Зеленський знав, а Єрмак відклав: Bellingcat оприлюднив першу частину розслідування про спецоперацію щодо «вагнерівців»

З нього стало відомо, що Зеленський знав про спецоперацію з літа 2020 року, однак досі невідомо, хто відповідальний за зрив.

Звіт групи розслідувачів Bellingcat про операцію українських спецслужб, які планували виманити з Росії та арештувати понад 30 бійців приватної військової компанії «Вагнер».

З розслідування стало відомо, що операцію відклав глава Офісу президента Андрій Єрмак, а причинами могли стати переговори з РФ про припинення вогню на Донбасі.

Bellingcat розкрила деталі масштабної операції українських спецслужб із захоплення 33 бійців «ПВК Вагнера» у багатосторінковому звіті, публікацію якого кілька разів відкладали.

Звіт базується на десятках інтерв'ю — зокрема з найманцями, які були впевнені, що їдуть у «відрядження» до Венесуели, а також з колишніми працівниками українських спецслужб, які брали участь у підготовці цієї операції.

Крім того, у звіті згадується, що одним із співрозмовників розслідувачів був п'ятий президент Петро Порошенко.

Документ, який детально розповідає про деталі цієї операції, не дає відповіді на головне питання, що вже понад рік є одним із вирішальних факторів українського політичного життя: чи був зрив операції результатом цілеспрямованого «зливу» секретної інформації з боку керівництва країни, президента Володимира Зеленського або голови його офісу Андрія Єрмака.

Українська влада спочатку заперечувала сам факт підготовки такої операції, потім називала її «не нашою операцією», натякаючи на причетність до цих подій Росії.

Остання версія офіційного Києва щодо цієї операції прозвучала напередодні: тепер тут стверджують, що «спецзахід» з переміщення 33 «вагнерівців» в Україну готувався, але не відбувся.

Причину зриву парламентська слідча комісія досі не змогла встановити, йшлося в її проміжному звіті від 15 листопада.

З чого починалося

Операція, відома зараз як «Вагнергейт», бере початок ще з часів президентства Петра Порошенка, йдеться у звіті.

Тоді аналітики українських спецслужб у ході оперативних розробок учасників конфлікту на Донбасі, які воювали на боці сепаратистів, добре вивчили специфіку роботи російських приватних військових компаній.

Зокрема, спецслужби з'ясували, що багато найманців у період між ротаціями сидять без роботи у своїх рідних містах і селах, а також те, що ринок приватних військових компаній у Росії неоднорідний і децентралізований.

Враховуючи ці спостереження, уже в середині 2019 року українські спецслужби створили початковий план, згідно з яким невелику кількість — від двох до п'яти — російських найманців, які вчиняли тяжкі злочини на Донбасі, а після ротації шукали собі підробіток, мали виманити до третьої країни, там арештувати, а потім передати Україні.

Приводом для виїзду бійців за кордон мала стати участь у навчальному таборі, нібито організованому в Угорщині або в одній із країн Балтії, — після проходження вигаданого тренінгу вони нібито могли претендувати на більшу зарплату під час справжніх місій.

Розвідка і СБУ

У розслідуванні стверджується, що вдала спецоперація української розвідки із захоплення та транспортування з так званої «ДНР» на підконтрольну владі територію Володимира Цемаха, якого обвинувачують у причетності до збиття «Боїнга» МН-17, змусила спецслужби переглянути свої початкові плани.

Тепер у Києві задумалися про те, щоб захопити десятки, а то й сотні бійців ПВК, причетних до бойових дій на Донбасі.

З цією метою українська розвідка створила «віртуальну» фіктивну приватну військову компанію під назвою «МАР». Ця назва збігалася з назвою ПВК, що реально існувала в минулому, але згодом припинила свою діяльність.

Потім розвідники почали від імені «МАР» набирати працівників для «відрядження» до Сирії. Згодом бійцям повідомили, що плани змінюються і працювати доведеться у Венесуелі.

