Міхайлюк — «молоде ядро Пістонс», Лень — розмінна монета. Про українців у НБА

Цей сезон для українських баскетболістів у НБА виходить кардинально протилежним минулому.

Україну представляють у НБА лише два баскетболісти – Олексій Лень і Святослав Міхайлюк. На жаль, навряд чи ця кількість найближчими роками збільшиться, тож українським вболівальникам залишається сподіватися, що ці два гравці продовжуватимуть радувати їх своїми виступами в США.

Не можна сказати, що цей сезон вийшов для Леня і Міхайлюка поганим, але й до максимальних очікувань поки що також далеко. Як же змінилися позиції українців у лізі з моменту старту регулярки?

Міхайлюк зумів скористатися шансом

Перед стартом сезону позиції Свята в Детройті були дуже хисткими, адже йому не було гарантовано навіть місце в складі. Українець зумів завоювати одне з останніх місць у команді значною мірою завдяки своєму мінімальному контракту на наступні два сезони, що було вкрай важливо для фінансово скутих «Пістонс».

Міхайлюку слід було розраховувати на ігрову практику лише у разі кількох травм основних гравців Детройта, а потім максимально використати свій шанс. Святослав очікувано не виходив на паркет у стартових матчах своєї команди, але його шанс прийшов раніше, ніж можна було мріяти.

Стартовий розігруючий «поршнів» Реджі Джексон отримав серйозну травму у другому матчі сезону, через яку пропустив три місяці. Запасні захисники Деррік Роуз і Тім Фрейзер також майже одразу вибули на кілька тижнів. Пропускав старт сезону і зірковий бігмен Детройта Блейк Гріффін, який відповідав у команді за розіграш м'яча не менше, ніж Джексон.

Це одразу ж дало Міхайлюку від 10 до 15 хвилин стабільного ігрового часу з самого початку регулярки, про що ще нещодавно не міг мріяти навіть сам українець. Свят не до кінця впорався з обов'язками плеймейкера, надто часто втрачаючи м'яч. У листопаді він проводив понад 16 хвилин на паркеті, набираючи лише 4,2 очка, 1,3 передачі при 0,8 втратах за гру з жахливим відсотком влучань з поля – 36,7.

Але в перший місяць позитив у грі Свята був помітний так само, як і негативні моменти.  Через це головний тренер Дуейн Кейсі швидко збагнув, що на позиції розігруючого набагато краще діє Брюс Браун, а українця, який дуже добре грав в обороні і, що найважливіше, влучав 43,2% триочкових,  краще використовувати як класичного вінгмена 3-енд-ді. Тим більше, що в грудні проблеми Детройта посилилися через серйозну травму одного з найкращих баскетболістів команди Люка Кеннарда, який грає саме на позиції Міхайлюка.

Саме з цього місяця почався прорив українця, який зберіг свою точність з-за дуги, попутно вміло покращивши загальну ефективність. Його результативність зросла вдвічі порівняно з листопадом. Не дивно, що ігровий час Свята знову зріс, цього разу до майже 20 хвилин за гру.

Цей тренд продовжився і в січні, коли Міхайлюк отримував уже близько 30 хвилин ігрового часу, набираючи по 13,3 очка за гру при 46,3% реалізації кидків і 43,8% триочкових. Разом із часом на паркеті зростала і впевненість Свята у своїх силах.

Він почав значно частіше заробляти штрафні, що говорить не лише про його прогрес як скорера, а й про повагу гравців НБА до триочкового українця. Гравця з відсотком реалізації дальніх кидків понад 40% почали опікувати щільніше, що створило для Міхайлюка більше можливостей забивати в прохідних або робити скидки вільним партнерам.

Зараз його позиції в команді дуже міцні, про що свідчить і нещодавня заява Кейсі про Свята як про «частину молодого ядра Пістонс». Ці слова зовсім не випадкові, і на них вплинули не лише хороша гра українця протягом двох останніх місяців, а й інші обставини.

Центровий Андре Драммонд, найімовірніше, цього літа вийде на ринок вільних агентів, а травматичність Кеннарда ставить під сумнів його корисність для Детройта. Це спричинило безліч чуток навколо обмінів цих двох гравців до інших команд.

Свою роль у результатах Детройта зіграла й епідемія травм — після виходу в плей-офф минулого сезону команда зараз посідає лише десяте місце у Східній конференції. Відставання «поршнів» на чотири гри від зони плей-офф не залишає їм реалістичних шансів на боротьбу за вихід у матчі на вибування, особливо без Блейка Гріффіна, який вибув до кінця сезону.

Зрештою, «Пістонс» по суті викинули білий прапор щодо цього складу і відкрито заявили про початок перебудови після кількох років топтання на 7–10 місцях Сходу. Тепер «Поршні» хочуть робити ставку на молодих гравців, і Міхайлюк є одним з небагатьох, хто підходить під цей опис у нинішньому Детройті.

