«Зеленський — добрий, чесний суперпрофесійний актор». Головне з інтерв'ю Богдана Гордону

Колишній глава Офісу президента Андрій Богдан — про Зеленського, Путіна, Ахметова та інших.

Колишній керівник Офісу президента України Андрій Богдан, який пропрацював на цій посаді півроку (з літа 2019 року по лютий 2020), дав велике інтерв'ю журналісту Дмитру Гордону, у якому поділився своєю думкою про ситуацію в країні та окремих політиків, зокрема Володимира Зеленського.

Про Володимира Зеленського перед президентськими виборами:

«Добрий, відкритий, чесний, дуже притягує людей. Він викликає таке відчуття, що він — твій син, до якого немає ворожого настрою. Він — суперпрофесійний актор, треба розуміти. Він може вмикати свою харизматичність навіть з людьми, які йому неприємні. Він уміє цією стороною користуватися.

Наскільки я розумію, вони у своєму тісному колі «95 кварталу» обговорювали це давно. Рішення йти на президентські вибори, думаю, їм було ухвалено 31 грудня. Так, ми готувалися, але твердого «так» до 31 грудня я не чув.

Я йому казав, що має бути якийсь політичний майданчик, мінімальний фундамент, з якого ти можеш іти туди, в президенти. У мене є така фраза, яка, я вважаю, дуже сильно на нього вплинула. Що після серіалу «Слуга народу» ти дав людям якусь надію. Якщо ти навіть не спробуєш, то вони розчаруються. Це буде чергове кидалово. Якщо у тебе не вийде і ти не переможеш, то ніхто тебе не дорікне, але якщо навіть не спробуєш, то так, особисто я розчаруюся».

Про стосунки Володимира Зеленського і Володимира Путіна, України та Росії:

«Чи з повагою ставився Путін до Зеленського при першій розмові? Так. І відчувалося бажання Путіна знайти точки дотику. Він під час розмови, як мені здалося, провів аналогію між собою, молодим обраним президентом, і Володимиром Зеленським. Дуже схожа ситуація: Чечня, розвал, економіка.

Чим запам'яталася перша зустріч Зеленського з Путіним у Нормандському форматі? Тоді зрозумів, що це буде дуже важкий переговорний процес. Мені здається, що успіху там найближчим часом не буде.

Тоді відчувалося, що Путін хотів знайти якесь рішення цієї проблеми. Не знаю, з яких мотивів — економічних чи політичних. Мені здається, що через політичні, зокрема. У Зеленського, зокрема, шалена підтримка в Росії, і воювати з улюбленцем свого народу — це неадекватно. На сьогодні все кардинально змінилося. Якщо пресрелізи виходять різні — це означає, що дипломатичні переговори йдуть погано. Мені здається, що ми його [Путіна] якось жорстко кинули. Пообіцяли одне, а не зробили нічого.

Чи було особисте спілкування з Путіним? Так. Дуже жорстка людина, але дуже впевнена в собі, дуже важкий переговірник. Він сильніший [канцлера Німеччини Ангели Меркель і президента Франції Емманюеля Макрона], але я можу помилятися, я не такий кваліфікований дипломат. У нього є алгоритм, він від нього не відходить ні на секунду.

Чи буде мир з Росією? Мабуть, так, але не зараз. Про Донбас і Крим можна тільки мріяти? Так. Я не розумію, де ми можемо зійтися. Вони ні на секунду не готові відходити від Мінських угод. Для них принциповим першим пунктом є зміни до Конституції про особливий статус Донбасу. Але в нас суспільство не готове це обговорювати».

Про справу «вагнерівців»:

«Я не вірю — я знаю, що було саме так [як написав журналіст Юрій Бутусов]. Там справді була створена у Венесуелі фірма, набрано персонал. Якісь люди вже туди поїхали працювати на якісь конкретні вишки. Їм там платили реальні гроші, вони реально там охороняли ці вишки. Тобто це не просто якась, ну, казка, а хтось, якщо звідти перевіряв: «Ну а ви там, так? Тобто тут ви працюєте, так?» – «Так, зарплату отримуємо, все...»

