Депутати ухвалили закон про ринок землі: це добре чи погано?

Розбираємося в земельній реформі.

11 листопада у Верховній Раді відбулася традиційна согласувальна рада, на яку прийшов прем'єр-міністр Олексій Гончарук, щоб закликати депутатів включити до порядку денного розгляд законопроєктів, що стосуються ринку землі. У результаті проєкти законів таки внесли до порядку денного на середу, 13 листопада. Депутати підтримали альтернативний законопроєкт 2178-10, 240 голосів — за.

Заборона на продаж землі в Україні діє останні 18 років. Щороку це питання порушується у Раді, і щоразу депутати продовжували мораторій ще на рік з різних причин. Але, здається, цього разу все може змінитися. 

Напруга в залі парламенту та під його стінами зростає, «Батьківщина» вже готується звернутися до Конституційного суду України, а мітингувальники навіть поховали свиню на знак протесту. Розбираємося, що саме говорять ті, хто за, і ті, хто проти.

Позиція фракцій

Категорично проти відкриття ринку землі в Україні традиційно виступають представники «Батьківщини». Їхні союзники цього року – депутати від Опозиційного блоку «За життя» та депутатської групи «За майбутнє». 

Основні аргументи опозиції звучать так:

1. Потрібно проводити референдум і спілкуватися з фермерами;
2. У простих людей немає грошей на купівлю землі, і вони не можуть конкурувати з великими агрохолдингами та іноземними компаніями. Олігархи та іноземці викуплять землю у селян за копійки, до того як вона почне дорожчати;
3. Необхідно створити земельний банк, щоб виключити земельну корупцію;
4. Необхідно створити та оцифрувати земельний кадастр, провести інвентаризацію;
5. Відсутні механізми кредитування дрібних українських фермерів.

Партії «Європейська солідарність» та «Голос» ведуть м'якшу риторику: вони не проти відкриття ринку, але не готові підтримати реформу в існуючому вигляді. У партіях наполягають на тому, що потрібна ретельна підготовка, гарантії захисту прав фермерів і проведення референдуму.

Наприклад, у «Європейській солідарності» підрахували, що якщо в законопроєкті йдеться про дозвіл на концентрацію землі в одних руках у розмірі 15% аграрних земель області або 0,5% території України, то в реальних цифрах це близько 200 тисяч гектарів (у Польщі максимум 500). Щоправда, говорять вони про документ, який у жовтні презентував Кабмін (2178). 

Сьогодні, 13 листопада, представники більшості в парламенті представили альтернативний доопрацьований документ (2178-10), в якому ці показники знизяться з 15% до 8%. Крім того, у ньому пропонують продовжити перехідний період до 1 січня 2024 року. 

Слуги народу підтримали саме альтернативний законопроєкт 2178-10, автором якого виступив їхній колега Микола Сольський (співзасновник «Українського аграрного холдингу»). До речі, саме під його головуванням комітет ВР з питань аграрної та земельної політики  «потихеньку» розглянув законопроєкт, який дозволяє продавати землю іноземцям, але через шум, який підняли в ЗМІ, закон було переглянуто.

Правляча партія наголошує, що відкриття ринку землі — було вказано як у програмі партії, так і в програмі президента Володимира Зеленського. Представниця Кабінету міністрів у Раді Ірина Верещук повідомила, що всередині фракції також є суперечності, переважно з боку мажоритарників. Це підтверджують і результати голосування: три члени фракції виступили проти.

Основні аргументи президента та депутатів від «Слуги народу»:

1. Власник землі має право розпоряджатися своєю власністю;
2. Мораторій на ринок землі лобіюють великі агрохолдинги, які орендують землю у людей за копійки. Низька ціна за пай — наслідок відсутності ринку обігу землі;
3. За законом купівля або продаж паїв неможлива, але існує тіньовий ринок. Про це свідчать оголошення в інтернеті;
4. Після відкриття ринку землі ціна за гектар паю зросте до 1500 або 2000 доларів (залежить від моделі: чим менше обмежень, тим вища ціна). Ціна продовжуватиме зростати. Зараз середня річна вартість оренди гектара сільськогосподарської землі становить близько 4 тисяч гривень;
5. Право продавати та купувати землю матимуть лише громадяни України та компанії, засновані українцями;
6. Продавати чи ні землю іноземцям — вирішуватиме народ на референдумі (втім, наразі відсутні законодавчі механізми для його проведення);
7. Щороку питання відкриття ринку землі відкладали в довгу скриньку, при цьому ніхто не намагався почати розробку законодавства, яке б чітко регулювало відносини власника землі та інвестора.

