«Укргазвидобуток» оголосила тендер на утилізацію бурового шламу на 186 млн гривень. Як силовики ділять ринок утилізації відходів і чому це веде до екологічної катастрофи

Розслідування TK Media.

23 липня найбільше українське підприємство, що спеціалізується на видобутку газу,  АТ «Укргаздобуток» оголосило тендер на утилізацію бурового шламу з п'яти бурових вишок, які використовує компанія. Заявлена вартість тендера становила понад 186 мільйонів гривень. Буровий шлам — природний відхід процесу буріння, зовні схожий на кефіроподібну масу і віднесений до IV класу небезпеки, а його утилізація — необхідність виробничого процесу.

Втім, на відміну від попереднього тендера, нинішній не передбачає переробку та утилізацію бурового шламу і перетворення його на вторинну сировину. Шлам утилізуватимуть за принципом «вантажи — вези»: тобто підрядник завантажуватиме відходи у вантажівки і вивозитиме «куди очі дивляться» та де «не будуть особливо обурюватися». Так, згідно з відкритою тендерною документацією, директор одного з полігонів побутових відходів уже звернувся до фірми-утилізатора з пропозицією розмістити шлам на полігоні твердих побутових відходів.

Це прямо суперечить європейським нормам і навіть українським законопроєктам про поводження з відходами, ініційованим членами президентської фракції. Якщо буровий відхід потрапить на побутові смітники або звичайні поля — це може обернутися екологічною катастрофою.

Учасники ринку вже називають умови тендера «дивними» та дискримінаційними. У технічному завданні прописано велику кількість документів, які не є необхідними, але отримання яких потребує часу. Наприклад, різноманітні сертифікати ISO. Викликає здивування й вимога до фірм мати ліцензію на поводження з небезпечними відходами, враховуючи, що буровий шлам, згідно з державним класифікатором, належить до жовтої категорії (IV категорія небезпеки) і таким не вважається. 

«Є відчуття, що вимоги тендера прописані під конкретні компанії», — ділиться один із учасників тендера на умовах анонімності. Це не дивно: раніше TK Media розповідали, як силовики «зачищають» ринок, відкриваючи кримінальні провадження щодо екологічних компаній. На думку експертів, причина кримінальних рейдів — забезпечити перевагу «прокурорським» компаніям.

У попередньому матеріалі ми розповідали про українських підприємців Ігоря Височина («ЕКО-ФОРС») і Gleba Ryzhova («ЕКОТЕК-ОІЛ»), які першими в Україні запропонували авторську унікальну технологію переробки бурового шламу за допомогою «фільтруючих басейнів». Завдяки впровадженню прогресивних технологій компанія досить швидко підкорила ринок утилізації відходів і отримала контракти від бурових компаній, а отримала... кримінальні провадження, обшуки, запобіжні заходи та маски-шоу. У компанії впевнені: їх замовили недобросовісні конкуренти, які втратили замовлення через відсутність технологій і неконкурентоспроможність. Поки співзасновник компанії, що запропонувала екологічне рішення, змушений захищатися в судах, працівники ходять на допити, — ринок повертається в минуле, а буровий шлам знову викидатимуть на смітники і закопуватимуть у лісопосадках.

Редакція TK Media вивчила документи, висновки експертиз, поспілкувалася з експертами і в цьому матеріалі продовжила розбиратися, як «клеїлася» справа щодо компанії «ЕКО-ФОРС».

23 червня 2020 року Печерський районний суд зобов'язав Державне бюро розслідувань відкрити кримінальне провадження щодо прокурора ОГП Олександра Підлисного за фактом можливого внесення недостовірних відомостей до підозри Ігорю Височину, співзасновнику «ЕКО-ФОРС». Через два тижні, 15 липня, слідчий ДБР вніс дані до ЄРДР, виконавши рішення суду, і відкрив провадження. Проте розслідувати можливі зловживання прокурора доручили слідчому, який входить до слідчої групи під керівництвом цього ж прокурора в межах кримінального переслідування компанії «ЕКО-ФОРС», — наявний очевидний конфлікт інтересів. 

Як стверджує сторона захисту, прокурор Офісу Генпрокурора Олександр Підлисний поклав в основу підозри висновок судової експертизи, яка досліджувала проби з бурової, на якій компанія насправді не проводила робіт, а після викриття підробки «заднім числом» власною постановою змінив об'єкт судової експертизи.

Як стверджує сторона захисту, прокурор Офісу Генпрокурора Олександр Підлісний поклав в основу підозри висновок судової експертизи, яка досліджувала проби з бурової, на якій компанія насправді не проводила робіт, а після викриття підробки «заднім числом» своєю ж постановою змінив об'єкт судової експертизи.