І далі, на другому етапі, вже вибиралися. І дивись: цій операції більше року. Вона була суперсекретна і суперсерйозна. Її зруйнував один телефонний дзвінок. І людина, яка зробила цей телефонний дзвінок, – вона фактично визнала, що його зробила. Я знаю, хто дзвонив, і знаю, куди дзвонив і кому. Це людина з найближчого оточення президента? Найближчого.

Про експрим'єр-міністра Миколу Азарова:

«Азаров — найкращий прем'єр? Я думаю, що так. Микола Янович зупиняв дуже багато дурниць. І дуже багато... І якби не Микола Янович, мабуть, Майдан був би ще раніше.

Я точно впевнений, що він чесна людина, він не давав красти. Хоча йому було важко, як завжди: президент [Віктор Янукович] давав вказівки прем'єр-міністру, і сперечатися з ним було дуже важко. Але він дуже досвідчений бюрократ, він умів сказати «ні» правильно».

Про прем'єрство Володимира Гройсмана та Арсенія Яценюка:

«Найпрофесійнішим я вважаю уряд Гройсмана. Найоптимістичніший час у країні, найуспішніший економічно, найзрозуміліший для міжнародних партнерів – це був час Гройсмана. Там спостерігалося 30 з чимось місяців стабільного економічного зростання, мала інфляція, зрозумілі взаємини з міжнародними партнерами, з іншими державами, з суспільством. Упевнений, що у нього ще буде якась політична чи менеджерська кар'єра в державних структурах.

Припустімо, Яценюк – дуже розумна людина, я ставлюся до нього з великою повагою, але він прийшов у важкий час, одразу після Майдану і після революції, під час війни. І впоратися з тим, що відбувалося в країні, – це [було] дуже важко».

Про Ігоря Коломойського:

«Мені, мабуть, багато хто не повірить, але ці вибори — вибори народу. Навіть я свої особисті гроші витягнув і поклав на вибори. І багато моїх друзів. Ми просто оголосили рахунок, зареєстрований у ЦВК, і туди надходили гроші від людей, яких ми не знали. Це була одна з найдешевших виборчих кампаній у світі. Я про це ніколи не пошкодував.

Коломойський — чарівний, я його люблю. Він у певному сенсі чудова людина. Він не приховує свого бажання заробити, він дуже енергійний, він дуже харизматичний. Якщо ти сприймаєш його таким, яким він є, то у нього можна багато чому навчитися. Я тривалий час був його адвокатом, але я вважав його своїм другом. Але я не дозволяв йому впливати на Зеленського.

Чи боїться Зеленський Коломойського? Не знаю. Чи є записи розмов Зеленського з Коломойським, які могли б нашкодити президенту? Ніколи не чув ні про що таке — ні від Коломойського, ні від Зеленського. Ніколи не було жодних натяків на реальне існування цих записів.

Він [Коломойський] завжди висловлював свої думки. Його завжди щось обурювало, якісь міністри йому не подобалися. На відміну від багатьох, Коломойський повірив ще наприкінці січня. До цього це було кумедно, весело. Це не була гра на гроші. Йому треба було, щоб Порошенко не залишався президентом. Він ставив на Юлію Тимошенко, він робив це публічно і не публічно».

Про «бійку» з головою СБУ Іваном Бакановим:

«Не було жодних [бійок]. Усі зуби на місці. Я навіть аватарку поставив у Facebook. Всі з цього сміялися, раділи. Не було вбивств — не було бійок».

Про заступника глави ОП Кирила Тимошенка:

«Це людина, яку я привів у команду. Він — експерт медіаринку, без нього ми б не впоралися. Коли був Кирило, президент був живий, веселий, свій хлопець. А зараз Кирила відсунули, і туди прийшли аферисти медіаринку. І Володимир Олександрович зараз бронзовий.