Кульмінацією цього стало потрапляння Свята на Матч майбутніх зірок. У складі команди інтернаціональних гравців разом з українцем зіграють такі зірки НБА, як Лука Дончич, Деандре Ейтон, Шай Гілджес-Александер та ще ціла низка яскравих талантів ліги.

Він став лише другим українцем в історії НБА після Віталія Потапенка, який візьме участь у зірковому уїк-енді. Це ще раз підкреслює, що Міхайлюк почав здобувати визнання в лізі, і якщо він продовжить у тому ж дусі, то за деякий час може претендувати навіть на участь у дуже престижному конкурсі триочкових, де вже давно немає випадкових людей.

Наразі сезон складається для українця в ідеальному ключі, і йому необхідно продовжувати використовувати кожен свій шанс. Тим більше, що найближчим часом їх може стати ще більше.

Леня «спихнули» до Сакраменто

Минулого сезону Олексій Лень залишив про себе чудове враження в Атланті, покращивши триочковий кидок і успішно розтягуючи оборону під проходи Трея Янга. Влітку його головний конкурент Дуейн Дедмон пішов до Сакраменто, і очікувалося, що українець може закріпитися в стартовому складі «Хоукс» і стати частиною майбутнього команди.

Але в цьому сезоні досить швидко стало зрозуміло, що на Леня в команді не роблять такої ставки, як передбачалося. У цьому може звинувачувати себе й сам українець, який не зумів показати прогрес у своїй грі, майже перестав кидати триочкові. Олексій у цьому сезоні забиває лише 0,3 триочкових за гру з відсотком влучань 25.

Також у нього не дуже складалися стосунки з Треєм Янгом, який був незадоволений своїми партнерами під час невдалого сезону, а менеджмент досить швидко почав говорити саме про посилення позиції центрового, щоб задобрити свою головну зірку. «Хоукс» гостро потребували партнера для Трея Янга на пік-н-роллах, а Лень перестав бути таким через регрес триочкового та брак рухливості як «роллера».

Також цей фактор став ключовим у захисті. Дірява оборона периметра Атланти гостро потребувала елітного страхувальника під кошиком, а Лень спеціалізується радше на персональному опікуванні бігменів, де він обмежує своїх опонентів 45% влучань цього сезону. Але цей компонент захисту з кожним роком має все меншу вагу в НБА, а гра на підстраховці та змінах при пік-н-роллах стала ключовою для бігменів. Олексієві просто бракує мобільності, щоб встигати в захисті всюди.

Атланта вирішила цю проблему обміном з Х'юстоном, у ході якого до команди прийшов рухливий центровий Клінт Капела. Про цінність же українця в лізі свідчить той факт, що він не відправився у зворотному напрямку, адже Х'юстон залишився взагалі без центрових і мав можливість прийняти не такий великий контракт Леня.

Найімовірніше, аналітичний штаб генерального менеджера «Рокетс» Дерила Морі вирішив, що архаїчна гра українця не зовсім відповідає вимогам сучасного баскетболу. Так само вирішили і в Атланті, яка за день обміняла Леня до Сакраменто, іронічно повернувши назад Дуейна Дедмона разом із кількома пиками другого раунду.

Роль українця в «Кінгз» виглядає зовсім незрозумілою. З одного боку, він схожий у ігровому плані на Дедмона, і генеральний менеджер «королів» Владе Дивац перед стартом сезону думав, що його команді дуже потрібен саме такий центровий. Але з іншого боку, головний тренер Люк Волтон досить швидко списав дорогого Дуейна і використовував на цій позиції Ришона Холмса, який радше схожий на Капелу і зовсім не схожий на Леня.

Зараз Холмс і Марвін Бегглі травмовані, тож у Олексія буде кілька тижнів, щоб проявити себе в новій команді. У разі успішної гри він може вибити собі якийсь ігровий час на залишок сезону, але вряд чи він буде вагомим, адже пріоритетом для «Кінгз» є розвиток Бегглі, а Холмс надто добре себе зарекомендував у першій частині сезону і має дешевий контракт на наступний рік.

Найголовніший мінус цієї ситуації в тому, що Лень знову опинився в дисфункціональному франчайзі, який не дуже розуміє, що робить. Минулого сезону здавалося, що Олексій опинився в тямущому клубі, але вся паніка і плутанина в Атланті в цій регулярці показали, що це було не так.

Тепер йому належить дуже ретельно обирати свою наступну команду цього літа, коли він знову вийде на ринок вільних агентів. Навряд чи його розглядатимуть як стартового центрового і дадуть йому пристойний контракт, тож Лень зможе сам обирати, куди саме він піде на контракт, близький до мінімального. Наприклад, піти до команди з топовим тренером, як-от у Далласі. Ну а якщо українець ставить собі за мету пограти в усіх головних невдахах НБА, то його завжди чекають у «Нью-Йорк Нікс».