Мене все ж таки попросили пояснити, що демонструють показники обігу ОВДП станом на початок року та на 27 вересня.
Отже, давайте спробуємо розібратися. Спочатку подивимося на дані першої колонки, які демонструють політику управління держборгом з боку Мінфіну.

Так, порівняно з початком року Мінфін наростив загальну заборгованість за ОВДП на 63 млрд 283 млн грн. При цьому розмір заборгованості за ОВДП, номінованими в гривні, збільшився на 85 млрд 530 млн грн. Натомість ОВДП в іноземній валюті скоротилися на 23 млрд 267 млн грн. Про що це говорить?
За стабільного курсу гривні до іноземних валют, не кажучи про зміцнення гривні, витрати на обслуговування держборгу суттєво збільшаться.
Бо процентна ставка за ОВДП в іноземних валютах становить 6-7% річних, а за гривневими — 16-18% річних. Таке заміщення держборгу в іноземній валюті на національну валюту Мінфін може робити, якщо виходить із того, що надалі курс гривні має знизитися щонайменше на 15-20%. Тільки в такому разі його дії можна вважати виправданими. Але керівництво Нацбанку робитиме все, щоб цього не допустити. Бо попри всі красиві розмови про таргетування інфляції там чудово розуміють, що за переважно сировинної структури економіки суттєве зниження курсу гривні неминуче призведе до стрибка інфляції. І тоді надувати щоки та розповідати про монетарні методи поступового зниження темпів інфляції буде важко. Зрозуміло, що пані Маркарова платить відсотки за ОВДП не зі власної, а з державної кишені, тому може собі дозволити не дуже непокоїтися через зростання витрат на обслуговування держборгу. Але от громадянам є сенс задуматися. Бо, як варто нагадати, в держбюджеті знаходяться гроші громадян. Інших там коштів немає. І саме їхніми коштами розпоряджаються урядовці.
Тепер подивимося на те, як розподілено загальний обсяг ОВДП.Нацбанк скоротив свій портфель ОВДП на 11 млрд 034 млн грн. Це свідчить, що Нацбанк зміг на цю суму зменшити обсяг емітованих ним гривень. Принаймні ці дані повністю спростовують заяви деяких некомпетентних дурнів з політичного середовища про те, що Нацбанк емітує гривню та фінансує діяльність уряду. Насправді все з точністю до навпаки.
Комерційні банки теж скоротили обсяг ОВДП у своїх портфелях активів — на 26 млрд 801 млн грн. При цьому обсяг ОВДП у гривнях у їхніх портфелях навіть трохи збільшився — на 753 млн грн. Але водночас обсяг ОВДП в іноземних валютах зменшився на 27 млрд 554 млн грн. Причина цього банальна. Уряд протягом цього року погашав раніше випущені в обіг ОВДП в іноземних валютах, але нових не емітував, хоча банки для забезпечення збалансованості своїх портфелів активів були зацікавлені в них. І були готові їх купувати з дохідністю нижчою, ніж уряд пропонував цього року за єврооблігаціями (облігації в іноземній валюті, емітовані для розміщення на зовнішніх фінансових ринках). Знову ж таки наголошую, що такі дії Мінфіну мають сенс лише за умови очікуваного зниження курсу гривні на 15-20% у проміжку наступних 365-730 днів. Або на цьому хтось заробляє з можновладців чи має інші приховані наміри, які суперечать державним інтересам. Але це вже зовсім інша історія.
А тепер подивимося, хто скуповував наші ОВДП, номіновані в гривнях, з абсурдно високою дохідністю. Це були нерезиденти. З даних в останній колонці можна побачити, що порівняно з початком року вони наростили обсяг своїх портфелів ОВДП у гривнях на 91 млрд 438 млн грн. Тобто вони ввозили в Україну іноземну валюту, продавали її на внутрішньому ринку, а потім купували ОВДП у грн. Саме це призвело до значного зміцнення курсу гривні до іноземних валют. У чому причина такої аномальної ситуації та які потенційні ризики для стабільності гривні та фінансової системи країни? Причина такого суттєвого нарощування обсягу ОВДП у гривнях, які купують нерезиденти, пов'язана з абсурдною, доктринерською процентною політикою Нацбанку, яка призвела до того, що підприємства промисловості, агросектору, транспорту та будівництва змушені повністю відмовлятися від кредитів у гривнях. І така ситуація триває вже п'ятий рік поспіль, не дозволяючи реальному сектору нарощувати обсяг виробництва. Саме це стримує прискорення темпів зростання української економіки. Про що мені доводилося вже безліч разів писати. До речі, можу нагадати, що ще у 2016 році писав, що саме монетарна політика Нацбанку, а не помилки Порошенка, поховає його сподівання на переобрання на посаду Президента України. Продукована Нацбанком політика надвисоких процентних ставок змушує уряд орієнтуватися на облікову ставку НБУ як базовий рівень дохідності за ОВДП, номінованими в гривнях. Негативи такої політики Нацбанку та Мінфіну пов'язані з двома основними факторами. Якщо іноземну валюту в країну заводять інвестори для довгострокових інвестицій, тоді ризики швидкого виведення іноземної валюти з країни дуже незначні. І суттєвого тиску на курс гривні бути майже не може. Зовсім інша ситуація виникає, коли іноземну валюту заводять фінансові спекулянти для придбання ОВДП. У разі будь-якої дестабілізації на зовнішньому чи внутрішньому ринку вони почнуть навіть зі значним дисконтом продавати ОВДП та купувати іноземну валюту для подальшого виведення з країни. Враховуючи, що таких облігацій придбано на суму понад 3,5 млрд доларів, тиск на курс гривні може бути дуже суттєвим. Причому скуповувати ці ОВДП зможе фактично лише Нацбанк, якому до того ж доведеться продавати іноземну валюту з власних резервів. Крім того, панічне виведення коштів нерезидентами неминуче породить тиск на курс гривні з боку українського бізнесу та населення. Вони теж почнуть скуповувати іноземну валюту. Але окрім неминучого обвалу курсу гривні за таких обставин виникає ще одна проблема. Вже для уряду.
На ринку знаходитиметься дуже великий обсяг ОВДП з дохідністю значно вищою за номінальну. Тобто вийти на внутрішній ринок запозичень Мінфін потім ще довго не зможе. Але потреба у фінансуванні дефіциту держбюджету та виконанні боргових зобов'язань потребуватиме оголошення дефолту або емісії гривні Нацбанком. І перший, і другий варіант спровокують новий обвал курсу гривні.
Правда, є ще один варіант. Пов'язаний він із продажем державних земель у дуже значних обсягах нерезидентам. Що, у свою чергу, неминуче призводитиме до зниження її вартості. Хоча такі дії команди Зе можуть спровокувати соціально-політичний вибух, який поховає не тільки їх, але й українську державність.