«Сонце виглядає, як червоний вогник духовки». Українці з Сіднея і Мельбурна про те, що насправді відбувається в Австралії

Як материк задихається у вогні і чому австралійці не панікують.

В Австралії продовжують лютувати найбільші в історії країни пожежі, внаслідок яких третина населення перебуває в зоні ризику. Пожежі охопили 6 мільйонів гектарів лісу та заповідних зон — це у 7 разів більше території, яка згоріла в лісах Амазонки, і у 3 рази більше за масштаби каліфорнійських пожеж.

TK Media поспілкувалися з українцями, які мешкають у Сіднеї та Мельбурні, і дізналися, що відбувається в Австралії та як влада бореться зі стихійним лихом.

Марія Кириченко, Сідней

- Без перебільшення, ми спостерігаємо пекло на землі. Ситуація абсолютно катастрофічна. У грудні якість повітря в Сіднеї перевищувала критичні показники в 20 разів, його прирівнювали до кількості викурених сигарет за день — від 4 до 37 залежно від району. Важко уявити, що відбувається в епіцентрах подій і з крихітними легенями тварин. Ми хоча б звикли до міського пилу та вихлопних газів, а для них це фатально.

Згоріло заживо або задихнулося від диму пів мільярда тварин — ссавців, птахів, плазунів. Знищено третину популяції коал — вони повільно пересуваються і живляться виключно евкаліптом, у якому багато олії, що робить його легкозаймистим.

Полум'я висотою 50-70 метрів загасити неможливо. Вода випаровується ще до того, як долетить до нього. Його можна лише намагатися контролювати. А ще погодні умови — спека, посуха і вітер, який розносить жарину на відстань до 20 км. За сильного вітру вогонь може рухатися зі швидкістю 120 км/год. Від такого навіть на машині не втечеш. Фронт пожеж розтягується на сотні кілометрів, а обмежені людські ресурси теж не сприяють покращенню ситуації.

Сухий і спекотний клімат в Австралії призвів до того, що країна вже кілька разів побила рекорди за найспекотнішими днями у власній історії, поки що зупинившись на позначці 48,9°C. У густонаселеному штаті Новий Південний Вельс, де проживає третина населення всієї країни, вже тричі оголошували надзвичайний стан – кожен тривалістю в тиждень.

Я живу у звичайному районі [столиці штату Новий Південний Вельс] Сіднея поруч із заповідною зоною. Це досить безпечна територія. У нас дуже часто все буває затягнуто димом так, що не те що горизонту не видно, — видимість не більше 300 метрів. А сонце виглядає, як червоний вогник духовки. Весь грудень небо було сіро-помаранчевим. Навіть попри те, що пожежі від нас за 65 кілометрів, у нас у якийсь момент падав з неба попіл. Ось так вранці виходиш на роботу, а машина припорошена попелом.

Через пожежі загинуло вже щонайменше 24 людини, ще 28 вважаються зниклими безвісти. Пил і попіл від пожеж осідають навіть на льодовиках сусідньої Нової Зеландії, яка розташована за 2 000 км від Австралії. Але, попри це, у багатьох містах люди продовжують займатися своїми справами, а в країну й далі активно прибувають туристи.

Високі температури в Австралії не рідкість. Часто люди рятуються під кондиціонером або на пляжі. На узбережжі температура рідко перевищує 40 градусів. Паніки немає. Є бажання допомогти. Тому люди проявляють ініціативу. Наприклад, відомий комік Селеста Барбер почала збір коштів пожежникам Нового Південного Вельсу. При початковій меті в $20 тис. було зібрано $37 млн, і ця сума постійно зростає.

Барбер, серед інших, серйозними внесками підтримали поп-зірки Кайлі Міноуг і Pink, голлівудські селебріті Нікол Кідман і Рассел Кроу, 1-ша ракетка світу Ешлі Барті та багато інших.

- Як реагують місцеві і що кажуть влада?

- Реакція найрізноманітніша. Від злості на прем'єр-міністра до зведення пожежників у культ героїв. Влада в особі Скота Моррісона [прем'єр-міністр Австралії] заперечує кліматичні зміни і їде у відпустку на Гаваї, коли країна перебуває у кризі небачених раніше масштабів. Дуже багатьом пожежникам і волонтерам зараз не платять. Моррісон водночас говорить, що «вони самі хочуть там бути», а пожежники можуть черпати натхнення від… гравців у крикет. Це доводить людей до сказу.

Зараз додатково мобілізували військових і морфлот, раніше до допомоги залучили армійські резерви. Значною мірою ситуація вирішується завдяки Шейну Фіцсіммонсу, головному уповноваженому пожежної служби, який керує операціями, йому всі безмежно вдячні.

