Зеленський зустрівся з Путіним. Про що домовилися Росія та Україна? Підсумки нормандського саміту в Парижі

Домовилися домовлятися і зустрітися знову.

У Парижі відбулася перша за три роки зустріч «Нормандської четвірки»: лідери Німеччини, Франції, Росії та України не збиралися разом із 2016 року. Підготовка до саміту тривала понад пів року, для того щоб зустріч відбулася, Україні довелося виконати низку умов, серед яких відведення військ у Петровському та Золотому.

Головним ініціатором збору «четвірки» стала Україна: домогтися зустрічі «один на один» з Путіним і відновити «Нормандський формат» було головним зовнішньополітичним завданням, озвученим президентом Зеленським. Іншу мету, озвучену під час виборчої кампанії, — розширити нормандський формат і включити до нього США та Велику Британію — реалізувати не вдалося. 

Готовність до діалогу з новим керівництвом країни висловлювала й російська сторона: у серпні вдалося провести обмін полоненими, серед яких був Олег Сенцов і полонені моряки, а в листопаді Росія передала Україні захоплені кораблі в Керченській протоці. Сторони наголошували, що обмін полоненими став можливим лише на особистих домовленостях лідерів двох країн. Реалізацію цих домовленостей забезпечували помічник Володимира Зеленського Андрій Єрмак та його російський візаві Дмитро Козак. 

Однак ближче до обговорення дати нормандської зустрічі виникали нові перешкоди: Росія вимагала включити до порядку денного питання газу, а Україна підвищувала ставки, пропонуючи обговорювати Донбас і Крим в одному пакеті. Зрештою сторони погодилися обговорити газове питання в Парижі, а до Криму — за категоричною вимогою російської сторони — не поверталися. Відсутність у порядку денному нормандської зустрічі питання Криму підтвердила в Єлисейському палаці журналістам і Юлія Мендель: «наразі не планується», — повідомила речниця.

Проте з чим саме президент їде до Парижа і який план врегулювання конфлікту на Донбасі підготувала команда Зеленського, залишалося незрозумілим (як залишається незрозумілим досі): у Зеленського деталей не розкривали, щоб «не нашкодити переговорному процесу», і пропонували просто «довіряти президенту». Через брак комунікації з боку Офісу президента виникла атмосфера напруження, тому активісти та опозиційні партії розгорнули табір на Банковій, закликаючи президента не віддавати Україну, з гаслом «Ні капітуляції!».

Як пройшли переговори

«Було довго, але предметно», — підсумував зустріч Володимир Зеленський на спільній пресконференції та переглянувся з Макроном. Зустріч лідерів чотирьох країн справді затяглася: близько 16:00 (за київським часом) президенти прибули до Єлисейського палацу і лише після півночі змогли вийти до преси.

Розклад «саміту» був таким: спершу двостороння зустріч Володимира Зеленського та президента Франції Емманюеля Макрона, потім двостороння зустріч Зеленського з канцлеркою Німеччини Ангелою Меркель, після чого спільна зустріч лідерів Німеччини, Франції, України та Росії, а далі двостороння зустріч Володимира Зеленського та Володимира Путіна. 

Після переговорів лідерів України та Росії один на один країни знову повернулися до обговорення в «Нормандському форматі» під час вечері лідерів чотирьох країн. 

Інформації під час серії двосторонніх і спільних зустрічей було небагато: журналісти більше обговорювали церемоніальні речі. У мережі звернули увагу на те, на яких автомобілях приїхали лідери держав. Володимир Путін прибув до Єлисейського палацу на лімузині російського виробництва Aurus (щоправда, на базі моделі Rolls-Royce Phantom) вартістю 12 мільярдів рублів. Ангела Меркель — на німецькому Mercedes. Зеленський же приїхав на бюджетному автомобілі французької марки Renault (переглянути всі фото можна, перемикаючи слайдер).

Попри те, що навколо зустрічі лідерів країн «четвірки», які не збиралися разом понад три роки, у ЗМІ створювався ореол «вирішальної», в експертному середовищі очікувань було небагато. Багато політологів висловлювали думку, що президент Зеленський за підсумками зустрічі не очікує нічого, окрім розчарування.

«Поки що на порядку денному два питання, суто церемоніальних: чи відбудеться публічне рукостискання Зеленського і Путіна та хто з них вищий на зріст?», — писала журналістка Світлана Крюкова.

Допускав можливість відсутності результатів і сам Зеленський: незадовго до зустрічі стран «четвірки» президент заявив, що якщо не вдасться повернути території, Україна буде будувати стіну на кордоні з Донбасом. Ще раніше такий варіант розвитку подій  допускав і помічник президента Андрій Єрмак.