Кримінальне переслідування компанії «ЕКО-ФОРС» триває вже півтора року, а можлива підробка документів — не єдина темна пляма в позиції обвинувачення. Саме кримінальне провадження було відкрито за заявою безробітного «фунта» (підставна особа — ред.), а за півтора року прокуратура ні на крок не наблизилася до завершення розслідування. Схоже, що передача справи до суду не є кінцевою метою правоохоронців. Навпаки, вони ніби зацікавлені в продовженні досудового розслідування, щоб використовувати повноваження і важелі слідства для тиску на компанію, розповідає сторона захисту, — можливості проводити обшуки, допити, виїмки, арешти, обирати запобіжні заходи, блокувати господарську діяльність підприємства. 

 18 серпня прокурор Підлисний знову змінює підозру і ставить Ігорю Височину ще одну статтю. Цього разу ст. 236 КК України  — «Порушення правил екологічної безпеки». Попри те, що Височин навіть не є суб'єктом цієї статті, не кажучи вже про відсутню об'єктивну сторону злочину. На думку державних обвинувачів, діяльність компанії призвела до забруднення навколишнього середовища, хоча того ж дня, 18 серпня, на полігонах компанії проводилася позапланова перевірка Держекоінспекцією Центрального округу, ініційована самим підприємством «Еко-Форс». Перевірка не виявила забруднення навколишнього середовища. Перевіряючі склали відповідний акт. На запитання, хто відбирав проби минулого разу, коли під час перевірки був присутній прокурор, працівники Екоінспекції розповіли, що проби їм надав співробітник Державного бюро розслідувань. За законом же проби мають відбирати фахівці відповідного профілю. 

Ці та інші невідповідності й порушення в розслідуванні можуть навести на думку, що прокуратура не зацікавлена в установленні істини в цій справі, навпаки, робить усе, щоб «підігнати» матеріали під мету провадження і дискредитувати українських підприємців. І ці підозри не будуть безпідставними, адже кримінальним переслідуванням тиск на компанію давно не обмежується.

Ці та інші невідповідності й порушення в розслідуванні можуть навести на думку, що прокуратура не зацікавлена в установленні істини в цій справі, навпаки, робить усе, щоб «підігнати» матеріали під мету переслідування та дискредитувати українських підприємців. І ці підозри не будуть безпідставними, адже кримінальним переслідуванням тиск на компанію давно не обмежується.

Ще до появи «людей у чорному» на порозі будинків і офісу підприємства компанія зіткнулася з інформаційною кампанією з дискредитації в мережі. Так, в інтернеті з'явився сайт InfoNews, який позиціонує себе як ЗМІ і почав публікувати серію негативних матеріалів щодо компанії. Власницею і головним редактором ресурсу зазначено Марину Жуковину, згодом вона особисто брала участь в обшуках на полігонах компанії. Матеріали на сайті позиціонувалися як «журналістські розслідування», проте на «журналістські матеріали» вони не схожі: публікації мають оціночний характер і ознаки «джинси» (замовного матеріалу). Про комерційну природу публікацій свідчить і активна рекламна кампанія. Так, публікації сайту InfoNews щодо компанії «ЕКО-ФОРС» просуваються на сторінці сайту за гроші. Цікаво, що інші новини та матеріали на сайті за гроші не просуваються.

Ще до появи «людей у чорному» на порозі будинків і офісу підприємства компанія зіткнулася з інформаційною кампанією дискредитації в мережі. Так, в інтернеті з'явився сайт InfoNews, який позиціонує себе як ЗМІ і почав публікувати серію негативних матеріалів щодо компанії. Власницею та головною редакторкою ресурсу вказано Марину Жуковину, згодом вона особисто брала участь в обшуках на полігонах компанії. Матеріали на сайті позиціонувалися як «журналістські розслідування», проте на «журналістські матеріали» вони не схожі: публікації мають оцінний характер і ознаки «джинси» (замовного матеріалу). Про комерційну природу публікацій свідчить і активна рекламна кампанія. Так, публікації сайту InfoNews щодо компанії «ЕКО-ФОРС» просуваються на сторінці сайту за гроші. Цікаво, що інші новини та матеріали на сайті за гроші не просуваються.

За словами адвокатів Височина, прокурор Підлісний стверджував, що активістка навіть консультує слідство у кримінальній справі. Сама ж Жуковина, як кажуть, виступила підписанткою спільного звернення до прокурора Підлісного про позбавлення «ЕКО-ФОРС» ліцензії. Примітно й те, що сайт InfoNews системно публікує «оперативні матеріали», надані силовиками (наприклад, неретушовані фото з обшуків), активістів було допущено до участі в обшуку на полігоні, а сам сайт дякує правоохоронцям за роботу.

На сайті відсутня реклама, отже він є дотаційним проєктом з незрозумілим джерелом фінансування.