Вони зробили з нього Брежнєва. Ну як можна? Свій хлопець з народу, бах-бах, м'ячик закинув, і там усі: «Ага-га». Не розумію, що вони пів року з нього ліплять. Ви ж брешете, це люди відчувають. Він не схожий на Брежнєва, він ніколи не зрозуміє таку систему координат».

Про помічника президента Сергія Шефіра:

«Шефір – хороший, він ментор Володі. Це, мабуть, найдовіреніша людина. Принаймні була. Він дуже хороший. Не можу про нього нічого поганого сказати. Розумієш, є мудрість, а є розуміння алгоритму. Ось він – мудрість. Є розум, є мудрість. Він мудрий. Але він не бюрократ, він не звідти».

Про нардепа Миколу Тищенка:

«Ще в грудні 2019 року дуже активно обговорювалася в Офісі – і Володимир Олександрович, в принципі, з цим погоджувався – можливість поміняти Давида Арахамію, главу фракції «Слуги народу», якого я привів у нашу команду, на Тищенка. Я не жартую. Чому не завершили цю зміну, я не знаю.

Він користується довірою суспільства, довірою менеджменту Офісу президента і самого президента. В ефірах він постійно з'являється. Чиновників Офісу президента там немає. Я ходив завжди і своїх заступників змушував. Але якщо ти не вмієш спілкуватися, якщо тобі нема що сказати, то ти й працювати не вмієш. Зараз ніхто не ходить. А я вважаю, що вони повинні ходити. Загалом, Микола Тищенко у всіх ефірах. Ну, я вважаю, це наче показник.

«Це реально найрозумніша з них людина. Клянуся, що цю людину хотіли зробити головою фракції. Це публічний менеджер. Не сірий кардинал. Це публічний менеджер, який визначає точку зору всієї фракції».

Про олігарха Рината Ахметова:

«Він мені дуже імпонує. Я не спеціаліст у його бізнесі, але для мене, хлопця зі Львова, це людина слова і справи. Якщо він щось сказав, то ти можеш не перевіряти — це буде зроблено. Це донецький гарт. Дуже рідкісна якість у бізнесменів і політиків. І в Путіна в його досьє, коли я з Азаровим літав до Санкт-Петербурга, було відзначено його дане слово. Це слово треба виконувати. Ринат — людина слова і патріот України».

Про Петра Порошенка:

«Був поставлений пріоритет усім правоохоронним органам: ось немає жодних стопів, немає жодних хитрих поглядів угору. Працюйте чесно, запускайтеся. Все. Ну вони ж усі приходили: «Ми б це, але політична воля...» Все, вперед, погнали! Ми все санкціонуємо. Ми не будемо зупиняти, навіть якщо ви працюєте по нас. Я правоохоронцям, тим самим НАБУшникам, всім казав: «Якщо ви поставите мені прослуховування, стеження. Робіть що хочете. Якщо я вкраду – мене арештовуйте.

Тут є кілька моментів. Всі ці економічні злочини – їх дуже складно розслідувати. Там скрізь офшори, там міжнародна правова допомога, це великі терміни... Ти на Кіпр пишеш – тобі кажуть: «Іди лісом». Тобто це треба час. Але там є перспектива, мені здається, як юристу. А ось те, що зараз відбувається, – це, на мою думку, роздмухування рейтингу Петру Олексійовичу.

Чув, що деякі чиновники Офісу президента часто бувають у [ресторані] Sanahunt, де зовсім випадково обідають з Петром Олексійовичем. Але ці збіги бувають дуже-дуже часто. Я не буду називати прізвищ, але всі все розуміють. Чому не можу називати прізвищ? Тому що мені подобається, коли хтось буде бігати по стелі, обурюватися: «Що він сказав?» – а всі йому будуть казати: «Так він же тебе не називав. Чого ти нервуєш? Я чув такі чутки, що зустрічалися саме Єрмак з Порошенком».