Деталі угоди, яка отримала кодову назву «Авеню», як зазначено у звіті, розробляли в режимі суворої секретності — за це відповідали шість працівників розвідки, які працювали в умовах ізоляції.

Інформатори в Росії

У кількох місцях звіту Bellingcat згадуються агенти українських спецслужб, які працюють на території Росії.

Один з них — офіцер ГРУ середньої ланки, заарештований і завербований українською військовою розвідкою під час конфлікту на Донбасі.

Він повернувся до Росії, вийшов на пенсію, а потім, за проханням українських розвідників, знову влаштувався на роботу в російське Міноборони.

Цей офіцер міг бути корисним українським спецслужбам, щоб підтвердити надійність створеної ними компанії, якби такі сумніви виникли у «претендентів» на роботу в ній, випливає зі звіту.

В іншому місці документа вказано, що безпосередньо перед виїздом з Росії бійці, яких арештували українські спецслужби, отримали на руки бюджет на поїздку.

У звіті йдеться, що ці кошти переправили до Росії за допомогою мережі агентів української розвідки, зокрема через громадян чеченського походження.

Автори звіту стверджують, що сотні претендентів на місце у вигаданій приватній військовій компанії надіслали українським спецслужбам величезну кількість інформації про свою діяльність на Донбасі — наприклад, знятих на телефон кадрів збитого українського гелікоптера.

Успіх операції

Зі звіту Bellingcat випливає, що, попри фактичний зрив операції, українським спецслужбам вдалося зібрати величезний масив інформації про учасників бойових дій на Донбасі.

По суті, вони пропонували бійцям, які сиділи без роботи, добре оплачуваний заробіток — ішлося про зарплату близько $3000 на місяць. А коли у відповідь на цю пропозицію отримали сотні відгуків від ветеранів бойових дій, просто просили їх детальніше розповісти про свій досвід.

До початку липня на дві адреси електронної пошти, які контролювала українська розвідка, надійшли сотні сторінок детальних рукописних свідчень про діяльність претендентів на роботу на сході України, Близькому Сході та в Центральній Африці.

Зокрема, прізвища їхніх безпосередніх керівників або, наприклад, дані про те, як регулярні частини російської армії заходили на Донбас під виглядом «ополченців».

Зеленський був у курсі 

У результаті звіт вказує, що якби операція українських спецслужб завершилася успіхом, це посилило б напруження у відносинах між Києвом і Москвою, тому розвідники мали отримати згоду на неї від вищого політичного керівництва України.

Посилаючись на дані розмови з колишніми працівниками української військової розвідки, Bellingcat стверджує, що Володимиру Зеленському доповіли про підготовку операції 15 червня 2020 року під час його щотижневої наради з керівництвом української розвідки.

Автори звіту стверджують, що президент України Володимир Зеленський знав про заплановану операцію і регулярно проводив наради щодо її підготовки.

Співрозмовники Bellingcat кажуть, що 26 червня Зеленський принципово схвалив проведення операції та попросив її конкретний план, підготовлений і затверджений тодішнім міністром оборони України Андрієм Тараном 1 липня того ж року.

Василя Бурбу звільнили з посади начальника ГУР МО 5 серпня 2020 року, одразу після провалу спецоперації. Українські ЗМІ писали, що його звільнення сталося після того, як він вимагав розібратися в причинах зриву «Вагнергейту» і, зокрема, перевірити посадовців з офісу президента на детекторі брехні.

Підслухана розмова

Загальну схему операції «Авеню» окреслили ще на початковому етапі її планування: бійців, яких планували захопити, мали вивезти з Москви до Мінська, а звідти вилетіти до Стамбула.

28 хвилин, які мав провести літак у повітряному просторі України, мали стати вирішальними: саме в цей час літак, за задумом спецслужб, треба було посадити в аеропорту «Бориспіль».

