Рекордні ціни на енергоносії у 2021 році перетворюються на рекордні ціни на продовольство у 2022 році.
Із кінця минулого року виробники продовольства — хліба, молока, м'яса, яєць — говорять про суттєве скорочення виробництва, а то й зупинку підприємств.
Нинішні ціни на газ стали для них непосильними. А якщо закласти ці ціни у вартість продукції, вона стане непосильною для більшості покупців, повідомляє «BBC News Україна».
Уряд каже, що вирішив проблему, коли в останні дні старого року зобов'язав приватні компанії продавати частину газу виробникам «соціально важливих» продуктів за регульованою ціною через біржу.
Однак видобувні компанії вже заявили, що рішення уряду не лише суперечить закону про ринок газу, а й може підірвати енергобезпеку країни, адже за таких умов видобуток неодмінно почне скорочуватися.
Перш за все, до подальшого зростання цін практично на все, що є на полицях магазинів.
Ще восени 2021 року, коли увага громадськості була прикута переважно до тарифів на газ та опалення, експерти попереджали: важливі не лише ціни на газ для побутових споживачів, які уряд зафіксував на рівні травня завдяки річним газовим контрактам.
«Космічні» ціни на газ для промисловості, які були і залишаються ринковими, все одно відобразяться на гаманцях українців — через ціни на всі товари і передусім на продовольство.
Тепер радник президента з економічних питань Олег Устенко говорить, що зростання цін у сировинній продовольчій групі в новому році може досягти 20% і потребувати «антикризових заходів».
А якщо врахувати, що продукти в українському споживчому кошику «важать» майже половину, «таке зростання цін може стати серйозним інфляційним шоком», розповів економіст, прогнозуючи загальну інфляцію в країні на рівні 8-10%.
Втім, стверджує президентський радник, зростання цін буде відчутним не лише для гаманців українців, а й у всьому світі. Крім того, значна частина інфляції цього року в Україні буде «імпортованою».
Насамперед із найбільшої економіки світу — США. Там десятки мільярдів, які були витрачені на підтримку економіки під час пандемії, обернулися давно забутою інфляцією — за минулий рік вона досягла максимального рівня майже за чотири десятиліття — 6,8%.
Для американців така цифра є шоком — багато хто з них із таким зростанням цін зіткнувся вперше в житті.
Про незвичайність ситуації свідчить, наприклад, те, що Білий дім змушений розбиратися зі зростанням цін на м'ясо. Як виявилося, в країні з найпотужнішою економікою у світі чотири компанії контролюють 85% виробництва яловичини і 54% виробництва птиці.
А президент Байден працює над планом заходів, які мають простимулювати конкуренцію в цій галузі і відповідно знизити ціни.
За даними Мінекономіки, лише в грудні середня ціна імпортного газу зросла на 62% — до майже $1200 за тисячу кубометрів.
Українські харчовики, яким уже не під силу «тягнути» нинішні ціни на газ, пропонували уряду підтримати їх так, як це зробили або планують зробити в низці європейських країн — цільова підтримка окремих галузей і зниження ПДВ на окремі товари.
Такий шлях пропонують деякі українські експерти. Зокрема, Павло Кухта з київської школи економіки.
За опитуваннями, американці витратили коронавірусну підтримку переважно на продовольство та оплату житла
«ПДВ — це податок у розмірі 20% від ціни, який ми платимо при купівлі всіх продуктів», — нагадує колишній заступник міністра економіки і сільського господарства. «Ставку ПДВ можна тимчасово на один рік встановити на рівні 0% на ключові для українців продукти. Оскільки ПДВ завжди закладається в ціну, це різко знизить ціни на подібні продукти.
Звісно, зниження ПДВ на продовольство коштуватиме грошей з бюджету, — визнає економіст. Але зазначає, що «бюджет — це інструмент для розв'язання проблем людей. А нашою проблемою цього року буде зростання цін на їжу».
Водночас економічний радник президента Олег Устенко вважає, що в українських умовах зниження або скасування ПДВ, навіть тимчасове, призведе до додаткових витрат на адміністрування податків і шкодитиме конкуренції.
«В наших умовах це додатковий ризик для економіки», — вважає він.
А от прийнятнішим варіантом, каже економіст, могла б бути цільова фінансова підтримка — за аналогією з програмою «Підтримка». Олег Устенко навіть не виключив запровадження чогось на кшталт «продуктових карток», які діють у США для малозабезпечених громадян.
«В офісі президента позиція більш ніж чітка: насамперед мають отримати підтримку найуразливіші та незахищені верстви населення. Як? Варіанти розглядатимуться. Це можуть бути і додаткові виплати для компенсації зростання цін, і запровадження food stamps у системі «Дія» — так звані «продуктові» чеки, як це практикується в США», — заявив Олег Устенко, наголосивши, що «це антикризові заходи, які можуть впроваджуватися за потреби».
Такий крок не виключає і Павло Кухта. Він нагадує, що продуктові картки або талони — «спеціальні чеки на визначену суму грошей, які можна витрачати виключно на їжу» — ввели в США ще за часів Великої депресії 1930-х. Однак вони існують досі.
