В єгипетській в'язниці після голодування помер громадянин США. Вашингтон закликають запровадити санкції проти Єгипту, але Білий дім мовчить. Що відбувається?

З чого все почалося, чому США бездіють і інші подробиці гучної події.

16 січня 2020 року в єгипетській в'язниці після 16 місяців голодування помер Мустафа Касем — громадянин США єгипетського походження, якого заарештували в Каїрі ще у 2013 році. Офіційна причина смерті — гостра серцева недостатність.

Його серце не витримало сухого голодування, яке тривало протягом останнього тижня, а організм був виснажений після понад 500 днів часткового голоду, який він оголосив на знак протесту проти свого вироку у вересні 2018 року. За словами лікарів, йому стало погано, і його відвезли до місцевої лікарні, де він і помер. Окрім голодування, додатковим навантаженням для стану Касема став діабет, яким він хворів до цього.

Смерть Касема викликала гостру реакцію з боку американської громадськості та частини політичного істеблішменту, які тепер вимагають покарати Єгипет за те, що в його в'язницях помирають американські громадяни. Крім того, ліберальні активісти та правозахисники закликають Вашингтон запровадити санкції проти свого єгипетського союзника на Близькому Сході, якщо той не звільнить інших американців, які перебувають в єгипетських в'язницях, і не передасть їх Штатам.

Ким був Мустафа Касем

Американський єгиптянин 54-річний Мустафа Касем був родом із Каїра. Він, його дружина та двоє дітей жили в маленькому американському містечку Бетпейдж (усього 16 тис. мешканців) поблизу Нью-Йорка, а сам Касем працював таксистом і торгував автозапчастинами. Більшість його родичів залишилися в Каїрі, тому він часто відвідував їх. Його арешт у 2013 році стався саме під час одного з таких візитів.

За що він потрапив до в'язниці

Мустафа Касем і його двоюрідний брат були затримані силовиками Єгипту 14 серпня 2013 року поблизу площі Рабаа аль-Адауйя в центрі Каїра під час кривавого розгону військовими сидячої демонстрації членів місцевого ісламістського руху, у ході якої загинули від 600 до 1500 людей.

Офіційна влада звинуватила Касема у «шпигунстві та участі в масових заворушеннях і антиурядових демонстраціях з метою повалення законного конституційного ладу». Сам Касем усе заперечував, а його адвокат стверджував, що той просто вийшов із дому до найближчого торговельного центру, розташованого на тій самій площі, щоб зняти гроші з банкомата і купити продукти. Цю ж версію підтвердив і двоюрідний брат Касема, якого після затримання відпустили, на відміну від Мустафи.

Попри арешт, офіційні обвинувачення Касему пред'являти не поспішали. Його утримували у СІЗО близько 5 років. Лише 9 вересня 2018 року Кримінальний суд Каїра засудив американця до 15 років ув'язнення. Він проходив у одній із найбільших і найгучніших судових справ в Єгипті — у справі про масові протести на площі Рабаа аль-Адауйя. Судили одразу 739 людей, серед яких був і Мустафа Касем. Тоді до смертної кари засудили 75, включно з лідерами єгипетських ісламістів із руху «Брати-мусульмани».

Після вироку суду у вересні 2018 року Мустафа Касем оголосив голодування з вимогою звільнити його. Він не визнав своєї вини, а написав офіційного листа на адресу президента США Дональда Трампа та віцепрезидента США Майкла Пенса з проханням вплинути на єгипетський уряд і звільнити його з в'язниці.

Що взагалі відбувалося в Єгипті

У 2011 році внаслідок революції було повалено президента Хосні Мубарака, який обіймав свою посаду майже 30 років. Йому на зміну в ході перших у країні демократичних виборів прийшов президент Мухаммед Мурсі — кандидат від популярної серед частини єгиптян ісламістської партії «Брати-мусульмани». Його правління виявилося невдалим, реформи — провальними й поспішними, а різкий курс на ісламізацію світських регіонів Єгипту викликав відторгнення та невдоволення міського населення. Дуже швидко в країні спалахнули нові протести вже проти нового президента.

На тлі чергових масових заворушень у столиці військова верхівка Єгипту підтримала протести та здійснила військовий переворот, усунувши Мухаммеда Мурсі з посади президента та заарештувавши його. Одразу після цього почалися протести його прихильників і противників, у великих містах сталися зіткнення між ними, запанувала анархія та безлад. Військові негайно оголосили членів ісламістського руху «Брати-мусульмани» терористами, поклали на них провину за хаос на вулицях і почали силоміць придушувати їхні виступи.

Сидяча демонстрація на площі Рабаа аль-Адауйя біля однойменної мечеті, яка була осередком мітингу «Братів-мусульман», стала однією з найбільших акцій на підтримку поваленого президента Мурсі. Після кількох попереджень військові провели операцію з розгону акції протесту, що стало найбільшим масовим убивством людей в новітній історії Єгипту. Саме під час розгону демонстрацій під гарячу руку потрапив і Мустафа Касем, якого заарештували, побили та відправили до СІЗО.

