Саміт Україна-ЄС у Києві: угода про «відкрите небо», підготовка до «газової війни» і плани на майбутнє

Зеленський закликав керівництво ЄС надати Україні європейську перспективу.

12 жовтня в Києві відбулося засідання 23-го саміту Україна-ЄС. У ньому взяли участь президент України Володимир Зеленський, президент Європейської ради Шарль Мішель і президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. 

Керівники інститутів Європейського Союзу прибули до Маріїнського палацу, де їх привітав Зеленський. Президент України висловив впевненість, що діалог «буде плідним і ще більше сприятиме інтеграції України в європейську спільноту». 

Угода про «відкрите небо»

У межах саміту Україна–ЄС підписали довгоочікувану угоду про «відкрите небо». З українського боку її підписав прем’єр-міністр Денис Шмигаль, з боку ЄС — глава дипломатії Жозеп Боррель і посол Словенії в Україні Томаж Менцин. 

Угода про «відкрите небо» зрівнює деякі права українських і європейських авіакомпаній, знімає монополію на окремі маршрути, встановлену двосторонніми договорами, полегшує відкриття нових маршрутів між українськими та європейськими містами і, як наслідок, знижує ціни на квитки. 

У ЄС наголошують, що одним із наслідків підписання цієї угоди має стати поява в Україні нових лоукост-авіаліній і підвищення туристичної привабливості України. 

Європейська перспектива

Зеленський закликав керівництво ЄС і держави-члени бути «сміливими і далекоглядними» та надати Україні європейську перспективу. 

Володимир Зеленський
президент України

Дуже очікуємо від керівництва Європейського Союзу та держав-членів сміливості й далекоглядності в баченні України як невід’ємної складової європейського простору. Надання Україні європейської перспективи, яка поділяє спільні з ЄС цінності, відповідно до статті 49 Договору про ЄС — логічний і очікуваний крок. Для досягнення цієї мети Україна наполегливо працюватиме з усіма партнерами та державами ЄС. 

Напередодні саміту з ЄС Верховна Рада закликала визнати перспективу членства України. 

«Промисловий безвіз»

Президент Володимир Зеленський розраховує підписати угоду про «промисловий безвіз» на наступному саміті Україна–ЄС через рік. 

Володимир Зеленський
президент України

Починаємо розмову про оновлення митних тарифів і перегляд поглибленої та всеосяжної зони вільної торгівлі. Є рух до дуже важливого для України промислового безвізу. Уже на наступному саміті Україна–ЄС ми прагнемо підписати цю угоду. 

Він додав, що розпочався діалог щодо Європейського зеленого курсу: «Ми готові спільно з ЄС рухатися до кліматичної нейтральності». 

Угода АСАА (про оцінку відповідності та прийнятності промислової продукції), яку називають «промисловим безвізом», — це визнання еквівалентності системи технічного регулювання та оцінки відповідності європейським нормам, що дозволило б виробникам промислової продукції отримувати необхідні сертифікати в Україні, а не їхати до ЄС у пошуках офіційного представника, який може отримати цей сертифікат. 

Санкційний тиск на РФ

Зеленський закликав ЄС розширити санкції проти Росії, зокрема після нещодавніх виборів до Держдуми РФ. Він подякував за те, що ЄС із року в рік продовжує санкції проти РФ: «Але потреба в посиленні санкційного тиску назріла давно». 

Президент заявив, що до санкційних списків мають потрапити всі, хто брав участь в організації та проведенні виборів до Держдуми на окупованому Криму, Севастополі та тимчасово окупованих територіях Донбасу: «Без уваги не мають залишитися і системні порушення прав людини в тимчасово окупованому Криму». 

Він відзначив санкції ЄС проти восьми представників так званої судової влади Криму. 11 жовтня Рада ЄС запровадила обмежувальні заходи проти восьми осіб за активну підтримку дій і реалізацію політики, що підриває або загрожує територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. 

Серед осіб зі санкційного списку є представники правоохоронних органів — судді, прокурори та силовики, відповідальні за виконання російського законодавства в незаконно анексованих Криму і Севастополі. 

Підготовка до «газової війни» з РФ

ЄС і Україна домовилися опрацювати «всі сценарії» розвитку подій довкола постачання газу в Україну. Президентка Єврокомісії заявила, що події на газовому ринку були предметом обговорення під час саміту. 