Чому немає паніки і допомоги від цивільних? Австралія — структурована країна, де працюють правила і закони. Щоб боротися з пожежами, потрібна спеціальна кваліфікація і навички, тим більше з такими масштабами. Садові шланги і відра — добре, коли йдеться про захист власного дому, але в боротьбі зі стихією вони марні. Люди допомагають, як можуть — жертвують гроші, продукти, речі, дають притулок пожежникам і волонтерам.

У мене є двоє знайомих, які задіяні в мобілізації: дівчина волонтерить як пожежник і хлопець-психолог з армійського резерву. Вони допомагають людям у зонах небезпеки, готують їжу пожежникам, їм потрібна кваліфікація навіть для того, щоб рубати дерева. У хлопця з армійського резерву така є, але навіть за цього його не завжди до цього допускають.

Звичайних людей туди просто не пустять. Поліція і армія перекривають дороги та розвертають машини.

Хто винен? Наразі тривають суди і слідство щодо 180 людей, які так чи інакше причетні до пожеж — це підпали, порушення заборони на вогонь будь-якого виду — барбекю, недопалки, багаття тощо.

24 людини під слідством за умисний підпал, а це до 21 року позбавлення волі, а якщо ще й із замахом на людське життя або завдання шкоди майну — 25 років ув'язнення. 47 осіб оштрафували за викинутий недопалок або сірники — це $660, а в день тотальної заборони ця сума подвоюється. 53 людини, які не дотримувалися тотальної заборони, отримали штраф від $5,500 до року ув'язнення».

Що робити, якщо небезпека наблизиться впритул?

«Собак на руки і бігти до найближчої відкритої місцевості подалі від дерев і будинків, — без довгих роздумів відповідає Маша. — У моєму випадку це шкільний двір за 300 метрів від мого будинку».

Теодор, Мельбурн

Пожежі від нас приблизно за 250 км на схід, вони нас особливо не зачіпають, але це поки що — поблизу Мельбурна теж доволі багато лісів, які можуть загорітися в будь-який момент, як це було у 2009 році. Кілька загорянь було в навколишніх лісах і чагарниках, але їх оперативно локалізували. Єдине, що на нас поки що впливає, це вітер, який несе до нас весь дим і гар, та дощ, який прибиває всю сажу і кіптяву до землі. Індекс забрудненості повітря був у районі 400-450, що ніщо порівняно з 2000-2500 у Канберрі та Сіднеї.

Найближчим тижнем надзвичайно високих температур не планують, тож рейтинг пожежної небезпеки знизили до середнього рівня, але щойно буде черговий так званий heatwave, коли з пустелі несе розпечене до 45 градусів повітря і ураганні вітри, то може загорітися і в нас. У самому Мельбурні настрій нормальний, люди жили, як і жили, на нас пожежі не впливають так, як на Канберру чи Сідней. Але про це, звісно, всі говорять, багато хто допомагає чим може, як постраждалим, так і пожежникам.  Сьогодні вже зібрано неймовірні пожертвування для пожежних служб Вікторії та Нового Південного Вельсу. Також прибули волонтерські професійні організації зі США для допомоги місцевим.

Ось карта пожеж на даний момент. Охоплює лише штат Вікторія, оскільки в нас окремі екстрені служби з Новим Південним Вельсом. Там, де біля узбережжя справа зверху нічого не позначено, насправді стихія лютує на повну силу. 

А це мої фотографії, коли дощ і вітер принесли до нас дим і сажу. Не дуже катастрофічно, але дихається так, ніби перебуваєш біля лісового багаття в диму.

Сезон пожеж закінчується в квітні. Влада, як завжди, нічого не робить — лише нещодавно ворухнулася, особливо на тлі того, що наш прем'єр-міністр Скотт Моррісон поїхав на Гаваї відпочивати з родиною під час найруйнівнішої фази пожеж. Місцева влада, звісно, щось робила, коли вже почалися пожежі, але місцева влада значною мірою залежить від федералів. Пожежі закінчаться тоді, коли нема чого буде горіти, або коли опади зможуть реально вплинути на пожежу, бо звичайний кількагодинний дощ нічого не погасить — вода лише випаровується. Допоможе лише локалізувати, і то ненадовго.

Реальні наслідки сьогодні оцінити складно. З головного я б виділив величезні страхові виплати за знищене рухоме і нерухоме майно. По-друге, багатомільярдні втрати для тваринницького господарства. По-третє, втрати для місцевої фауни і флори, але це не 480 млн, як усі кажуть. Реальні втрати будуть відомі ближче до зими (літа, з точки зору України — ред.), коли все згасне і почнеться ліквідація наслідків.

Добра новина також у тому, що у Вікторії кількість зниклих безвісти зменшилася з 28 людей до 21 або близько того, 7 знайшли живими.