Після придушення протестів і арешту лідерів «Братів-мусульман» новим президентом Єгипту став тодішній міністр оборони, який очолював переворот, генерал Абдель-Фаттах Ас-Сісі, що досі править країною за підтримки зовнішніх партнерів — США, Саудівської Аравії та Еміратів.

Скільки ще американців перебувають в єгипетських в'язницях

Точну кількість ніхто не знає. Вірніше, у публічному просторі офіційну цифру не озвучують. Окремі посадовці Держдепартаменту США в приватних розмовах говорять про «кількох» ув'язнених. За словами сенатора-демократа від штату Коннектикут Крістофера Мерфі, в єгипетських в'язницях перебувають шестеро громадян США. А якщо вірити доповіді американської правозахисної організації «Human Rights Watch», то в Єгипті серед понад 60 тис. політв'язнів близько 20 — громадяни США.

У липні 2019 року держсекретар США Майкл Помпео у відповідь на лист Робочій групі центру «Carnegie» з питань Єгипту визнавав наявність в єгипетських в'язницях американських громадян, наголошуючи, що «безпека й здоров'я американських громадян у всьому світі, включно з ув'язненими, для мене залишаються топ-пріоритетом».

Раніше було зафіксовано щонайменше чотири випадки, подібні до затримання Мустафи Касема. У 2017 році адміністрація Дональда Трампа домовилася з єгипетським урядом про звільнення Айї Хіджазі — американсько-єгипетської правозахисниці, співробітниці благодійної організації, яку заарештували за нібито підтримку «Братів-мусульман». У 2018 році був звільнений ще один американський в'язень — 27-річний Ахмад Етіві, який просидів в єгипетській в'язниці 5 років. Його також затримали на площі Рабаа аль-Адауйя в серпні 2013 року. І засудили його у тій самій справі, що й Касема, у вересні 2018 року.

Ще двоє американців, заарештованих єгиптянами у 2013–2014 роках, про яких відомо, так і не вийшли з в'язниці. Водій лімузинів із Нью-Йорка Халед Гассан був заарештований у 2013 році за тих самих обставин, що й Касем. Під час перебування у в'язниці, згідно з доповідями правозахисних організацій, його кілька разів били, зґвалтували, а також катували електрошокером. Єгипетська влада підозрює Гассана у участі в антиурядових демонстраціях на боці «Братів-мусульман». Він відкидає звинувачення. Минулого року він намагався накласти на себе руки в камері. А у 2019 році була заарештованавчителька зі штату Пенсільванія, теж єгиптянка за походженням Рім Мухаммед Десукі.

А в Єгипті смерть у в'язниці — часте явище?

Єгипетські в'язниці та умови утримання в них ув'язнених уже багато років є об'єктом критики з боку значної частини ліберальної західної громадськості та правозахисних організацій. За останній місяць у в'язницях Єгипту померло п'ятеро людей, включно з Мустафою Касемом. За думкою правозахисників, єгипетська влада катує ув'язнених, відмовляє їм у медичній допомозі та спеціально доводить справу до смерті.

Однією з найбільш одіозних є закрита в'язниця суворого режиму «Тора», розташована в південному передмісті Каїра. Саме там утримувався Мустафа Касем. Там утримуються й усі члени ісламістського руху «Брати-мусульмани» та їхні керівники. Після нещодавньої гучної та резонансної смерті експрезидента Мухаммеда Мурсі офіційний Каїр був змушений відкрити в'язницю для інспекторів ООН під міжнародним тиском. Смерть Мурсі також настала через серцевий напад в умовах стрімкого погіршення стану здоров'я у в'язниці. За відомостями його адвокатів і родичів, він серйозно підірвав своє здоров'я через неналежне ставлення до нього з боку керівництва установи, а також відмову в наданні лікування. Єгипетська влада все заперечує, зазначаючи, що в експрезидента і так були проблеми з серцем.

Чому адміністрація Дональда Трампа мовчить про це

Тому що вони не хочуть псувати свої відносини з Єгиптом. Ця країна є союзником Штатів на Близькому Сході, маючи з ними стратегічні відносини. Президент США Дональд Трамп має добрі особисті стосунки з президентом Єгипту Абдель-Фаттахом Ас-Сісі. Одного разу він жартома назвав його «моїм улюбленим диктатором».

Єгипет — один із найбільших отримувачів американської зовнішньої фінансової допомоги. Щорічно Вашингтон виділяє країні 1,2 млрд доларів військово-технічної допомоги. У період між 1948 і 2011 роками Штати виділили Єгипту лише фінансової допомоги на суму 71 млрд доларів. А після укладення мирного договору між Єгиптом та Ізраїлем у 1979 році Каїр отримав ще 19 млрд доларів військової допомоги від Вашингтона і ще 30 млрд доларів на економічні проєкти.