Розведення військ у трьох точках, обмін полоненими і зустріч у 2020 році. Про що домовилися Росія та Україна?

«Домовилися продовжити переговори», — так охарактеризував газові переговори виконавчий директор НАК «Нафтогаз» Юрій Вітренко журналістам ближче до кінця саміту. Вітренко підтвердив, що компанія не планує відмовлятися від позовів до Газпрому і вважає рішення міжнародних арбітражів обов'язковими до виконання.

Голова НАК «Нафтогаз» Андрій Коболєв також підтвердив в ефірі телеканалу ICTV відсутність домовленостей щодо газового питання. За словами Коболєва, позиція України щодо газового питання полягає в збереженні Україною транзитного статусу як власника транзитного активу у вигляді ГТС, а також у виконанні Росією рішень Стокгольмського арбітражного суду.

Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков у розмові з журналістами оцінив переговори на «4 з 5» і заявив, що «поки все йде правильно з державної позиції». У кулуарах Аваков сказав пресі, що «зради немає», а президент Володимир Зеленський «молодець, правильно і жорстко тримає позицію». За словами журналістки Юлії Колтак, Арсен Аваков дав оцінку й лідерам країн нормандської четвірки: зокрема сказав, що «Меркель молодець, допомагала нам», «Макрону було просто цікаво», а «Путін постійно брехав і оперував звітами ОБСЄ».

Після півночі лідери країн вийшли на спільний брифінг і підвели підсумки зустрічі. Президент Франції наголосив на необхідності протягом наступних 4 місяців забезпечити передумови для проведення виборів на Донбасі, а канцлерка Німеччини заявила про важливість продовження відведення військ і розмінування територій. Володимир Зеленський розповів про домовленість провести розведення військ ще в трьох точках, а також провести новий обмін полоненими. 

Окремо, звертаючись до української аудиторії, Володимир Зеленський окреслив принципи, порушувати які команда президента в переговорному процесі не буде. Серед них:

1. Неможливість федералізації;
2. Неможливість досягнення компромісу шляхом поступок територіями.

Володимир Путін апелював до Мінських угод і необхідності закріплення особливого статусу Донбасу в Конституції України. «Жоден конфлікт у світі не вирішувався без прямого діалогу», — традиційно апелював російський президент до необхідності діалогу між Києвом і непризнаними республіками.

Про що домовилися сторони?

1. Відведення військ у трьох точках, що мають гуманітарне значення. Розмінування територій і дефортифікація споруд.
2. Проведення нового обміну полоненими. Верифікація списків ув'язнених і доступ до них членів організації Червоного Хреста.
   
3. Розширення повноважень ОБСЄ.
   
4. Імплементація «формули Штайнмаєра» в українське законодавство. 
   
5. Проведення нової зустрічі навесні 2020 року після виконання вищезазначених пунктів.
   

Категорично розійшлися президенти України та Росії щодо встановлення контролю над кордоном: як Володимир Зеленський зізнався журналістам на пресконференції, у них із Володимиром Путіним зовсім різні погляди на цей процес. Команда президента продовжує наполягати на передачі контролю над кордоном Україні до проведення місцевих виборів на Донбасі. 

Володимир Зеленський 
президент України

У нас із президентом Росії, кажу відверто, різний, мабуть абсолютно, погляд на передачу кордону і на те, коли це можливо. Справді, я можу відкрито про це говорити. Президент Росії каже, що в Мінську наш колишній президент Петро Олексійович підписав, що передача кордону [має відбутися] після виборів. Я, звісно, порушую питання про те, щоб передача контролю була до виборів.

Росія посилається на Мінські угоди, підписані Петром Порошенком, і нагадує, що контроль над кордоном може бути встановлений на наступний день після проведення на Донбасі місцевих виборів, натякаючи, що перегляд Мінських угод може повністю зірвати переговорний процес. 

Володимир Путін
президент Російської Федерації

Нас дуже просто зрозуміти: ми за те, щоб виконувалися Мінські угоди. Візьміть і прочитайте, що там написано. Там написано: Україна починає встановлювати контроль на цій території, на цій ділянці кордону на наступний день після виборів. І остаточно цей процес завершується після повної реалізації всіх політичних процедур. Навіщо відкривати Мінські угоди і їх переписувати? Почнемо переписувати одне — втратимо все.

«Очікували більшого, але це вже початок діалогу» і «добре, що зустрілися» — загальний лейтмотив виступів лідерів країн нормандської четвірки. Сторони окреслили «домашнє завдання» і строки його виконання — 4 місяці. Чи відбудеться наступна зустріч у такому складі в 2020 році — залежить від його реалізації.