Чому атака на Медведчука — виграшна історія для Зеленського

Читаємо «Козак» — маємо на увазі «Медведчук».

2 лютого в українському інформпросторі розірвалася блискавка: президент Володимир Зеленський ввів в дію санкції РНБО проти соратника Віктора Медведчука Тараса Козака та його компаній, найвідоміші з яких — телеканали «112», «ZIK» та «NewsOne».

Чим це закінчиться для сторін, поки невідомо. Очевидно, попереду суди з їхніми непрогнозованими рішеннями. Але мотиви дій Зеленського можна спробувати зрозуміти вже зараз.

На останніх опитуваннях ОПЗЖ упритул наблизилася до «Слуги народу» — відрив становив близько 4%. Без сумнівів, один із запорук зростання рейтингів сили, яку многі вважають проросійською — медійний ресурс із трьох досить популярних інформаційних телеканалів, який формально перебуває під Тарасом Козаком, але міцно пов'язаний безпосередньо з кумом Путіна Віктором Медведчуком.

В останніх опитуваннях ОПЗЖ наблизилася впритул до «Слуги народу» — відрив становив близько 4%. Без сумніву, одним із запорук зростання рейтингів сили, яку багато хто вважає проросійською, — медійний ресурс із трьох досить популярних інформаційних телеканалів, який формально перебуває під контролем Тараса Козака, але міцно пов'язаний безпосередньо з кумом Путіна Віктором Медведчуком.

Відключення від ефіру «ZIK», «NewsOne» і «112» може значно допомогти заглушити кремлівський голос в українському суспільстві (який точно б наростив оберти і тиск на Банкову після новин про те, що російська вакцина Sputnik V нібито показала майже 92-відсоткову ефективність). І головне: закриття телеканалів легітимізується підтримкою значної частини суспільства, а про порушення свободи слова кричать переважно лише проросійські маргінали.

Велика частина проєвропейського електорату підтримувала Зеленського на президентських виборах через негативне ставлення до Петра Порошенка, але розчарування діями нинішньої влади поступово повертало відсотки п'ятому президенту України.

Велика частина прозахідного електорату підтримувала Зеленського на президентських виборах через негативне ставлення до Петра Порошенка, але розчарування діями нинішньої влади поступово повертало відсотки п'ятому президенту України.

І справді, дуже багато дій Зеленського — і насамперед зрив операції із затримання «вагнерівців» — працювали на руку Кремля.

Таким чином, одним ударом політично постраждають дві найближчі конкуруючі сили. До того ж Порошенко — прямо чи опосередковано — муситиме ще й публічно підтримати дії Зеленського. 

Дає сигнал Коломойському, що може статися з його медіаактивами

Дає сигнал Коломойському, що може статися з його медіаактивами

Виключення Олександра Дубинського з фракції «Слуга народу» після санкцій від США може загрожувати не лише втратою підтримки холдингу «1+1 Медіа» Ігоря Коломойського, а й появою ще однієї опозиційної медіасили. Цього разу ще потужнішої, ніж три телеканали другого плану.

І головне, знову ж таки: більшість зовсім не сприйме це як прояв цензури. Коли Порошенко заборонив російські соціальні мережі, опору було в рази більше.

І головне, знову ж таки: більшість зовсім не сприйме це як прояв цензури. Коли Порошенко заборонив російські соціальні мережі, опору було в рази більше.

Подає сигнал Байдену

Зеленський в інтерв'ю HBO, м'яко кажучи, невдало відреагував на запитання новому президенту США Джо Байдену: «Чому ми ще не в НАТО?» Та й порівняння штурму Капітолію з двома Майданами було зовсім не доречним.

Виключенням Дубинського з фракції та очевидним антиросійським кроком щодо активів Козака українська влада показує Вашингтону, що хоче й надалі щільно працювати і бути пріоритетом зовнішньої політики США. 

Виключенням Дубинського з фракції та явним антиросійським кроком з активами Козака українська влада показує Вашингтону, що хоче й надалі щільно працювати і бути пріоритетом зовнішньої політики США. 

Момент обрано невипадково і він виглядає вдалим. У день вироку в Росії Олексію Навальному — у момент, коли путінська влада має більше зосередитися на внутрішніх чварах, а не на Україні. За кілька днів до того, як Байден публічно розповість про свої дії у зовнішній політиці.