Крім того, Єгипет має важливе геостратегічне значення для американської політики на стику Близького Сходу та Африки. Єгиптяни активно співпрацюють з американцями у питаннях боротьби з тероризмом і регіональної безпеки. Вони відіграють ключову роль у протидії різним екстремістським угрупованням на Синайському півострові, а також контрабандистам із палестинського сектору Гази, що є дуже важливим для забезпечення безпеки кордонів Ізраїлю. Нарешті, Єгипет — важливий і цікавий клієнт багатьох американських збройових корпорацій, який часто закуповує в них озброєння та боєприпаси, зокрема цілу ескадрилью літаків F-16. Правда, єгиптяни не гребують співпрацею й з іншими країнами в питаннях оборонних закупівель, що інколи дратує Білий дім.

Єгипет є союзником Ізраїлю. За останні кілька років після відкриття біля своїх берегів нових газових родовищ в обох країн з'явився спільний енергетичний інтерес — розвивати газові родовища і спільно експортувати газ до Європи, збудувавши відповідну інфраструктуру за підтримки США. Зрозуміло, що за таких масштабних регіональних проєктів американці не мають особливого інтересу псувати відносини з Каїром через одного чи кількох ув'язнених.

Усі ці інтереси в політичних розрахунках адміністрації Трампа часто переважають над проблемами прав людини, які порушуються в Єгипті. І лише під сильним міжнародним або внутрішньополітичним тиском Вашингтон погоджується порушувати питання звільнення тих чи інших громадян з в'язниці. Спроби звільнити Мустафу Касема справді були. Якщо вірити словам віцепрезидента США Майкла Пенса, він особисто піднімав це питання в розмові з президентом Ас-Сісі кілька разів. Але з якоїсь причини ця справа так і не зрушила з мертвої точки.

Справедливості заради варто відзначити, що таке цинічне співробітництво Єгипту та США в рамках «Realpolitik» було характерним і для попередньої адміністрації США Барака Обами. Після короткого періоду влітку 2013 року, коли команда Обами удавала, що не підтримала й засудила військовий переворот в Єгипті, вони зрештою розморозили військову допомогу Єгипту і визнали президента Абдель-Фаттаха Ас-Сісі. А через лише кілька тижнів після перевороту тодішній держсекретар США Джон Керрі навіть став на захист єгипетських військових і заявив, що «певною мірою вони відроджують демократію».

Звісно, були й окремі американські політики, які критикували Єгипет і його керівництво та активно закликали до звільнення американських політв'язнів. Серед таких «яструбів» були сенатори-республіканці Джон Маккейн і Марко Рубіо. Ще за часів Обами вони намагалися заморозити військово-економічну допомогу Єгипту у відповідь на військовий переворот 2013 року та масові арешти опозиційних діячів і активістів. Утім, Рубіо та Маккейн були «білими воронами» серед інших республіканців у питаннях відносин США та Єгипту.

Як США можуть «покарати» Єгипет, якщо захочуть

Якщо смерть Мустафи Касема викличе достатній рівень суспільно-політичного резонансу і посилить тиск на адміністрацію Трампа, тоді у США є кілька важелів впливу на Каїр, які вони можуть використати.

Перший і найочевидніший — заморожування військово-економічної допомоги, починаючи з невеликих пакетів по 185 млн доларів (ідуть на внутрішні сили безпеки Єгипту) і закінчуючи програмою військово-технічної підтримки на 1,2 млрд доларів, як свого часу зробив Барак Обама, хоч і ненадовго.

Другий — персональні санкції в рамках глобального Акта Магнітського — спеціального закону, який дозволяє Штатам запроваджувати санкції проти конкретних осіб за порушення прав людини. Такі санкції нині діють щодо політичних лідерів Венесуели, Сирії, Куби, Росії, Китаю, Північної Кореї та Ірану. Ці санкції передбачають заморожування рахунків і активів цих осіб на території США та заборону на в'їзд до Штатів.

Третій — публічна підтримка міжнародних розслідувань за участю ООН і правозахисників, які бажають інспектувати єгипетські в'язниці та вивчити питання ставлення до ув'язнених. Штати можуть відіграти ключову роль у тиску на Каїр, щоб він відкрив доступ до цих установ, і тим самим примусить єгиптян «грати за правилами».

Поки що реакція США на смерть Мустафи Касема була стриманою. Держсекретар Майкл Помпео висловив занепокоєння цією трагедією і заявив, що працюватиме з керівництвом Єгипту над цим питанням. Конгресмен-демократ Патрік Лахі звинуватив у смерті Касема президента Єгипту і закликав запровадити санкції проти Каїра. Однак решта політиків поки що нічого не говорять і воліють не порушувати це питання в публічному просторі.