Урсула фон дер Ляєн
президент Європейської комісії

Я розумію вашу занепокоєність щодо постачання газу, і це питання стосується не лише цієї зими, а й дальшого майбутнього. І завдання для Комісії — разом з Україною опрацювати всі сценарії. 

За її словами, це означає опрацювати можливість більшого обсягу реверсу газу через ГТС Словаччини. Також ЄС планує активно використовувати українську газотранспортну інфраструктуру. 

Президентка ЄК зазначила: «Ми також маємо вивчити питання використання підземних газових сховищ України». Вона порадила Києву зосередити зусилля на підвищенні енергоефективності. 

«Правила гри має змінити енергоефективність. Україна взагалі не повинна імпортувати газ, вона має бути самодостатньою», — зазначила Урсула фон дер Ляєн. 

Три шляхи

Президентка ЄК назвала три шляхи, якими слід рухатися, щоб вивести відносини між Україною та ЄС на новий рівень. 

Урсула фон дер Ляєн
президентка Єврокомісії

Перший стосується зосередження України на впровадженні реформ. Україна пройшла довгий шлях, і я хочу привітати вас, президенте Зеленський, із цим. Я хочу чітко заявити, що ми продовжимо підтримувати зусилля України в здійсненні основних реформ.

За її словами, мова йде насамперед про реформу судочинства, включно з реформою Конституційного суду, боротьбу з корупцією та обмеження впливу олігархів. Другий шлях — використати потенціал Угоди про асоціацію. 

«Вона все ще може багато запропонувати. Ми це обговорювали. Наприклад, у діджитал-сфері. Україна дуже прогресивна в цій сфері, і ми можемо тут багато зробити спільно», — зазначила президентка ЄК. 

Третій шлях спрямований на збільшення обсягів торгівлі, інвестицій та економічного співробітництва: «Наша угода про поглиблену та всеосяжну зону вільної торгівлі й надалі є наріжним каменем наших відносин. Багато вже зроблено, і я закликаю нас бути амбітними, щоб обидві сторони могли скористатися перевагами». 

Ухвалення «антиолігархічного» закону

ЄС підтримав Україну за відданість боротьбі з впливом приватних інтересів, зокрема ухвалення закону про олігархів. Учасники саміту наголосили на необхідності подальших зусиль для забезпечення незалежного та ефективного функціонування антикорупційних і правоохоронних органів, зокрема шляхом деполітизованого процесу відбору на керівні посади відповідно до заслуг. 

«ЄС привітав зусилля України щодо обмеження можливостей для вчинення корупційних дій та її відданість боротьбі з впливом приватних інтересів («деолігархізація»), зокрема шляхом юридично обґрунтованого ухвалення та впровадження відповідного законодавства, і закликав до подальших кроків України в цьому напрямі», — йдеться в заяві. 

ЄС підтвердив свою постійну підтримку зусиль України, спрямованих на масштабні реформи, особливо в судовій системі та боротьбі з корупцією. Зі свого боку Україна підтвердила відданість ратифікації Римського статуту, як це передбачено Угодою про асоціацію. 

Ще дві угоди

На саміті Україна–ЄС було підписано угоду про участь України в програмах «Горизонт Європа» та «Креативна Європа». 

«Підписання документа забезпечить правову базу для співпраці в науковій і науково-технічній сфері та створить передумови, необхідні для прискорення становлення України як впливової європейської держави шляхом розширення міжнародної науково-технічної співпраці, забезпечить необхідні кроки для інтеграції нашої країни до Європейського дослідницького простору», — йдеться в повідомленні. 

«Горизонт Європа» на 2021–2027 роки є найбільшою програмою ЄС із фінансування науки й інновацій із загальним бюджетом понад €95,5 млрд. 

«Метою укладення угоди є участь нашої країни в програмі ЄС «Креативна Європа» на 2021–2027 роки, спрямованій на підтримку та посилення конкурентоспроможності європейського культурного, креативного та аудіовізуального секторів, а також на розвиток і просування культурного та мовного різноманіття і збереження європейської культурної спадщини», — повідомили в пресслужбі Зеленського. 

«Креативна Європа» на 2021–2027 роки має бюджет €2,4 млрд і реалізується за трьома напрямами — культура, медіа та міжсекторальна взаємодія.