Сальвадор став першою у світі країною, яка визнала біткоїн офіційним платіжним засобом поряд із доларом. У країні вже почав діяти відповідний закон, який у червні ухвалили за ініціативою президента Найіба Букеле. Розповідаємо, що відбувається після цих змін.
40-річний президент Сальвадору вважає, що офіційне використання біткоїнів допоможе зростанню економіки країни, надасть доступ до фінансових послуг громадянам, які не мають банківських рахунків (до 70% мешканців країни), призведе до створення нових робочих місць і заощадить громадянам, які працюють за кордоном, $400 млн — таку суму вони щорічно витрачають на комісії за перекази своїм родинам.
За даними Світового банку, у 2020 році загальна сума таких переказів сягнула $5,9 млрд, що становить майже чверть ВВП Сальвадору.
Влада наводить проєкт Bitcoin Beach у місті Ель-Сонте за 50 км від Сан-Сальвадора як приклад успішного впровадження біткоїна. З 2019 року в місті використовують криптовалюти для оплати послуг і товарів, зокрема першої необхідності. Керівники проєкту заявили, що біткоїном користуються близько половини мешканців Ель-Сонте.
Згідно з ухваленим законом, курс біткоїна до долара вільно встановлюється ринком, обмін не оподатковується податком на приріст капіталу, а витрати на комісію під час конвертації бере на себе уряд.

Також документ передбачає, що в Сальвадорі можна буде оплачувати біткоїном товари і послуги, навіть сплачувати податки. Лише ті, хто не має доступу до необхідних технологій, звільняються від зобов'язання приймати криптовалюту. Водночас влада країни пообіцяла проводити навчання і розширювати інфраструктуру.
7 вересня криптовалюту вже приймали в McDonaldʼs, Pizza Hut та Starbucks. Поки що неясно, чи передбачено покарання за недотримання встановлених правил. У законі про це нічого не сказано. За словами президента, використання біткоїна не є обов'язковим.
Протягом кількох місяців влада Сальвадору готувалася до легалізації біткоїна:
Варто зазначити, що 34% мешканців країни не користуються інтернетом. Напередодні набрання законом чинності президент оголосив, що країна придбала перші 400 біткоїнів, які обійшлися Сальвадору приблизно в $20,9 млн.
Після заяв Букеле курс біткоїна вперше з середини травня 2021 року перевищив позначку $52 000. Однак того ж дня він різко обвалився до $43 000 і нижче. Президент та його прихильники звинуватили Міжнародний валютний фонд у такому спаді. Після зниження курсу країна купила ще 150 біткоїнів.
Хоча рейтинг президента сягає 85%, мешканці Сальвадору зустріли його ініціативу протестами та недовірою. За результатами опитувань, більшість громадян не схвалюють легалізацію біткоїнів, оскільки не знають, як ними користуватися, а також вважають, що вигоду від цієї реформи насамперед отримають чиновники, іноземні інвестори і багаті люди.

Різкі коливання курсу криптовалюти також викликають занепокоєння: у вересні 2020 року біткоїн коштував близько $10 000, у квітні 2021 року — $60 000, а в червні 2021 року — $30 000.
Експерти вважають, що на курс можуть впливати власники великих гаманців. Лише до кінця 2020 року налічувалося близько 2000 гаманців, у кожному з яких містилося щонайменше 1000 біткоїнів. Невідомо, хто їх контролює, але якщо власники вирішать продати свої активи, курс криптовалюти може обвалитися.
Деякі фахівці критикували швидкість ухвалення закону. 5 червня Букеле вперше заявив, що готує свою ініціативу, а через три дні закон уже ухвалили без публічних дебатів і технічних досліджень.
МВФ, який у 2020 році надав Сальвадору позику, побоюється, що криптоактиви можуть використовувати для відмивання грошей, фінансування тероризму та ухилення від сплати податків. Світовий банк також серед потенційних негативних наслідків реформи відзначив шкоду навколишньому середовищу.
Центральноамериканський банк економічної інтеграції підтримав ініціативу країни і навіть допоміг у роботі з впровадження криптовалюти. Прихильники цієї реформи заявили, що ухвалений закон є показником «зростаючого схвалення криптовалюти». Вони очікують, що інші країни підуть цим прикладом.