді розвідувальну діяльність щодо «вагнерівців» безпосередньо перед їх затриманням. Також один із керівників ГУР заявив, що ця операція справді мала відбутися.  

Зеленський заявив, що спецоперація із затримання бойовиків ПВК «Вагнера» в Білорусі справді готувалася, але не Україною, хоча «інші країни максимально намагалися «затягнути» її в цю історію».