Ігор Височин надав виданню скриншоти листування, імовірно, з активісткою Мариною Жуковиною, в якому та нібито підтверджує, що розслідування щодо підприємця є «проєктом». Редакція вивчила оригінал листування з оригінального носія та перевірила номер телефону, з якого надсилалися повідомлення. За нашою інформацією, він належить Жуковиній.

Це підтверджує комерційний характер переслідування еко-бізнесменів і той факт, що через кілька днів після публікації інтерв'ю з Ігорем Височиним і Глібом Рижовим на сайті TK Media до редакції надійшов лист із пропозицією видалити матеріал за гроші або отримати судовий позов. Отже, хтось був готовий витратити гроші, щоб не дати компанії «Еко-Форс» бути почутою.

Мета кампанії з дискредитації — загалом зробити підприємців «токсичними» для їхніх клієнтів, колег, учасників ринку, державних службовців, створити образ «людей, у яких проблеми», навіть якщо ці проблеми вигадані. Для цього, наприклад, також надсилаються «листи щастя» до Міністерства екології, до Кременчуцької міської ради, до Управління екологічної інспекції. Але чи все так однозначно?

Презумпція невинуватості — право, гарантоване нам Конституцією, говорить нам, що людина вважається невинною доти, доки суд не встановить протилежного. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, навпаки — збирання доказів вини покладено на слідчих і прокурорів. Втім, реалії кримінального процесу можуть відрізнятися від красивих формулювань, записаних у головному законі країни. Слідчі та прокурори мають об'єктивно й неупереджено розбиратися в кримінальних провадженнях, але що, якщо вони заздалегідь знають, який результат хочуть отримати? Сперечатися з ангажованими силовиками — все одно що розмовляти зі стіною. Саме тому «Еко-Форс» довелося брати ініціативу у свої руки і шукати способи доведення своєї невинуватості. Підприємці вирішили — їм приховувати нічого, а тому звернулися до незалежних судових експертів з проханням перевірити власний полігон. 

Презумпція невинуватості — право, гарантоване нам Конституцією, говорить нам, що людина вважається невинуватою доти, доки суд не встановить протилежного. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість, навпаки — збирання доказів вини лежить на слідчих і прокурорах. Втім, реалії кримінального процесу можуть відрізнятися від гарних формулювань, записаних у головному законі країни. Слідчі й прокурори мають об'єктивно і неупереджено розбиратися в кримінальних провадженнях, але що, якщо вони заздалегідь знають, який результат хочуть отримати? Сперечатися з ангажованими силовиками — все одно що розмовляти зі стіною. Саме тому «Еко-Форс» довелося брати ініціативу у свої руки і шукати способи доведення своєї невинуватості. Підприємці вирішили — їм приховувати нічого, а тому звернулися до незалежних судових експертів із проханням перевірити власний полігон. 

До такого ж висновку дійшли й академіки НАМНУ, фахівці Інституту громадського здоров'я імені О.М. Морзеєва, вивчивши висновок експертів. Уважно дослідивши матеріали, вчені впевнені: висновки експертизи, проведеної прокуратурою, не мають під собою достатнього обґрунтування, а багато в чому взагалі не є правильними, адже експерти не отримали жодних документів про причетність «Еко-Форс» до порушення правил екологічної безпеки. Детально вивчивши технічні дані, академіки роблять висновок: на спецмайданчиках «Еко-Форс» сміливо можуть розміщуватися відходи III і IV класу небезпеки. З думкою експертів Інституту в письмовій формі також ознайомилися журналісти TK Media. 

Такого ж висновку дійшли і академіки НАМНУ, фахівці Інституту громадського здоров'я імені О.М. Марзєєва, вивчивши висновок експертів. Уважно дослідивши матеріали, вчені впевнені: висновки експертизи, проведеної прокуратурою, не мають достатнього обґрунтування, а багато в чому взагалі не є вірними, адже експерти не отримали жодних документів про причетність «Еко-Форс» до порушення правил екологічної безпеки. Детально вивчивши технічні дані, академіки роблять висновок: на спецмайданчиках «Еко-Форс» сміливо можна розміщувати відходи III і IV класу небезпеки. З думкою експертів Інституту в письмовій формі також ознайомилися журналісти TK Media. 

У серпні 2020 року низка народних депутатів звернулися до Генерального прокурора Ірини Венедиктової із закликом звернути увагу на замовні ознаки дій її підлеглих у кримінальному переслідуванні еко-підприємців. Слово за Генпрокурором. 

У серпні 2020 року низка народних депутатів звернулася до Генерального прокурора Ірини Венедіктової із закликом звернути увагу на замовні ознаки дій її підлеглих у кримінальному переслідуванні екопідприємців. Слово за Генпрокурором. 

Поліна Демидова, спеціально для TK Media