Спочатку, стверджує звіт Bellingcat, розробляли два сценарії того, як змусити приземлити лайнер саме там. За одним із них, комусь із пасажирів мало стати погано, за іншим — екстрену посадку потрібно було пояснити загрозою вибуху на борту літака.

У звіті стверджується, що з різних причин українські спецслужби обрали другий сценарій: певна людина в мінському аеропорту мала зателефонувати до українського центру контролю повітряного руху і повідомити про підслухану нею розмову двох невідомих чоловіків, ворожо налаштованих до України, які говорили про теракт на борту літака, що рухався над її територією.

Операцію відклав Єрмак

Як зазначено у звіті, Бурба і тодішній заступник голови СБУ Руслан Баранецький прибули до Офісу президента напередодні самої операції, запланованої на 25 липня, для останнього звіту про неї.

Посилаючись на слова Василя Бурби, у документі йдеться, що президент не зміг прийняти представників спецслужб, оскільки був зайнятий.

Людиною, яка попросила перенести операцію, за словами звіту Bellingcat, був керівник Офісу президента Андрій Єрмак

Той самий Бурба розповів Bellingcat, що Єрмак запропонував відкласти спецоперацію на тиждень. Напередодні Володимир Зеленський домовився про початок припинення вогню на Донбасі — воно мало початися 27 липня. «Затримання «вагнерівців» у Києві зірве перемир'я ще до його початку», — цитував Єрмака Бурба.

Бурба нібито відповів, що така затримка неминуче насторожить як «вагнерівців», так і спецслужби Росії та Білорусі. Тоді, за словами Бурби, не названі у звіті представники ОП, які зустрічалися зі спецслужбовцями, намагаючись піти їм назустріч, запропонували відкласти операцію принаймні на чотири дні, щоб перемир'я на Донбасі хоча б формально почалося.

Керівники спецслужб припустили, що знайти нові квитки з Мінська до Стамбула може бути складно, але пообіцяли подивитися, що можна зробити, йдеться у звіті.

Вже наступного ранку, коли «вагнерівці» виїжджали з Москви, українським розвідникам таки вдалося забронювати 33 нові квитки на 30 липня, і Василь Бурба нібито доповів про хід плану в ОП, хоча і з п'ятиденним запізненням.

Затримання в Білорусі

Однак, як відомо, план таки зірвався. Звіт Bellingcat констатує: вранці 29 липня 2020 року всіх «вагнерівців», які очікували свого відкладеного рейсу до Венесуели, заарештували білоруські правоохоронці.

Документ не вказує, чи було вторгнення білоруських силовиків до санаторію «Білорусочка» під Мінськом наслідком «зливу» інформації про українську спецоперацію.

Ідеться про «профілактичну акцію» білоруських спецслужб напередодні запланованих на 5 серпня президентських виборів і напруженої атмосфери, що панувала в суспільстві напередодні цієї події.

Однак звіт констатує, що під час допитів у затриманих «вагнерівців» запитували, чи знайомі вони з Сергієм Тихановським і Миколою Статкевичем — відомими діячами білоруської опозиції.

У ту саму канву вписуються й тогочасні заяви Олександра Лукашенка: схоже, білоруський лідер був переконаний, що «вагнерівці» не збиралися до Венесуели, а приїхали, щоб повалити його.

Назад до Росії

Звіт констатує, що перша реакція Москви на затримання «вагнерівців» вказувала, найімовірніше, на те, що в столиці Росії не розуміли, що всі ці люди робили в Мінську.

Отримавши українське та російське прохання про видачу затриманих «вагнерівців», Лукашенко погодився саме на запит Москви.

Протягом двох тижнів карантину їх регулярно допитували у ФСБ і прагнули детально відтворити, що сталося після того, як один із «вагнерівців» відгукнувся на побачене ним оголошення на сайті вакансій, підсумовує звіт.