Як Зеленський відродив «Кривбас» і чому це схоже на аферу

Влада підміняє клуби і, можливо, незаконно використовує торгову марку.

У п'ятницю на сторінці президента України Володимира Зеленського з'явився радісний допис, який можна було б озаглавити так: «Ура, ми повернули нашому Кривому Рогу ФК «Кривбас».

Для українських реалій у цьому не було б нічого незвичайного, якби це робив не той, хто обіцяв змести з влади всіх «системних» політиків, а в підсумку сам став головною шестернею системи. Операція «Відродження Кривбасу» взагалі повністю пройшла за радянською моделлю: «Президент сказав «треба» — кандидат у мери Кривого Рогу відповів «зробимо».

Наприкінці червня президент уперше окреслив намір повернути «Кривбас»:

Володимир Зеленський

президент України

«Гірник» — нормальний клуб. Був ще «Кривбас». На жаль, закрили. Я цьому, нашому Юрію Корявченкову... Ми йому поставили завдання, він зараз говорить із Федерацією (футболу — УП), щоб у Кривому Розі «Кривбас» повернути. Навіть не тому, що ми з Кривбасу. Просто неправильно закривати клуби».

Корявченков, він же «Юзік» — рядовий актор «Кварталу», ніяк не примітний, окрім статури, і малоактивний депутат Верховної Ради — із завданням упорався за місяць. На початку серпня стало відомо про перейменування «нормального клубу «Гірник» на «Кривбас».

Якщо дотримуватися всіх формальностей, то новостворений футбольний клуб має щонайменше сезон провести в аматорських лігах, перш ніж отримати право заявитися у професійний футбол — до Другої ліги (третій рівень чемпіонату України). В українських реаліях частіше роблять не так, а беруть готовий клуб, який уже грає в аматорських лігах і може заявлятися в професіонали, вішають на нього новий бренд — і вперед. У політиці так само: перед парламентськими виборами обходять поріг для партій: купують уже існуючу і перейменовують — балотуватися Міністерство юстиції вже не може завадити.

У футболі іноді зробити це складніше, бо клубам потрібна інфраструктура — це не просто офіс для партії винайняти. Можна було не чіпати «Гірник» і перейменувати на «Кривбас» будь-який інший клуб (причому необов'язково з Кривого Рогу, змінити реєстрацію нічого не заважає), але де йому тренуватися, де грати? Тому влада обрала єдиний шлях, який спрацював би перед виборами: перейменувала «Гірник», у якого була інфраструктура, на «Кривбас» і радісно заявила, що «легендарний клуб» повернувся.

Якщо перейменування відбулося за участю власників «Гірника», то чому тоді це афера?

Ось чому:

По-перше, футбольний клуб — це франшиза (або торгова марка). Її не можна використовувати будь-кому. Якщо аматорський ФК «Київ» перейменують на «Динамо», то він не стане тим самим «Динамо», бо хто вони взагалі такі? Навіть якщо «Динамо» до того моменту перестане грати на професійному рівні (припустімо, у братів Сурківих закінчаться гроші, клуб загрузне в боргах і ніхто його викуповувати не захоче), то юридично стати справжнім «Динамо» можна, лише викупивши франшизу і погасивши її борги.

Або, якщо зовсім уже фантазувати, можна перейменувати «Шахтар» на «Динамо». Чи буде це справжнім «Динамо»? Чи будуть болільники «Динамо» вболівати за ворогів, які змінили назву? Цей приклад — повна маячня, але реінкарнація «Кривбасу» на базі іншого міського клубу (а між уболівальниками клубів в межах одного міста завжди виникає напруження) — по суті, дуже схожий випадок.

З таким самим успіхом можна перейменувати Кривий Ріг на Париж — до нього не переїде Ейфелева вежа і велика паризька історія не матиме жодного стосунку до «нового Парижа». 

Володимир Зеленський може перейменувати себе в паспорті на Вінстона Черчилля чи Рональда Рейгана, але стане або жартівником, або самозванцем. Так і будь-який охочий не може призначити свій клуб іншим клубом, помер той клуб чи ні. 

Тому Зеленський і Корявченков не відродили «Кривбас». Вони створили «Кривбас»-самозванець на основі «Гірника». При цьому знищили бренд самого «Гірника».

Але що, якщо суспільству не все розповідають і «Гірник» легально отримав права на торгову марку «Кривбасу»? Це б не прибрало фальші з футбольної та моральної точок зору, але все ж краще, ніж самовільно використовувати чужий бренд.

Це дуже-дуже малоймовірно. Причиною смерті «Кривбасу» у 2013 році було не просто припинення фінансування, а борги перед футболістами, тренерами та співробітниками клубу. І ці борги становлять 4 млн доларів, за словами тодішнього президента Олександра Лівшиця.

Більше того, одним з інвесторів «Кривбасу» до 2013 року називали Ігоря Коломойського. І випадок із «Кривбасом» став передвісником кінця куди поважніших і куди значніших клубів для українського футболу — «Дніпра» та львівських «Карпат». У «Дніпра» Коломойський був офіційним власником, у «Карпат» — співвласником. Усі три клуби закінчилися зовсім не тому, що закінчилися гроші, а тому, що Коломойський просто-напросто не захотів платити за борги. 

Той самий Коломойський, який був партнером Зеленського. Той самий Коломойський, у якого немалий вплив на партію «Слуга народу». Той самий Коломойський, який перебуває під розслідуванням ФБР щодо відмивання грошей через «ПриватБанк» (читати через українську економіку), але правоохоронним органам України він зовсім не цікавий, хіба що НАБУ, яке поки що не вдалося взяти під контроль команді президента.

Якщо назву «Кривбасу» можна легально забрати собі, змінивши, наприклад, «ФК» на «СК» або «МФК», то логотип клубу просто так використовувати не можна. Проте «новий Кривбас» використовуватиме традиційний логотип і спробує паразитувати на старому бренді.

Чи будуть виплачуватися борги за Коломойського? Про це взагалі ні слова, тоді як це найважливіше. Ймовірність вкрай низька: з бюджету міста чи країни стільки не виведеш, щоб залишитися непоміченим. Бізнес такі гроші навряд чи подарує — тим більше заради очищення від боргів Коломойського.

Мабуть, ніхто взагалі нічого погашати за клуб, який помер сім років тому, не планує, і люди, яким тоді не виплатили грошей, не отримають нічого й зараз. Їх знову кинуть. Але це не завадить новому «Кривбасу» використовувати логотип і назву. Просто тому, що так захотілося президентові. Просто тому, що Юрію Корявченкову треба набирати рейтинг у Кривому Розі.

Новий «Кривбас» — це просто перейменований абсолютно інший клуб, який використовуватиме бренд старого клубу, не виплачуючи за нього боргів. Іншими словами: дуже схоже на аферу.

Немає сумнівів, що у «відродженого Кривбасу» не виникне жодних проблем з українськими футбольними, судовими чи правоохоронними органами. Вони можуть виникнути, лише якщо аферу помітить ФІФА, визнає цей «Кривбас» правонаступником старого «Кривбасу» і повісить на нього борги. Що буде в такому разі, зрозуміло: у Кривому Розі не стане ні «Гірника», ні «Кривбасу». Але це буде пізніше, а зараз — місцеві вибори.