Про Святослава Вакарчука:

«Слава – хороший хлопець, але взагалі не політик. Взагалі. Це було одразу явно. Ми з березня 2018 року брали соціологію і так чи інакше викидали. Ну, просто офіційно публікували. І Володимир Олександрович Зеленський був на шостому чи сьомому місці. З якимись 4%. І ось ця верхівка почала так активно між собою битися, що взагалі на нього не звертали уваги.

А потім ми почали з серпня 2018-го пускати рекламні короткі тизери «Слуга народу – 3», їх там було 15, здається, де там ховали чиновника, ліс вирубували. Вони були настільки яскраві, настільки правильні. У нього почав різко зростати рейтинг. Різко-різко-різко. А потім ми почали грати в інтригу: йде чи не йде?

Ну, Слава Вакарчук перегрів цю інтригу. Наприкінці всі вже хотіли, щоб він не йшов. Інтригу треба тримати. Її неможливо тримати дев'ять місяців. Там просто зміщення ядра теж. Володимир Олександрович, все-таки, ядро східне, центр і схід. А там – захід. І йому треба було тоді іншу риторику вести.

Його можна було б зробити. У нього стовідсоткова впізнаваність, він проукраїнський. Але те, що він говорив, по-перше, ніхто не розумів, що він хоче сказати. А по-друге, воно дуже сильно перетиналося з електоральним полем Порошенка.

Ніхто не розумів, що він говорив. Він говорив такі розумні фрази, які сам не розумів. Він не міг закінчити, заглиблювався в думку і потім по дорозі її втрачав».

Про Арсена Авакова:

«Я точно знаю, що останні три місяці вони активно займаються цим питанням. Тобто вже була спроба зняти Авакова безпосередньо у Верховній Раді, збирали там голоси. У них не вийшло. Вони зрозуміли, що не зберуть. І зараз обговорюється тема Кабінету Міністрів.

Там алгоритм звільнення людей, які мають прозахідну позицію. Аваков – це контроль вулиці. Просто подивися, кого звільняють. Це люди з прозахідними поглядами на розвиток країни. Останній, хто самостійно і чітко фіксує свою позицію, – Аваков. І Аваков – ключове. Що кажуть, що передають розумні люди? Вони передають, що план Росії щодо України – це не пряма військова агресія.

Це створення всередині ситуації хаосу, некерованості. Просто відстеж події: захоплення заручників, стрілянина, бійки, ОПЗЖ воює. Через що бійка? Що ділили? Та нічого не ділили. А чого билися? Теж незрозуміло. Тут створюється хаос. І під час такого хаосу той, хто контролює вулицю, – той і визначає, чий ОМОН, у якій формі і кого буде розганяти».

Про Андрія Єрмака та його переговори з Росією:

«Я не бачив цього документа, але серед дипломатів і спецслужб багато разів зустрічав згадку про нього. У ньому є чи то 12, чи то 13 пунктів. Але в це вірять усі іноземні спецслужби. Це якийсь алгоритм дій. «Ми вам – кораблі, ви нам – воду в Крим, ми вам – полонених, ви нам – пряме авіасполучення. Ми вам – $3 млрд за рішенням суду, а ви нам – щось.

Ми якось одразу не сподобалися одне одному. Мені не подобаються люди, чоловіки, з котячими звичками.  Для мене були одкровенням «плівки Єрмака». Всі вважають, що це я їх зробив. Але це не я їх зробив. Клянуся тобі. Я про них багато чув. Я чув, що там є набагато більше плівок. І там безпосередньо присутні важливі люди.

Він зручний. Як сказав один мій товариш, він зручний, як італійські туфлі. Він не приносить поганих новин, він не ставить складних запитань, він завжди м'який, добрий і говорить гарні слова. Цей ефект теплої ванни, коли все навколо добре, бо тобі кажуть, що навколо все добре. Голова офісу і структура офісу – це державна бюрократія. Він взагалі в цьому ні чорта не розуміє».