За словами економіста, українські фахівці говорять про подібну систему вже давно, а у 2022 році — «ідеальний час, щоб нарешті перейти від розмов до справ».
У Центрі економічної стратегії також закликають владу використати можливості бюджету — «через механізм субсидій, зменшення ставок ПДВ на певний період для окремих товарів та енергоносіїв, а також соціальні виплати».
Однак український уряд пішов добре відомим шляхом — частково відновив державне регулювання цін на ринку газу.
В останні дні старого року уряд зобов'язав приватні видобувні компанії з 1 січня по 30 квітня 2022 року продавати 20% свого газу на українській енергетичній біржі, а також обмежив 25% націнку на газ, що продається виробникам борошна, житньо-пшеничного («Український») хліба і батонів, молока, яєць та рослинної олії. Усі ці продукти уряд називає «соціальними».
Міністерство аграрної політики вже оприлюднило список підприємств, які випускають «соціальні» продукти, а отже, мають право купувати газ за пільговою ціною. До нього увійшли близько 7 000 підприємств.
За оцінкою заступниці міністра економіки Юлії Свириденко, за таких правил уже в січні нового року виробники мають отримати до 80 млн кубометрів дешевшого газу.
От тільки ні видобувачі, ні біржа поки не знають, як оформлювати такі контракти.
«Ми чекаємо від уряду конкретного порядку (продажів), як і всі газовидобувні компанії», — заявила заступниця голови біржового комітету УЕБ Інна Щербина.
Повернення до «ручного» регулювання цін може обернутися для України подіями, подібними до тих, що відбуваються в Казахстані, вважає директор Центру економічної стратегії Глеб Вишлінський.
«Якщо ми підемо таким шляхом, як у Казахстані — тримати ціни вручну, доки не закінчаться гроші, то згодом різке подорожчання (де-факто повернення ринкової ціни) стане для багатьох трагедією», — заявив він телеканалу «Рада».
У ЦЕС вважають, що рішення уряду щодо спеціальних цін на газ для окремих виробників виглядають непродуманими, а механізм дії нововведень незрозумілим.
Крім того, самі видобувні компанії вважають рішення уряду таким, що суперечить зобов'язанням України як члена Енергетичного співтовариства Європи та закону про ринок газу, і готові доводити це в суді.
В асоціації газовидобувних компаній також застерігають: державний контроль за цінами не лише не вирішить проблеми споживачів, а й матиме катастрофічні наслідки для української енергетики.
Там нагадують, що за останні п'ять років приватні компанії наростили видобуток газу більш ніж на 20% і зараз видобувають до чверті від усього видобутку в країні. Але в умовах, коли їх змушуватимуть частину цього газу продавати за регульованою ціною, вони обов'язково скоротять інвестиції, а отже, скоротиться й видобуток.
Менший видобуток — менше податків, зокрема й ренти, з якої, наприклад, фінансуються виплати тисячі за вакцинацію, або планують почати фінансувати президентський фонд майбутніх поколінь.
Втім, зменшення власного видобутку газу має ще одну, не таку віддалену загрозу.
«Враховуючи ймовірний запуск Північного потоку-2 та ризик скорочення або повного припинення транзиту російського газу через територію України це суттєво послабить енергетичну безпеку України», — застерігають в асоціації газовидобувачів.
Добудова газопроводу, яким Росія хоче постачати ще більше свого газу до Європи, а також бажання Москви якомога швидше запустити цей газопровід уже стали одним із основних чинників рекордних цін на газ у Європі. А також того, що європейські газосховища стоять майже порожніми.
За даними оператора ГТС України, у 2021 році українськими трубопроводами до Європи пройшло 41,6 млрд кубометрів російського газу. Це на 25% менше, ніж у 2020 році. Загалом потужності української ГТС були використані лише на 30%. У перші дні 2022 року скорочення транзиту прискорилося.
Це означає не лише втрату доходів від транспортування. Понад 90% українського газового імпорту — це так званий віртуальний реверс, тобто те, що Україна відбирає з трубопроводів в обмін на взаємозалік за контрактами з європейськими компаніями.
У разі, якщо транзит газу територією України й далі скорочуватиметься, а імпортувати з Європи буде важко — і через ціни, і через нестачу самого газу — саме внутрішній видобуток має бути «подушкою безпеки» для України.
Власне, як усе працює, має показати приклад з вугіллям, видобуток якого в Україні скоротився, а імпорт виявився не таким простим і значно дорожчим, ніж очікували. Звідси — рекордно малі запаси на ТЕЦ і рішення використовувати дорогий газ, щоб перекрити брак відсутнього вугілля.
Тож «гасіння пожежі» з цінами на продукти через ручне керування цінами на газ може обернутися ще більшою проблемою — і не в далекому майбутньому, а вже цього року.
Хоча ціни на газ для населення, а тепер і для виробників харчової продукції привертають більше уваги в зимові місяці, є ще одна проблема, про яку вже говорять експерти.
Йдеться про врожай нового року. Для того щоб він був добрим, потрібні добрива, а у їх виробництві газ є однією з головних складових — до 80%.
Якщо додати до цього вартість пального для посівної та збирання врожаю, яка також буде закладена в ціну продуктів, нинішня вартість буханця хліба може виявитися далеко не останнім рекордом цього року.