Як відбуватиметься відкриття ринку землі

Ініціатори реформи пропонують зняти заборону на відчуження землі з 1 жовтня 2020 року. При цьому в альтернативному законопроєкті 2178-10 пропонують до 1 січня 2024 заборонити іноземцям купувати землю.

Землі, що перебувають у власності держави, найімовірніше, продаватимуть на торгах через систему ProZorro.

Продавати та купувати сільгоспземлі зможуть громадяни України, українські юридичні особи, територіальні громади та держава.

Пріоритет на купівлю земельної ділянки сільськогосподарського призначення отримає її орендар за умови сплати ним ціни, за якою вона продається. Він зможе отримати відстрочку до 5 років.

Також уряд пропонує фінансову підтримку дрібним фермерам і фізичним особам, які купують малі обсяги до 500 га (компенсація відсотків, інша фінансова підтримка).

Які ризики

Основні ризики озвучують противники реформи. Головні з них, про які ми писали вище:

1. Землю в Україні розпродадуть за копійки. Водночас соціологічні опитування свідчать, що лише 16% опитаних власників паїв готові продати землю після відкриття ринку. Решта, найімовірніше, чекатиме її подорожчання.
2. Землю скуповуватимуть іноземці, адже в них більше грошей. Тут можна подивитися на досвід Польщі та Угорщини, які досі не відкрили ринок для іноземців, через що Єврокомісія вже готується судитися з Угорщиною;
3. Непродуктивна скупка землі: земля простоюватиме в очікуванні подорожчання, села почнуть вимирати. Щоб уникнути цього, експерти пропонують ввести податок на необроблювану землю. 

Що думають люди

Центр Разумкова опитав понад 2000 респондентів у період з 1 по 7 листопада:

1. 67,7% опитаних вважають, що питання введення ринку землі потрібно винести на всенародний референдум; 
2. Понад 77% опитаних взяли б участь у цьому референдумі;
3. 68,3% від тих, хто взяв би участь у референдумі, проголосували б за продовження мораторію;
4. Лише понад 20% опитаних підтримали б зняття мораторію.

Яку вигоду відкриття ринку землі принесе економіці України

Міністр фінансів Оксана Маркарова заявила, що відкриття ринку землі допоможе Україні досягти 40% зростання ВВП — це по 7% протягом наступних п'яти років. На другому місці серед чинників зростання ВВП країни — приватизація державних підприємств.

Представниця партії «Слуга народу» Ірина Верещук стверджує, що закони про ринок землі будуть ухвалені до кінця цього року. 

Команда президента продовжує твердо стояти на своєму. 

Вони заявляють, що підтримка їхньої політсили на виборах у понад 70% – замінює потребу проведення всеукраїнського референдуму. Та й відповідного законодавства для його проведення в нашій країні немає. Але заради питання щодо іноземців слуги готові приступити до його розробки і обіцяють зробити це в проміжку між першим і другим читанням законопроєкту 2178-10.

Є інформація про те, що відкриття ринку землі в Україні — це жорстка вимога Міжнародного валютного фонду. Судячи з активної підтримки Світового банку зняття мораторію на землю в Україні — таке твердження виглядає логічно. Але слуги народу запевняють, що прийшли до цього рішення без чиїхось вимог — це їхній моральний обов'язок перед народом.

Тверде рішення Зеленського, звісно, позначається на його рейтингах. Але поки що не катастрофічно. Можливо, «Зе команда» якраз намагається швидше провести реформу в надії встигнути продемонструвати її ефективність. А враховуючи, що за останніми опитуваннями українці обрали найкращим світовим лідером Олександра Лукашенка, такі радикальні рішення, які український президент протягує за допомогою більшості в Раді, йому можуть піти лише на плюс. 

Інше питання — чи піде це на плюс нашій країні. Остаточне голосування за законопроєкт не за горами.

Катерина Ткачова,

Спеціально для TK Media